WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Угорсько – українське співробітництво - Реферат

Угорсько – українське співробітництво - Реферат

для того, щоб одним з перших державних візитів українських урядовців став візит міністра оборони України К. Морозова до Будапешта в березні 1992 р. Представники угорської і української армії домовилися про співробітництво у галузі військової науки, підготовки кадрів, запрошення спостерігачів, інформування про проведення навчань. Але таке співробітництво не мало виходити за межі повноваженьМіністерства Оборони України та Міністерства Оборони Угорщини. У галузі військового співробітництва приверталася увага угорсько - українським контактам у сфері підготовки військових кадрів. Попередня домовленість про механізм обміну військовими знаннями була досягнута ще у березні 1992 р. під час візиту міністра оборони України Костянтина Морозова. А сам процес військового навчання визначений Протоколом про двостороннє співробітництво в галузі підготовки військових кадрів підписаним 29 січня 1993 р. керівниками відділів освіти угорської та української армій.
Варто також зауважити, що угорсько - українські відносини у військовій сфері не обмежувались лише підготовкою офіцерських кадрів і веденні спільної науково - дослідної роботи. Поступово розгорталось і практичне співробітництво, зокрема у сфері захисту повітряних кордонів обох держав. Широкі контакти у цьому питанні стали можливими після підписання 26 лютого 1993 р. протоколу про співробітництво між Міністерством оборони України та командуванням Угорської армії в галузі авіації та протиповітряної оборони [2, с. 29]. Аналізуючи даний документ можна дійти висновку, що мова йшла не лише про оповіщення про польоти військових літаків у прикордонній смузі, а й боротьбу проти об'єктів, що порушували повітряний простір обох держав, передбачалось проведення спільних навчань угорських та українських війсь ППО, враховувалась можливість ремонту та заправки літаків обох держав. Зауважимо, що партнерство у військовій галузі було важливим для обох держав. Так Угорщина, що стояла на шляху до вступу в НАТО, виконувала вимогу до натівських кандидатів про відсутність територіальних претензій до сусідів. А Київ отримав змогу вивчати через угорський досвід особливості вимог у військовій сфері до кандидатів на вступ до НАТО.
В грудні 1995 р. Україну відвідала делегація Міністерства оборони Угорської республіки на чолі з міністром оборони Д. Келеті. Серед пріоритетних напрямі в співробітництва військових відомств обох держав можна виділити наступні: участь у програмі "Партнерство заради миру", поставка запасних частин з України до угорської військової техніки радянського виробництва, проведення спільних наукових розробок і спільних навчань. В останні роки співробітництво між військовими відомствами досягли такого рівня, який можна назвати таким, що базується на дружбі і довірі [6]. У жовтні 1998 р. міністри оборони України та Угорської республіки підписали міжурядову угоду, у якій сторони домовилися:
- розширити зону, про проведення військових навчань у якій потрібно повідомити іншу державу на глибину 125 км.;
- інформувати про військову діяльність у зазначеній вище зоні за півтора місяця до початку навчань або маневрів;
- не проводити військових маневрів та навчання ближче, ніж за 20 км до державного кордону;
- проводити щороку спільні навчання на території кожної з сторін.
Хотів би зазначити, що угорсько - українське співробітництво відзначається багаторівневістю. Це, зокрема не лише візити генералів та інших високопоставлених керівників міністерств оборони обох держав, а й стажування курсантів обох держав, ремонт різної військової техніки і спорядження та ін.
Варто звернути увагу, що угорсько - українські військові контакти не обмежувалися двосторонніми відносинами. 15 січня 1999 р. в Ужгороді відбулася зустріч військових міністрів Угорщини, України, Румунії, де держави учасниці домовилися про створення спільного інженерного батальйону, для проведення гуманітарних та миротворчих операцій. Активізація співробітництва обумовлювалася і складною екологічною ситуацією в Карпатсько - Дунайському регіоні, а саме руйнівними повенями, що спричинили значні руйнування та людські жертви. Це ще раз підтвердило необхідність створення мобільного підрозділу швидкого регулювання. Останні навчання такого угорсько - українсько - румунського інженерно технічного батальйону відбувалися на Закарпатті у вересні 2000 р., де військовики Західних сусідніх держав відпрацьовували тактику порятунку людей під час різного роду стихійних явищ і природних катаклізмів.
У цілому характеризуючи угорсько - українські відносини у військовій галузі, їх можна відзначити як багатогранні і досить активні [36, с. 3 - 4]. Будапешт і Київ намагаються не обмежуватись вирішенням локальних проблем військового співробітництва двох держав. Активна співпраця військових відомств закладає хороші передумови для утворення на межі Центральної та Східної Європи центру безпеки, який міг би в рамках ООН та ОБСЄ виконувати, в разі потреби, миротворчі функції.
Важливим питанням у стосунках будь - яких сусідніх держав є питання врегулювання кордонів [8]. І тут слід відзначити, що процедура вирішення прикордонних проблем між Україною та Угорщиною ніколи не була проблематичною. Обидві держави ще в лютому 1993 р. домовилися про спрощений порядок перетину державного кордону особами, що проживають у прикордонних областях. Варто зауважити, що підписання цієї угоди в 1993 р. (та її ратифікація в 1995 р.) свідчила про прагнення забезпечити активізацію контактів між родичами, що проживали по різні боки угорсько - українського кордону. Крім того, і в Будапешті, і в Києві добре розуміли необхідність спілкуватись між собою [35, с. 7]. 26 лютого 1993 р. в Будапешті Угорщина та Україна домовилися про створення пропускних пунктів через державний кордон, без яких угода про спрощений порядок перетину кордону залишалась лише декларацією. Згідно угоди угорська та українська сторона зобов'язались створити нові та розширити пропускну спроможність вже існуючих пунктів. Такий статус кордону мав стосуватись і транзитних вантажів та пасажирів. Ще одним важливим документом, що стосувався угорсько - українського кордону стала угода про прийом і передачу осіб через державний кордон. Цей документ забезпечив безперешкодну передачу громадян Угорщини і України та осіб без громадянства, якими цікавилися відповідні компетентні органи обох держав. Ця угода була підписана міністрами юстиції Угорщини та України.
Черговий етап активізації прикордонних відносин між Угорщиною і Україною здійснювався у травні 1995 року, коли було підписано ряд документів щодо питання функціонування кордону [74, с. 3].
Loading...

 
 

Цікаве