WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародна торгівля та її розвиток в сучасних умовах - Курсова робота

Міжнародна торгівля та її розвиток в сучасних умовах - Курсова робота

Теорію абсолютних переваг А. Сміта розвинув Давид Рікардо (1772—1823), довівши, що абсолютні переваги є лише частковим випадком загального правила. Він показав, що торгівля вигідна кожній з двох країн, навіть якщо одна з них має абсолютні переваги у виробництві обох товарів.

Теорія порівняльних переваг базується на тих самих припущеннях, що і теорія абсолютних переваг, використовуючи додатково поняття альтернативних витрат.

Альтернативні витрати — це просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їх виробництво.

Альтернативна ціна — це робочий час, потрібний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару.

Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

Переваги теорії порівняльних переваг:

1) Вперше описала баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції. Хоча і передбачалось, що вартість товару визначається кількістю праці, необхідної для його виробництва, теорія порівняльних переваг показала, що ця вартість насправді залежить від співвідношення сукупного попиту та пропозиції на товар на внутрішньому та на зовнішньому ринках. 2) Довела існування вигоди від спеціалізації та торгівлі для усіх країн-учасниць, а не тільки для однієї країни за рахунок того, що інші зазнають втрат. 3) Дає змогу вести науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.

Недоліки теорії порівняльних переваг випливають із тих припущень, на яких вона базується. Тому, застосовуючи її для аналізу зовнішньоекономічних відносин, необхідно брати до уваги, що вона: 1) Не враховує транспортних витрат. 2) Ігнорує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всередині країни, коливання цін та заробітної плати, інфляцію та міжнародний рух капіталу. 3) Ґрунтується на припущенні про існування тільки одного фактора виробництва — праці. 4) Ігнорує існування таких важливих передумов міжнародної торгівлі, як відмінності у забезпеченості країн факторами виробництва. 5) Базується на передумові повної зайнятості, яка означає, що вивільнені робітники однієї галузі одразу можуть знайти собі роботу в іншій, продуктивнішій. Іншими словами, робиться припущення про постійні витрати і, отже, ігнорується закон витрат, що зростають. 6) Не пояснює торгівлю між приблизно однаковими за економічним розвитком країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.

Сучасні теорії міжнародної торгівлі

Сучасні теорії міжнародної торгівлі можна згрупувати за двома основними напрямами: кейнсіанство (неокейнсіанство) і монетаризм (неокласицизм).

Кейнсіанствомакроекономічна теорія, яка виникла як відповідь економічної теорії на велику депресію в США. Основоположною працею була робота "Загальна теорія зайнятості відсотка і грошей" Джона Мейнарда Кейнса.

Кейнсіанство використовує ті ж механізми, що класична і неокласична школи, але відрізняється по ряду гіпотез і приходить до зовсім інших висновків.

Суть кейнсіанства. Ринковій не властива рівновага, яка забезпечує повну зайнятість. Причиною цього є – схильність зберігати частину прибутків, що приводить до того, що загальний попит менший загальної пропозиції. Подолати схильність до збереження неможливо. Тому держава повинна регулювати економіку впливом на загальний попит: збільшення грошової маси, зниження ставок відсотка (стимуляція інвестиційної діяльності). Нестача попиту компенсується за рахунок громадських робіт і бюджетного фінансування.

За данною схемою розвитку країни успішно будували економіку на протязі 25 років. Тільки на початку 1970-х років почали з'являтися проблеми макроекономічної політики, загострившоїся внаслідок нафтової кризи 1973 р.

Кейнс вибудовував наступний ланцюг. Падіння загального купівельного попиту викликає скорочення виробництва товарів та послуг, що в свою чергу призводить до розорення невеликих товаровиробників, звільнення найманих робітників великими підприємствами і великого безробіття. Безробіття викликає зниження доходів населення, тобто покупців, а це в свою чергу викликає падіння купівельного попиту. Це замкнуте кільце утримує економіку в стані хронічної депресії.

Кейнс пропонував наступний вихід. Якщо масовий споживач не здатний оживити загальний попит в масштабах національної економіки, це повинна зробити держава. Якщо держава зробить (і оплатить) підприємцям велике замовлення, що викличе додатковий найм робочої сили. Отримуючи заробітні плату, минулі безробітні збільшать свої витрати на споживацькі товари і цим збільшать загальний економічний попит, а це в свою чергу збільшить загальну пропозицію товарів та послуг і оздоровлення економіки.

Монетаризм – макроекономічна теорія, один із головних напрямків неоконсервативної економічної думки. Виник в 1950-х роках, як ряд емпіричних досліджень в області грошового обігу.

Ключові положення

1. Регулююча роль держави в економіці повинна бути обмежена контролем над грошовим обігом.

2. Ринкова економіка – саморегулююча система. Всі негативні прояви пов'язані з надлишковим перебуванням держави в економіці.

3. Грошова маса впливає на величину витрат споживачів, фірм. Збільшення маси грошей призводить до росту виробництва, а після повного завантаження виробничих можливостей – до росту інфляції і цін.

4. Інфляція повинна бути подолана будь-якими засобами, в тому числі із допомогою скорочення соціальних програм.

5. При виборі темпу росту грошей необхідно руководитися правилами "механічного" приросту грошової маси, яке відображало б два фактори: рівень очікуваної інфляції і темп приросту громадського продукту.

Відповідно до поглядів монетаристів гроші є головною сферою яка встановлює рух і розвиток виробництва. Попит на гроші має постійну тенденцію до зростання і щоб забезпечити відповідність між попитом на гроші і їх пропозицією, необхідно проводити курс на поступове збільшення грошей в обігу. Державне регулювання повинно обмежуватися контролем над грошовим обігом.

1.2 Етапи розвитку міжнародної торгівлі

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

II — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914р.);

III —період між двома світовими війнами (1914—1939рр.);

IV — повоєнний (50—60-ті роки);

V — сучасний (з початку 70-х років).

I Етап характеризується промисловими революціями, що замінили мануфактурне виробництво великою машинною індустрією в усіх розвинутих країнах. Важка промисловість фактично сформувала світовий ринок і одночасно різко посилила свою залежність від нього. У цей період міжнародна торгівля розвивалась дуже швидкими темпами, чому сприяли такі чинники:

• залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну.

• прогрес у розвитку транспортної системи світу (збільшення загального тоннажу суден; заміна вітрильників пароплавами).

• революція в засобах зв'язку (винахід електричного телеграфу; прокладання в 1866 р. трансатлантичного кабелю, що дозволило встановити зв'язок між Америкою та Європою).

Характерною рисою цього етапу є випереджаючі темпи зростання світового товарообороту порівняно з темпами зростання промислового виробництва в світі, що свідчить про велике значення для країн розвитку зовнішньої торгівлі. Головну роль на світовому ринку в цей період відігравала Великобританія, частка якої в обсязі світової торгівлі становила 25 %.

У 1997р. частка трьох найбільших експортерів світу — США Німеччини та Японії — у світовій торгівлі становила 28,7 %, а Великобританії — лише 5 %. Основною статтею експорту однієї з найбільших колоніальних держав були текстильні вироби, а ввозились переважно сировина для текстильної промисловості та продовольчі товари з колоній і США.

Суттєвою особливістю даного етапу розвитку міжнародної торгівлі є вивезення товарів, тобто експорт товарів, вироблених на національній території. У сфері регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин цей етап характеризується зародженням політики фритредерства — свободи торгівлі та невтручання держави у підприємницьку діяльність, основним прихильником якої була Великобританія. Одним з найпопулярніших інструментів політики фритрейдерства було зниження мита на товари у взаємній торгівлі, що сприяло збільшенню вивезення англійських товарів за кордон .

Loading...

 
 

Цікаве