WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Діагностика управління організацією (науковий реферат) - Реферат

Діагностика управління організацією (науковий реферат) - Реферат

розв'язання якої дозволяє уникати непередбачених тенденцій і знижувати негативні наслідки. В умовах ринку при розвитку конкуренції і виникненні непередбачених ситуацій жоден вид діяльності підприємства не обходиться без проблем. Одна з основних цілей менеджменту полягає в тому, щоб мінімізувати кількість таких проблем шляхом вибору відповідних форм, методів і засобів управління, які дозволяють отримувати певні гарантії від ймовірних помилок і прорахунків. У діагностиці кризи об'єктом може бути вся економіка країни, окрема її галузь чи складна проблема. Діагностика проблеми - перший крок на шляху її вирішення чи локалізації. Діагноз проблеми в ряді випадків стає процедурою в кілька кроків із прийняттям проміжних рішень.
Центральне питання в діагностуванні складної проблеми - усвідомлення і встановлення симптомів чи труднощів наявних можливостей. Виявлення симптомів допомагає визначити проблему в загальному вигляді. Це сприяє також скороченню числа факторів, які слід враховувати стосовно управління. Доцільно уникати негайної дії для усунення симптому. Для виявлення причин виникнення проблеми необхідно зібрати і проаналізувати зовнішню і внутрішню інформацію досліджуваного об'єкта. Таку інформацію можна збирати на основі формальних методів аналізу ринку, аналізу фінансових звітів, інтерв'ювання, запрошення консультантів з управління чи опитування працівників. Інформацію можна збирати і не-формально. У ході спостережень важливо бачити розходження між релевантною (доречною) і недоречною інформацією, а також уміти відокремлювати одну від іншої.
Релевантна інформація - це дані, що стосуються конкретної проблеми, людини, мети і періоду часу.
Коли діагностують проблему, необхідно усвідомлювати те, що саме можна з нею зробити. Для оперативного управління кризами необхідно володіти їхньою чіткою класифікацією, виходячи з різних критеріїв класифікації криз. До них можна віднести такі: тип чи вид; сфера впливу чи виникнення кризи; метод визначення кризи; ступінь розвитку кризи; розподіл кризи в часі; характер обліку кризи; можливість регулювання кризи.
Проблема специфічних властивостей економічної діагностики є актуальною і включає:
o вивчення нових якостей об'єкта управління в результаті розвитку соціально-економічної системи;
o виявлення причинно-наслідкових зв'язків у розвитку об'єкта і суб'єкта управління;
o визначення меж експертних знань менеджера і використовуваних експертних систем у діагностуванні;
o моніторинг за зміною станів ситуації в умовах високої ентропії ринкового макросередовища підприємств, що істотно знижує керованість і ступінь інформаційного контролю та ймовірність прогнозування;
o необхідність підвищення ефективності антикризових і прогностичних функцій діагностики.
Різке підвищення рівня складності функціонуючих соціально-економічних систем відбивається на вимогах до якості та ефективності їхнього менеджменту. Це вимагає концептуального переосмислення деяких напрямів і завдань в управлінні. Поряд із цим необхідно узагальнити теорію діагностики, щоб синтезувати різноманіття підходів до діагнозу фінансово-економічного стану підприємства, його організаційної структури і системи управління.
Відповідно до сучасних загальнонаукових визначень, управління є аспектом самоврядування системи й у загальному вигляді представляє упорядкування системи і вирішення проблемних ситуацій. Управління і самоврядування в межах однієї фірми чи підприємства взаємозалежні і є загальним ситуативно-цільовим полем виникнення проблем і їхніх можливих вирішень, що сприяє упорядкуванню в них різних процесів.
Діагностика як спосіб розпізнавання стану соціально-економічної системи за допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур і виявлення в них слабких ланок і вузьких місць відноситься до методів непрямих вимірів. Елементи соціально-економічних систем, властивості яких підлягають визначенню, звичайно недоступні для безпосереднього спостереження і виміру. Тому варто вимірювати не їхні параметри, а параметри процесів, які породжуються елементами цих систем і доступні для вимірів.
Діагностика як процес характеризується об'єктом, метою, завданням та методами (рис. 1).
Рис. 1. Характеристика діагностики як процесу
При управлінні господарська структура підприємства ха-рактеризується двома фундаментальними економічними вимірами. З одного боку, має вимір функціональний стан основних факторів виробництва (капітал, робоча сила, організація), що охоплюється поняттям "фінансово-економічний стан". З іншого боку, підлягають виміру види промислової діяльності, яких, за А. Файолем, нараховується шість: технічна діяльність, що включає виготовлення і виробництво; комерційна діяльність; фінансова діяльність; робота з забезпечення безпеки; облікова діяльність; управлінська діяльність, що охоплює прогнозування, планування, організацію, управління, координацію і контроль.
Проблема діагностики досліджувалася у деяких сферах досить активно і з різних точок зору. Із сукупності вивчених наукових праць можна виділити кілька груп досліджень, що різняться за проблематикою і методологією діагностики. У діагностиці підприємства як соціально-економічної системи можна виділити:
o вивчення соціально-економічних систем як об'єктів діагностики;
o побудова і вивчення відповідних моделей соціально-економічних систем;
o дослідження діагностичних систем і їхніх зв'язків з об'єктом діагностики.
Ці напрямки відрізняються як за безпосереднім предметом дослідження, так і за використовуваними методами.
Перший напрямок діагностики пов'язаний з розробкою методів вирішення таких задач:
o вивчення умов функціонування і станів виробничих соціально-економічних систем;
o вивчення елементів систем і зв'язків між ними;
o вивчення можливих станів системи;
o аналіз можливостей проведення дослідження ознак, що характеризують стан системи;
o збір і обробка статистичних матеріалів, що дозволяють визначити розподіл ймовірностей можливих станів системи (діагнозу), а також закономірності прояву ознак;
o збір експериментальних даних про витрати, які пов'язані зі здійсненням дослідження виробничих соціально-економічних систем.
Другий напрямок діагностики в управлінні пов'язаний з побудовою моделей соціально-економічних систем і процесів діагностики і, отже, з аналізом таких основних задач:
o розробка методів діагностування кризи і причин, що породжують її в соціально-економічних системах;
o розробка правил побудови моделей, що дозволяють визначити стан соціально-економічних систем.
Обидва напрямки діагностики в управлінні тісно пов'язані; причому зв'язок цей носить двосторонній характер. З одного боку, емпіричнийматеріал, отриманий при аналізі конкретних систем, необхідний для побудови моделей і для оцінки відповідності цих моделей тому чи іншому класу систем. З іншого боку, рішення теоретичних задач, сформульованих стосовно до побудови моделей соціально-економічних систем, не тільки важливе саме по собі, але й розширює межі емпіричного дослідження кризи і причин, що породжують її в соціально-економічних системах.
Нині відома порівняно невелика
Loading...

 
 

Цікаве