WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Українська незалежна держава. Нова концепція зовнішньої політики - Реферат

Українська незалежна держава. Нова концепція зовнішньої політики - Реферат

- вирішення протягом 2003-2004 рр. усього комплексу проблем, пов'язаних зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ); вступ України до СОТ – ключова проблема для її європейської інтеграції;

  • досягнення відповідності торгового режиму України нормам ЄС і створення на цій основі не пізніше 2004 р. (напередодні вступу до ЄС нових 10 країн-кандидатів) зони вільної торгівлі;

  • створення (до 2007 р.) Митного союзу України з ЄС;

  • здобуття Україною (не пізніше кінця 2007 р.) статусу асоційованого члена ЄС;

  • забезпечення поступового впровадження критеріїв вступу України до Валютного союзу ЄС.

Для координації та практичного вирішення всіх питань, пов'язаних із реалізацією задач, спрямованих на вступ України до Європейського Союзу і НАТО, у лютому 2003 р. в Україні була створена Державна рада з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

7. Основні напрямки реалізації зовнішньополітичних пріоритетів України.

Одне з найголовніших місць у здійсненні зовнішньополітичного курсу країни займає зміцнення стратегічного партнерства з Росією. "У ньому, - підкреслив Президент України, - нерозривно переплітаються всі резони й аргументи – від історичних і геополітичних до чисто життєвих, людських. Стабільність україно-російських відносин багато в чому визначає, без перебільшень, безпеку всієї Європи".

В останні роки багато зроблено в зміцненні відносин між двома країнами. Під час візитів Б. Єльцина і В Чорномирдіна в Україну в травні 1997 р. були підписані Договір про дружбу, партнерство і співробітництво, Угода про статус Чорноморського флоту на території України і цілий пакет інших угод. У лютому 1998 р. президенти Б. Єльцин і Л. Кучма підписали в Підмосков'ї Програму довгострокового економічного співробітництва на 1998-2007 рр.

На початку 21 століття Україна і Росія продовжують залишатися стратегічними партнерами. Намітилися активізація україно-російського діалогу в усіх напрямках. Зустрічі президентів В. Путина і Л. Кучми мали регулярний характер. Обсяг торгівлі між двома державами в 2001 р. досяг 11,7 млрд дол. 2002 рік був оголошений Роком України в Росії, а 2003 р. – Роком Росії в Україні.

США є стратегічним партнером України. Сполучені Штати надали Україні за роки її незалежності істотну політичну, фінансову, економічну і технічну допомогу. В Україні з розумінням оцінюють провідну роль США у світі і прагнуть розвивати з американською державою довгострокові, взаємовигідні і рівноправні відносини.

Суверенній Україні у Вашингтоні відводять особливе місце в зовнішньополітичній стратегії США, враховуючи високий економічний потенціал України, її роль у розвитку сучасної цивілізації.

Через місяць після здобуття Україною незалежності відбувся візит Голови Верховної Ради України Л. Кравчука в СЩА. У січні 1992 р. між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини в повному обсязі.

У березні 1994 р. між Україною і США було підписано "Спільну заяву про розвиток дружби і співробітництва між двома країнами".

У 1994-2000 р. відносини між двома країнами набули новий якісний характер, чому сприяли зустрічі президентів Л. Кучми і Б. Клінтона. У центрі уваги двостороннього співробітництва знаходились питання розміщення інвестицій в Україні, відносини у військовій сфері, екології, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Новий імпульс українсько-американському співробітництву був наданий у ході візиту Б. Клінтона в Україну в червні 2000 р. У ході двосторонніх переговорів були досягнуті угоди про підтримку США малого і середнього бізнесу в Україні, зняття квот на комерційні дослідження в космосі, про співробітництво в ядерній енергетиці.

Плідні контакти між США й Україною останнім часом доводять, що США хочуть бачити в Україні сильну державу на сході Європи, а Україна в США – стійкого і надійного партнера в усіх областях співробітництва.

Після зміни адміністрації в Білому домі в січні 2001 р. українсько-американські відносини не зазнали принципових змін і продовжують розвиватися в усіх напрямах. Президент Дж. Буш підкреслив, що відносини з Україною будуть будуватися на самодостатній основі і не будуть залежати від відносин США з іншими країнами, наприклад, з Росією.

Президент України Л. Кучма неодноразово підкреслював, що співробітництво між двома країнами не спрямовано проти будь-якої третьої країни.

Україна прагне підтримувати добросусідські відносини з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Бєларуссю, Молдовою, Туреччиною.

Так, попередній досвід співробітництва з Польщею може стати доброю підставою для вироблення і здійснення загальної декларації "Разом – у 21 століття".

Проблема українсько-польського кордону з 1918 р. була однією з найгостріших через цілий ряд об'єктивних обставин. Керуючись доброю волею і дотримуючись положень міжнародних документів, Україна і Польща після 1991 р. повністю виключили будь-які суперечливі питання, пов'язані з кордонами.

Піл час візиту Л. Кучми у Варшаву в січні 1997 р. була схвалена загальна заява президентів двох країн "До взаєморозуміння і єдності". Вона остаточно закрила для політиків непрості, а часом і трагічні сторінки загальної історії двох країн. Польща відверто зацікавлена в розширенні і зміцненні двосторонніх відносин з Україною, сприяє її входженню до європейських організацій. Зустрічі українського і польського президентів у 2000-2002 рр. у Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Кракові, Жешуві значною мірою сприяли розвитку торгово-економічного співробітництва.

Керівництво України завжди вважало пріоритетними відносини з Білоруссю. Наші країни завжди зв'язували багатосторонні інтереси у всіх сферах життєдіяльності. Але в Києві виразно негативно ставляться до створення нового державного об'єднання Білорусі і Росії і, тим більше, участі Україні в ньому. Президент України неодноразово підкреслював, що "ми готові розвивати відносини з братерською країною винятково на двосторонній основі, при цьому не втручаючись у внутрішні справи сусідньої держави".

Дружні відносини зв'язують Україну зі Словаччиною. Плідно працює українсько-словацька Комісія з питань торгово-економічного співробітництва.

Керівництво Угорщини виявляє особливу зацікавленість у співробітництві з Україною в Закарпатській області, де проживає 140 тисяч етнічних угорців. Тут спільними зусиллями двох країн створюється вільна економічна торгівля.

Відносини з Румунією, що тривалий час залишалися в невизначеному стані, нарешті нормалізуються. 2 червня 1997 р. Президент України Л. Кучма і президент Румунії Е. Константинеску підписали міждержавний Договір про дружбу, співробітництво і добросусідство. Підписання цього Договору мало велике значення для забезпечення національних інтересів України.

Україна робить вагомий внесок у нормалізацію обстановки навколо Наддністрянщини, що позитивно відбивається на характері відносин з Молдовою, сприяє збереженню територіальної цілісності сусідньої держави. У Кишиневі зі схваленням сприймають такий підхід України до складних реалій сьогодення.

Багатообіцяючі перспективи мають відносини України з Туреччиною. Товарообіг між двома країнами складає 1 млн дол. Щорічно. У ході недавнього візиту Президента України Л. Кучми в Туреччину були укладені важливі угоди з розвитку співробітництва в сфері економіки, інформації, науки і культури. Велика увага останнім часом приділяється розвитку співробітництва в сфері нових технологій.

За даними Українського центру економічних і політичних досліджень за останні шість років, стратегічними партнерами України проголошені 19 країн: Азербайджан, Аргентина, Білорусь, Болгарія, Угорщина, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Канада, Китай, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, США, Туреччина, Узбекистан та Фінляндія.

Підводячи підсумки зовнішньої політики України з моменту проголошення її незалежності маємо зазначити, що за цей час попри всі негаразди та проблеми було досягнуто вагомих результатів. Головним з них, безумовно, є те, що Україна відбулася як незалежна держава, як загальновизнаний суб'єкт міжнародних відносин. У політичному сенсі наша держава користується авторитетом ініціативного, самодостатнього і конструктивного учасника міжнародного життя. Свідченням цього був, зокрема, вступ України до Ради Європи, активна участь у миротворчих операціях, утвердження України як одного з регіональних лідерів, її участь у Центральноєвропейській ініціативі, ОЧЕС, Раді держав Балтійського моря, обрання непостійним членом Ради Безпеки ООН, головування України в цьому поважному міжнародному органі тощо. Говорячи про проблеми та перспективи української зовнішньої політики, то слід насамперед наголосити, що сприяння піднесенню міжнародного іміджу України - справа і завдання не тільки зовнішньої політики. Остання не може існувати відірвано від політики внутрішньої. Не тільки зовнішня політика має ефективно працювати на внутрішню, але й остання має працювати на зовнішню політику. Це одна з головних передумов її ефективності, а, отже, і зміцнення міжнародного авторитету нашої держави.

Використана література

  1. Чекаленко Людмила Дмитрівна Зовнішня політика України.- К.: Либідь, 2006.-

  2. Овсій Іван Олексійович Зовнішня політика України.- К.: Либідь, 2002.- 240с.

  3. Манжола В.А., Білоусов М.М., Гайдуков Л.Ф. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки).- К.: Либідь, 2003.- 560с.

  4. Овсій Іван Олексійович Зовнішня політика (України від давніх часів до 1944 року).- К.: Либідь, 1999.- 240с.

  5. Алесіна Наталія Михайлівна Зовнішня політика і дипломатія (іспансько-українсько-російський термінологічний словник).- К.: ЗАТ Видавничий дім "ДЕМІД", 2004.-

  6. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980-2000 роки: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Гайдуков Леонід Федорович, Кремень Василь Григорович, Губерський Леонід Васильович.- К.: Либідь, 2001.- 624с.

  7. Публіцистика і політика.- К: , 2001.- 96с.

  8. Абетка українського політика.- К.: Смолоскип, 1997.- 218с.

  9. Сучасна українська політика.- К: Укр.-Фін. ін-тут менеджменту і бізнесу, 2000.- 318с

Loading...

 
 

Цікаве