WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Фінансовий менеджмент ЗЕД підприємства - Курсова робота

Фінансовий менеджмент ЗЕД підприємства - Курсова робота

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та товарними групами, на другому — виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому — виконання зобов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому — узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується: кількість та загальна сума укладених угод; кількість та сума виконаних торгових год; кількість, види та сума прострочених контрактів; причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники [7, с 43-45]:

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді(І):

— сума контрактів, прострочених протягом року; — сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді;

б) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю (Квзв). Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

Кв.з.в. =

де Цф та — фактичні ціни і кількість і-того товару; та — планові ціни і кількість і-того товару; п — кількість товарів;

в) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарівза ціною (Квзц):

Кв.з.ц=

де Оф х Цф — фактична вартість експорту ї-того товару; - вартість експорту г-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами; п — кількість товарів

Для визначення ефективності ЗЕД підприємства важливо знати валютну ефективність експорту та імпорту.

Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоекономічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс [7, с 82-83].

Валютна ефективність експорту (Ев.е) розраховується за формулою

Eв.е.=

де Цве — валютна ціна і-того експортного товару (послуги), вал.од/од;

Qe — обсяг експорту i-того товару (послуги), натур.од.;

Вe — витрати на виробництво та реалізацію одиниці i-того товару (послуги), грн/од.,

m — кількість назв експортних товарів (послуг)

Валютна ефективність імпорту (Еві) розраховується за формулою

Eв.і.=

де Црв — ціна i-того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн/од.;

Qi — обсяг імпорту у-того товару, натур.од.;

Цi- — валютна ціна (ціна придбання) одиниці i-того товару (послуг), вал.од./од.;

п — кількість назв імпортованих товарів (послуг). Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) операції необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з певною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать. Базою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (непряме котирування), а для валютної ефективності імпорту — звичайний обмінний курс (пряме котирування).

Для загальної характеристики експортної діяльності підприємства використовують такі показники: ефективність експорту, рентабельність експорту, економічний ефект експорту.

Ефективність експорту підприємства (Еефе) розраховується за формулою

Eеф.е=

де ЧВ — чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВхКр)-Дв-МП,

де ВВ — валютний виторг за експортований товар;

Кр діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Дв — додаткові витрати всередині країни, пов'язані з експортом товару (можливі витрати на оплату ліцензії, комісійні посереднику, транспортні, складські та інші витрати);

МП — митні платежі; ОП — обсяг продажу за експортом, грн. ^Показник ефективності експорту свідчить, наскільки ефективно підприємство проводить свою ЗЕД, а також частку виторгу в загальному обсязі експорту підприємства. Якщо цей показник більший за одиницю, тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж в середині країни.

Рентабельність експорту (Ре) розраховується за формулою:

Ре=

де ПВ — повні витрати підприємства на експорт продукції, грн.

Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.

Наведені показники ефективності експорту необхідно порівняти з аналогічними показниками за минулий періодщоб установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Економічний ефект експорту (Ес) розраховується за формулою

Ее = ЧВ + Воп - ПВ,

де Воп — виторг у гривнях від обов'язкового продажу частки валюти держави.

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства широко використовують методику, згідно з якою визначаються такі три показники економічної ефективності:

А) Е1еф.е.=

Б) Е2еф.е=

де Qе — обсяг експорту у внутрішніх середньорічних цінах; Се — виробнича собівартість експортних товарів.

Е2еф.е=

де Ке — середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві експортної продукції.

Показник Е3еф.с свідчить про ефективність використання виробничих фондів при експорті.

Показники Е1 еф.с, Е2еф.с, Е3еф.с доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е1 еф.e > 1, а Е1 еф.e >Е2 еф.e. Якщо виконуються ці дві умови, то екс порт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів. Показник Е3сфе вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства становить доход від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві частини формули, а значить і Е3сф е, тим вигідніший експорт цих товарів. [6,ст. 23-26].

Для характеристики імпортної діяльності підприємства використовуються показники: економічної (абсолютної) ефективності імпорту, економіний ефект імпорту, рентабельність імпорту.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Есфі) товарів розраховується за формулою:

Ееф.і=

де Ц1вр — вартість імпортної продукції на внутрішньому ринку, грн;

Bj — витрати на придбання імпортної продукції, грн;

В, = Вм + М + А + ПДВ + М3 + Ді + ПДВЛ,

де Вм — митна вартість товару, перерахована у гривні за офіційним курсом (К) на дату подання митної декларації, яка включає валютні витрати імпортера (BBj) до місця ввезення товару на митну територію України, тобто:

Вм = ВВ; х К;

М — імпортне мито; А — сума акцизного збору з підакцизних товарів;

ПДВ — податок на додану вартість; М3 — митні збори; Ді — додаткові витрати імпортера; ПДВД — податки на додану вартість щодо додаткових витрат імпортера.

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефективнішою буде імпортна діяльність для підприємства.

Рентабельність імпорту (Pі) розраховується за формулою:

Рі=

Для визначення економічної ефективності імпорту можуть використовуватися різні методики залежно від мети здійснення імпорту: 1) імпорт товару здійснюється для виробничого споживання імпортером з метою зниження витрат виробництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку; 2) імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою одержання прибутку (це імпорт товарів народного споживання) [11,ст.11-14].

Для товарів виробничого призначення економічна ефективність імпорту визначається за двома формулами:

Е1еф.і=

де Цк — купівельна ціна імпортного устаткування;

ЦП — повна ціна споживання імпортного устаткування;

ЦП = ЦК+ЕВ, де Ев — експлуатаційні витрати при використанні устаткування;

Ев - Вс + Ве + Вр + В3 + ЗП,

де Вс — вартість сировини, матеріалів, що споживаються, на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції; Ве — вартість палива та енергії на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції; Вр — вартість ремонту устаткування; В3 — вартість запчастин для устаткування; ЗП — заробітна плата робітників, які обслуговують устаткування.

Чим більше Е1ефі наближається до 1, тим ефективніший імпорт відповідних товарів.

Loading...

 
 

Цікаве