WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Причини, що заважають Заходу бачити в нас надійних партнерів, відомі: суперечності зовнішньополітичного курсу; повільність економічних реформ; корупція; неоднозначний міжнародний імідж; інтенсивність нелегальної трудової міграції (як загроза внутрішньому ринку праці); слабка інфраструктура північно-східних кордонів України, що слугує вікном для нелегальних мігрантів з країн "третього світу", контрабандних товарів, торгівлі людьми.

З огляду на впровадження у візову практику інноваційного підходу, важливо здійснювати моніторинг проходження візової процедури відповідно до нових вимог, фіксуючи динаміку позитивного та негативного досвіду, а також моменти, які потребують швидкого й ефективного реагування.

Парафування Угоди про спрощення візового режиму ЄС та Україною є безумовно позитивним зрушенням у взаєминах двох сторін та важливою спробою подолати жорсткий бар'єр на шляху спілкування значної частини громадян. Однак у візовому полі залишається ще багато проблем, які необхідно вирішувати, пам'ятаючи про громадян, які не увійшли до визначених пільгових категорій, особливо в прикордонні.

Основне завдання для України — пам'ятати, що тільки економічне, правове, безпекове, культурне наближення до стандартів ЄС може наблизити її до стратегічної мети.

Перетин кордону. Що стосується перетину кордону, то основну увагу тут слід звернути на:

- перегляд двосторонньої нормативної бази з прикордонних питань між Словацькою республікою та Україною, з урахуванням вступу Словацької республіки в ЄС у 2004 році та вступу до Шенгенського союзу в 2007 році;

- удосконалення законодавства в питанні спрощення формальностей при здійсненні прикордонно-митного контролю з метою скорочення часу очікування при перетині кордону, насамперед для такої категорії пасажирів, як туристи;

- створення консультаційних пунктів;

- створення спільних учбових центрів, що діють на постійній основі;

- допомогу у технічному дооснащенні українських прикордонних підрозділів або створення спільних проектів з метою забезпечення надійної охорони державного кордону, оскільки на даний час здійснюється тільки одностороннє забезпечення словацьких прикордонних підрозділів;

- продовження роботи з переоснащення українських КПП до стандартів ЄС та Шенгену;

- недостатній рівень обміну інформацією щодо загальнодержавних та регіональних свят та інших подій, що призводить до суттєвого зростання пасажиропотоку в пунктах пропуску, або виникнення інших нестандартних ситуацій, які мають бути вирішені завчасно;

- активізацію проведення спільних операцій між відповідними органами сторін з метою своєчасного припинення протиправної діяльності на державному кордоні організованими злочинними угрупованнями;

- розвиток та удосконалення взаємодії з питань охорони державного кордону.

Регіональний розвиток. Позитиви: 5 грудня 2000 р. – угода між Кабінетом міністрів України та урядом Словацької Республіки про транскордонне співробітництво стала правовою основою для транскордонного співробітництва; укладена угода між Закарпатською областю та Пряшівським краєм про співробітництво; нові можливості, що їх надасть нова програма сусідства ENPІ; день добросусідства (треба, щоб ця акція не була одиничною, а стала тривалим співробітництвом); слід використовувати Норський Фонд.

Проблеми: недостатньо активне співробітництво між Закарпатською областю та Пряшівським краєм; недостатнє бажання з боку Словаччини проводити активне співробітництво; часта зміна керівництва призводить до того, що попередні напрацювання не розвиваються, а, навпаки, зупиняються та втрачаються вигідні проекти; співробітництво на рівні міст відбувається на дуже низькому рівні або не відбувається взагалі (наприклад, високий рівень співробітництва Мукачева та Пряшева у культурній та спортивній сферах. Якщо ж мова йде про інші сфери, про створення спільних проектів, то тут вже ніякого розвитку не відбувається); Україна не член ЄС; абсолютна відсутність знань про ЄС в Україні; малоефективна робота з українського боку (випадки, коли проект зі словацького боку вже завершений, а з українського — жодної відповіді), немає ініціативи з українського боку. Розширення програми ІNTERREG ІІІ A і на Румунію може призвести до того, що Україна взагалі діяти не буде; недостатні контакти між людьми, зокрема, варто розвивати контакти між парламентаріями як на державному, так і на регіональному рівнях, навіть створити міжпарламентську українсько-словацьку групу.

Можна запропонувати наступні шляхи розв'язання окреслених вище проблем.

1. Спільно визначити пріоритети співробітництва для двох сторін, тобто для обох адміністрацій — Пряшівської, Кошицької та Закарпатської на рівні NUTS 2. Однак ця домовленість обов'язково має бути спільною, а не односторонньою. Винести це питання на засідання українсько-словацької міжурядової комісії.

2. Розробити стратегічне дослідження (strategіc paper) для розвитку транскордонного співробітництва між Україною та Словаччиною (як це було здійснено перед впровадженням програми TACІS в Україні та Росії). Спочатку слід розробити попередній план для такої стратегії, а вже потім — саму стратегію.

3. Розробити відповідний план дій, в якому будуть розписані всі дії на кожен рік.

4. Створити спільний українсько-словацький орган для співробітництва, оскільки контракт будуть підписувати 4 сторони: ЄС, Словаччина, Україна та ще спільний орган.

5. Цей затверджений спільний орган розробить програму.

Пріоритетними можна вважати такі питання:

1. Розвиток (розвиток співробітництва взагалі і регіональний зокрема).

2. Кордон (перетин і охорона — звичайно, варто шукати фінансування для цього з інших джерел, але важливо було б і розробити відповідний проект).

3. Люди (інформування та навчання про програму ENPІ).

4. Освіта (абсолютна відсутність знань про ЄС. Тому це співробітництво має бути спрямоване на інформування органів влади, прикордонних та поліцейських структур про ЄС, систему грантів, можливості Шенгену.

Нова фінансова перспектива ЄС дає змогу змінити ситуацію в прикордонні, принаймні на українсько-словацькій ділянці державного кордону України, формуючи, власне, на цій території спільні європейські цінності — простір європейського співжиття, де відбувається процес становлення європейської ідентичності, що супроводжується активною ціннісною перебудовою суспільства.

Тому вже тепер в українсько-словацькому міждержавному співробітництві варто формувати такі механізми співпраці, які не вступали б у суперечність із виконанням Україною і Словаччиною договірних зобов'язань перед іншими державами-партнерами або їх об'єднаннями. Загалом спільними і погодженими діями обох сторін цілком можливо нівелювати або хоча б пом'якшити дію несприятливих зовнішніх впливів на українсько-словацьке співробітництво.

На жаль, доводиться констатувати, що, як і в 1990-ті роки, головним системним чинником гальмування українсько-словацької міждержавної співпраці найближчим часом буде комплекс складних внутрішніх чинників. Найсерйозніші з-поміж них — досить істотне відставання України від Словаччини у справі реформування економічної і політичної системи, реального впровадження ринкових відносин та побудови демократії і громадянського суспільства. Адже рівень політичної і соціально-економічної структуризації словацького суспільства, наближення його за цими характеристиками до цивілізованих європейських стандартів дещо вищий.

У цьому сенсі, на наш погляд, партнерське співробітництво між Україною та Словацькою республікою може зіграти позитивну роль навіть у демократизації українського суспільства. Для сучасної України становить значний інтерес досвід Словаччини з динамічної зміни характеру внутрішньополітичних перетворень наприкінці 1990-х років та радикальної переорієнтації зовнішнього курсу словацької держави. Саме це дало можливість Словацької республіки в надзвичайно короткий, з історичного погляду, термін наздогнати інші держави Вишеграда в процесі інтеграції до загальноєвропейських структур, і уже разом з РП, ЧР і УР отримати в 2002 р. запрошення на вступ до Європейського союзу в 2004 р. Тоді ж Словаччина стала членом НАТО. Україні зовсім не завадило б використання позитивних моментів інтеграційного досвіду Словацької республіки та словацької стратегії і практики прискореного наближення до ЄС.

У нових геополітичних умовах на початку третього тисячоліття розгортається якісно новий етап українсько-словацького співробітництва, суттю якого буде якісна зміна і вдосконалення всієї системи міждержавних відносин з урахуванням наслідків розширення загальноєвропейських і євроатлантичних структур на Схід. Основне завдання нового етапу — максимальне використання накопиченого за 1990-ті роки практичного досвіду та існуючого потенціалу двосторонньої міждержавної взаємодії для успішної реалізації євроінтеграційних планів України і Словацької республіки та подальшого розвитку відносин стратегічного партнерства між двома державами.

Loading...

 
 

Цікаве