WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Глобалізація та національне питання - Реферат

Глобалізація та національне питання - Реферат

Реферат на тему:

Глобалізація та національне питання

Дослідники міжнародних відносин зазначають, що розвиток національної держави у наш час можливий у двох основних напрямах: шляхом поступової інтеграції до глобалізованої світової економічної системи або проведення ізоляційної зовнішньої політики. У зв'язку з цим актуальним залишається аналіз питання про взаємодію і взаємозалежність глобалізації та національної ідентичності, що є метою нашого дослідження.

Слід зауважити, що ця тема достатньо вивчалась у минулому, але сучасність висуває нові виклики, які вимагають вирішення у науковому і практичному відношенні. Саме тому українські та закордонні вчені приділяють зазначеній проблемі багато уваги (Бек У. [1], Білорус О.Г. і Лук'янченко Д.Г. [2], Уткін А.І. [5], Циганков П.А. [6], Хелд Д. [4] та інші).

Глобалізацію можна визначити як "процес (або сукупність процесів), який втілює в собі трансформацію просторової організації соціальних відносин і взаємодій, що вимірюється за допомогою таких показників, як їх інтенсивність, швидкість і вплив, та спричиняє міжконтинентальні або міжрегіональні потоки й структури активності, взаємодій і проявів влади" [4, с. 19].

Глобалізація - це динамічний процес, який розвивається з певним прискоренням, іноді - з уповільненням. Тому її неможна розглядати у статиці -вона на кожному етапі має свої особливості.

В епоху глобалізації, з одного боку, на повсякденну діяльність людей усе більше впливають події, які відбуваються в інших частинах світу, а з іншого - дії певних спільнот можуть мати важливі глобальні наслідки. Все це стимулює пошук нової соціально-політичної парадигми, адекватної змінам, що відбуваються у світі.

За нових умов зі зростанням крупного міжнародного бізнесу, впливових неурядових організацій певна держава де-факто втрачає монополію на реалізацію владних функцій і вплив на ситуацію у світі. Уже зараз такі компанії, як "Майкрософт", "Боінг", "Дженерал Моторс" тощо, і громадські організації, як "Грінпіс", "Червоний Хрест" та інші, мають більше можливостей для впливу на світові процеси, ніж деякі держави.

У зв'язку з цим зростає значущість фактора компетентності державного керівництва. Негативні наслідки глобалізації можна подолати за допомогою підвищення ефективності управління, посилення фінансової, банківської системи і системи правосуддя, подолання корупції.

Інтенсифікація процесів глобалізації сприяє поширенню функцій та сфер відповідальності національної держави, з одного боку, й ерозії її здатності ефективно відповідати на виклики сучасності, з іншого. Товари, капітали, люди, знання, зброя, наркотики легше перетинають державно-територіальні кордони, які стають прозорішими. Транснаціональні мережі, міжрегіональні та інші соціальні рухи та стосунки охоплюють майже всі сфери життєдіяльності людства.

Сьогодні у світі існує три групи країн. До першої належать держави так званого "золотого мільярду" - розвинуті країни з постіндустріальною економікою. Другу групу формують держави з індустріальною економікою та країни, що тільки стали на шлях індустріального розвитку. "А третя група держав з населенням майже в 1 мільярд осіб на підставі вкрай низького рівня розвитку економіки ще не вписались у міжнародний розподіл праці" [3, с. 14]. При цьому слід зазначити, що останні дві групи утворюють "периферію" глобалізованої економіки.

Між вказаними групами країн існують серйозні протиріччя, які мають тенденцію до загострення. Причина цього полягає у моделі глобалізації, за якою країни, що складають "периферію" повинні забезпечити процвітання "золотого мільярду", стати ринками збуту, постачальниками сировини, енергоносіїв, дешевої робочої сили. Територія цих держав стає місцем розташування, насамперед, "брудних" виробництв.

Можна говорити також про виникнення феномену "глобальної культури" або "макдональдизації", до якої слід додати і розповсюдження по всьому світу стандартизованої їжі, одягу, музики та інше.

Оскільки глобальна культура може утворювати нові культурні цінності або змінювати існуючі, вона може сприяти зникненню національно-культурних ідентичностей різних народів. Найсерйозніша проблема - це не просто експансія глобальної культури, а руйнація нею національних ідентичностей народів. У зв'язку з цим на локальному рівні слід очікувати зростання розуміння необхідності захисту національного розмаїття. Зазначимо, що відповіді на загрози національній ідентичності на локальному рівні поки не знайдено.

Глобалізація сприяє зростанню національної свідомості в усіх куточках планети. При цьому територіальна цілісність поступається праву націй на самовизначення і перед багатонаціональними державами можуть поставати проблеми сепаратизму.

Розвиток процесів у світі в XXI сторіччі приніс людству чимало небезпек. Ми спостерігаємо нібито парадоксальне явище: у процесі глобалізації та уніфікації світу загострюється національне питання. Здається, Олдос Хакслі мав рацію, стверджуючи, "прогрес технології наділяє нас найдосконалішими засобами для руху назад". Чому так відбувається?

Більшість з етнічних конфліктів зумовлюють три головні проблеми. По-перше, глобалізація розширює взаємодію народів, перетворює світ на єдину комунікаційну систему й, разом з тим, викликає у багатьох людей природні побоювання втратити свої історичні корні - національну ідентичність, мову, культурні та релігійні традиції.

По-друге, внаслідок глобалізації в деяких національних державах зростають внутрішні протиріччя. Через прозорі державні кордони до суспільства проникають не лише блага цивілізації, але й багато загальносвітових загроз. Попередні механізми безпеки, засновані виключно на захисті зовнішніх кордонів країни, вже недостатньо ефективні у боротьбі з такими явищами, як міжнародний тероризм і релігійний екстремізм. У сучасних етнічно розмаїтих суспільствах важко знайти стрижні для консолідації країни, не поступаючись при цьому принципами демократії. Слід також додати, що ряд сучасних держав на підставі внутрішньої міжетнічної напруги продовж тривалого часу знаходяться у стані напіврозпаду.

По-третє, більшість міжнаціональних конфліктів спричиняє нерозв'язаність соціально-економічних проблем. Явним стає дисбаланс у розвитку різних країн світу, а також розбіжності соціального стану людей одного суспільства.

Таким чином, можна сказати, що одна із головних проблем сторіччя полягає у тому, що людство не знайшло універсальної формули міжнаціональної злагоди і порозуміння. Ця проблема характеризується великим руйнівним потенціалом, спричиняє багато глобальних загроз і викликів миру.

Єдиною можливою відповіддю на виклики глобалізації є світова солідарність, глобальна справедливість і демократія. Людство повинно піднятися до рівня справедливої глобалізації для всіх народів світу.

На підставі аналізу розглянутих аспектів взаємозв'язку глобалізації та національного питання можна зробити наступні висновки:

1. Науково-дослідницький підхід до глобалізації вимагає розуміння світу як єдиного цілого і необхідності постійного політичного діалогу з життєво важливих питань загальної безпеки та співробітництва. Зростання глобальних загроз, внутрішньої та зовнішньої напруги і конфліктних ситуацій можуть перешкодити мирному розвитку глобалізаційних процесів. Тому забезпечення безпеки, яка розуміється багатоаспектно і всеосяжно, є головними завданнями людства.

Під багатоаспектністю мається на увазі безпека окремих осіб, країн, регіонів і міжнародної спільноти у таких важливих галузях, як запобігання конфліктам або їх врегулювання, збереження стабільності екосистеми, гарантоване постачання продовольства, доступ до ресурсів і нових технологій, інституційна надійність міжнародного співробітництва.

2. Розвиток глобалізації може мати позитивні і негативні наслідки для національної держави, навіть спричинити втрату національної ідентичності. Таким чином, глобалізація впливає на розвиток національної держави, а від вирішення національного питання залежить місце певної країни у глобалізованому світі.

3. Щоб запобігти маргіналізації України у процесі глобалізації, існують об'єктивні передумови. Історичною вимогою сучасності є інтеграція нашої країни до світових структур. У процесі залучення України до глобальних процесів необхідно зберегти культурну та історичну спадщину усього українського народу, його національну самобутність і споконвічне прагнення до незалежності, миру та добросусідства. Крім того, життєво важливим для української державності є збереження територіальної цілісності країни, подолання існуючих протиріч між Сходом і Заходом.

Література:

  1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. - М., 2001.

  2. Білорус О. Г., Лук'янченко Д. Г. Глобалізація і безпека розвитку. - К., 2001.

  3. Гаташ В. Н. Свет и тени глобализации // Зеркало недели. - 2003. - № 23.

  4. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура / Пер. с англ. - М., 2004.

  5. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. - М., 2001.

  6. Цыганков П. А. Теория международных отношений. - М.: 2003.

Loading...

 
 

Цікаве