WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зв'язки України з Росією та Білорусією у сфері культури та науки - Реферат

Зв'язки України з Росією та Білорусією у сфері культури та науки - Реферат

Реферат на тему:

Зв'язки України з Росією та Білорусією у сфері культури та науки

На сучасному етапі взаємовідношень між Україною, Росією та Білорусією галузь культури та науки залишається тією сферою, де співпраця може і повинна розвиватися найактивніше.

Як свідчить історія розвитку людства, найбільш стійкі зв'язки між народами встановлює культура. Етнічна спорідненність та культурні стосунки трьох братніх народів сформували підґрунтя взаємин на довгі роки. Але порушення зв'язків у політичній та економічній сферах негативно вплинули на взаємодію у галузі культури та науки, бо відчувається значна недостатність фінансуваання культурних та наукових проектів, відсутність зацікавленості на політичному рівні. Існує договірно-правова база між країнами, але ці угоди та протоколи, які не наповнюються змістом, залишаються лише на папері. Домовленості як на державному рівні, так і міжреґіональному, або між установами культури та науки потребують свого виконання.

Прикладами спільних для трьох країн заходів можна назвати проведення з'їздів слов'янських народів України, Росії та Білорусі, а також Всеслов'янських з'їздів з участю інших країн. У 2002 році започатковано проведення щорічного Міжнародного економічного форуму Собору слов'янських народів України, Росії та Білорусі, з середини 2003р. - Об'єднувальна Тверська ініціатива „Слов'янські ключі". На зближення слов'янської культури спрямована комплексна цільова програма "Слов'янське братство", міжнародні фестивалі народного мистецтва, що проводяться біля Монумента Дружби (на кордоні Чернігівської, Гомельської та Брянської областей), спільні виставки зображувального та традиційних видів декоративно-прикладного мистецтва; обмін музейними та книжковими виставками, літературні вечори, проведення кінофестивалю "Лістапад" у Мінську, музичного фестивалю „Золотий шлягер". З 2004р. проходить Міжнародний молодіжний фестиваль - акція „Небо слов'ян", у 2005р. створено Міжнародний суспільний рух „Слов'янська Молодіжна Спілка", яка об'єднує молодь та патріотичні організації слов'янських народів. Продовжується розпочата ще у 1972р. взаємодія між бібліотеками трьох областей (Чернігівської, Гомельської та Брянської), що є надзвичайно актуальним для збереження та розвитку самобутности слов'янських народів. Школярі мають можливість відпочивати у Міжнародному наметовому оздоровчому містечкудружби слов'янських народів "Крынiчка". Найбільш відомий Міжнародний фестиваль мистецтв „Слов'янський базар у Вітебську", який транслюється у прямому ефірі. Але це виняток, бо багато подій та заходів взагалі ніде не висвітлюються [1]. Відбувається багато інших культурних подій, однак мало хто знає про це, бо ЗМІ не висвітлюють їх, замовчують цю тему.

Але взаємовідношення існують і вони розвиваються. Так, зокрема, існують національно-культурні автономії „Українці Росії" та „Білоруси Росії". Відзначаються Дні та роки культури. Так, 2002 рік був роком України в Росії, 2003 рік - Росії в України, 2004 рік - Республіки Білорусь у Росії та 2005 рік - Росії у Білорусі.

Ці та інші приклади свідчать про єдність культур братніх народів, незважаючи на територіальну та економічну самостійність. Необхідно й надалі спрямовувати зусилля на створення культурно-інформаційних центрів, обмін творчими колективами, особливо у рамках міжреґіональних угод. Суспільними зусиллями можна зробити багато для успішного розвитку процесів взаємодії України, Росії та Білорусі, для збереження та подальшого розвитку єдиного культурного простору.

Пріоритетною у збереженні історично-культурної спільності трьох народів є галузь освіти та науки. І треба, у першу чергу, створити єдиний освітній простір з єдиними стандартами. Реалізувати це можливо через взаємодію навчальних та наукових закладів, а саме активізувати обмін студентами (особливо Україні, бо між Росією та Білоруссю у рамках Союзної держави це продуктивно здійснюється), участь викладачів у державних екзаменаційних комісіях та жури міжнародних конкурсів, стажування викладачів та науковців.

Завданням країн повинно стати формування інноваційної моделі розвитку, у якій головним джерелом довгострокового економічного розвитку стануть наукові надбання та їх технологічне застосування [2]. Необхідно переорієнтовувати економіку з виробництва сировини на наукоємні технології, а для цього треба створювати привабливий інвестиційний клімат.

Особливу увагу слід приділити науковим розробкам трьох країн з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, по-перше, сконцентруватися у галузі медицини, біотехнологій та хімії, щоб забезпечити технологічний прорив у діяльності біотехнологічних підприємств та проектів, пов'язаних з екологією.

Аналіз наукового співробітництва, свідчить про те, що співпраця більш активно відбувається на двосторонньому рівні (наприклад, Програма двостороннього науково-технічної співпраці на 1998-2007роки між Росією та Україною, українсько-російська міждержавна науково-технічна програма "Нанофізика и наноелектроніка" [3], міждержавна програма зі створення науково-технологічного простору (Республіка Білорусь та Російська Федерація), яка включає напрями "Виробничі технології", "Екологія та раціональне природовикористання" та інші, а також виконання проектів з розробки та створення оптико-механічного та контрольного обладнання для виробництва надвеликих інтегральних схем). Щодо трьохсторонніх відносин, то таких прикладів небагато. Для трьох країн спільним проектом могла б стати співпраця у галузі космічних досліджень. Так, є приклади українсько-російських ("Космотрас") та білорусько-російських проектів (дві державні космічні програми "Космос. Білорусь - Росія" та "Космос - Союзна держава"). Щоб співпраця була активнішою, її необхідно підтримувати на державному рівні, створювати науково обґрунтовану стратегію подальшого розвитку трьох країн у цьому напрямку. Наприклад, це могла б бути міждержавна Програма співпраці зі створення нових технологій з використанням системного підходу, який би включав мету, взаємозв'язані компоненти, управління, джерела, інтегративність [4, с.117]. Пропонується також прийняття нової угоди про розвиток високих технологій [5].

Привабливим могло б стати використання системи міждержавного лізингу, що сприяло б встановленню прямих зв'язків між підприємствами України, Росії та Білорусі.

Аналіз взаємодії між країнами у сфері культури та науки свідчить, що не всі можливості використовуються у повному обсязі, не завжди виконуються домовленості. Перша причина - брак коштів. Але, окрім фінансування, затримують розвиток і організаційні перепони: відсутня зацікавленість у підтримці відносин на постійний основі саме на державному рівні, а також недостатній рівень та ефективність економічної співпраці, слабка інформованність широкого загалу щодо існуючих спільних проектів.

Культура та наука - цей той стратегічний ресурс, який має бути максимально задіяний і цьому питанню слід приділяти значно більше уваги на державному рівні трьох країн.

Література:

1. Евзеров Г.Л. Украина: с Россией вместе или врозь? - М.: Весь мир, - 2000; Годин Ю.Ф. Россия и Белоруссия на пути к единению. - М.: Международные отношения, - 2001.

2. Восточная Европа и Россия. Ежегодный справочник. - М.: Аналитический центр "Полпред", Агентство "Бизнес-пресс", 2001.

3. Суровцев Ю.И. Сотрудничество ученых России и Украины //Новая и новейшая история. 2000. №1.

4. Башкатова Е.В. Взаимодействие России, Белоруссии и Украины в современных условиях (проблемы и перспективы). Дисс. на соиск. уч. ст. канд. полит. наук. - М., 2003.

5. Консультативна зустріч „Україна-Росія: до нової моделі взаємовідносин" //Національна безпека і оборона. - 2005. - № 4; Матеріали Круглого столу „Росія та Україна: у пошуках нового алгоритму взаємовідносин" //Полития. - 2001. - №1.

Loading...

 
 

Цікаве