WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Україна в польських зовнiшньополiтичних доктринах - Реферат

Україна в польських зовнiшньополiтичних доктринах - Реферат

ворожостi у ставленнi до "iнших", у тому числi й до сусiднiх народiв. Запровадження воєнного стану активiзувало дiяльнiсть польського самвидаву. Полiтичною подiєю стала позацензурна публiкацiя книги Казiмєжа Подляського (Богдана Скарадзiнського) "Бiлоруси - литовцi - українцi: нашi вороги чи брати?" (1983), спрямованої на демiфологiзацiю польської свiдомостi щодо вiдносин iз сусiдами у ХХ ст.
"Проукраїнською" виявилася позицiя такого вiдомого дисидентського угруповання, як Конфедерацiя незалежної Польщi (КНП). Очолювана старим антикомунiстом Лєшеком Мочульським, вона мала помiрковано-нацiоналiстичний характер. КНП надавала i надає зв'язкам з Україною стратегiчного значення, протиставляючи схiдноєвропейський реґiон у геополiтичному вiдношеннi як Заходовi (Захiднiй Європi i Америцi), так i Сходовi (власне, Росiї) 21.
Таким чином, напередоднi демократичних змiн у Польщi та Українi (на рубежi 80-х - 90-хрокiв) польськi комунiсти сходили з полiтичної арени, залишаючи за собою солiдних баґаж антиукраїнських комплексiв i стереотипiв. Водночас пробивали собi дорогу "проукраїнськi" доктрини i концепцiї, виробленi дисидентами i польською iнтелектуальною елiтою в емiґрацiї.
§6. Становлення міждержавних відносин
Прихiд до влади в Польщi демократичних сил у 1989 р. і проголошення незалежностi України у 1991 р. черговий раз у ХХ ст. у докорiнний спосiб змiнили ситуацiю в українсько-польських вiдносинах. Перед польськими керiвниками, полiтичними партiями i рухами, в цiлому перед польським суспiльством постала проблема вироблення не просто нової позицiї у т.зв. "українському питаннi", а довготермiнової стратегiї щодо новопосталої сусiдньої держави.
Польща першою серед зарубiжних країн в груднi 1991 р. визнала незалежну українську державу. Але ще до цього, восени 1989 р. група польських парламентарiв брала участь у роботi Першого з'їзду Народного Руху України. На з'їздi вони рiшуче пiдтримали волелюбнi устремлiння нацiонал-демократичних сил України. Саме тодi були закладенi пiдвалини нової моделi польсько-українських вiдносин. Важливим продовженням польсько-українського дiалогу була зустрiч парламентарiв у травнi 1990 р. у Яблоннi пiд Варшавою, наслiдки якої у конструюваннi польської полiтики щодо України вiдчутнi й сьогоднi 22.
Декларацiя про засади та основнi напрями розвитку українсько-польських вiдносин, пiдписана 13 жовтня 1990 р., та Договiр про добросусiдство, дружнi вiдносини i спiвпрацю вiд 18 травня 1992 р. заклали фундамент рiвноправного стратегiчного партнерства мiж двома державами.
У сьогоднiшнiй Польщi iснують двi найвпливовiшi полiтичнi сили - "проєвропейська лiберальна i "антиєвропейська" консервативна. Обидвi ставляться до України загалом прихильно 23. У марґiнальних виданнях з'являються реваншистсько-ностальґiйнi публiкацiї "кресувякiв" або "шанувальникiв Львова" 24, де висуваються навiть територiальнi претензiї до України. Але цi виступи i публiкацiї не представляють нi офiцiйних кiл, нi впливових полiтичних сил, нi авторитетних ЗМI.
Панєвропеїзм є головним напрямом зовнiшньополiтичної дiяльностi польської держави i таких авторитетних полiтичних угруповань, як Унiя Демократична, Порозумiння Центр i Лiберально-Демократичний Конґрес. Конкретною i найближчою метою полякiв є набуття повного членства в Європейському Союзi i НАТО. У цьому питаннi немає розбiжностi у польських полiтичних кiл. Вони вважають, що сьогоднi лише НАТО є структурою, що ґарантує загальноєвропейську безпеку. Водночас, Варшава зацiкавлена у розвитку зв'язкiв на сходi континенту, у запобiганнi виникненню нових бар'єрiв в Європi. "Одним iз найважливiших завдань польської зовнiшньої полiтики, - зазначав перший посол Республiки Польща в Українi Єжи Козакевич, - є поширення i змiцнення рiзноманiтних двостороннiх iнструментiв у наших двостороннiх вiдносинах з Україною, якi полегшили б їй шлях до європейських iнституцiй" 25. Нагадаймо, що Польща надала Українi детальну програму дво- i багатосторонньої вiйськової спiвпрацi в рамках програми "Партнерство заради миру". Вона охоплює заходи в галузi освiти, пiдготовки спецiалiстiв, вiйськовi контакти на рiзних рiвнях, спiльнi польовi маневри i т.iн. Програма, на думку полякiв, є безумовним свiдченням їхньої зацiкавленостi у залученнi України до процесiв iнтеґрацiї на субреґiональному рiвнi 26.
Провiдною iдеєю польських консерваторiв є так звана iдея "мiжмор'я". Її автор - лiдер Конфедерацiї незалежної Польщi Лєшек Мочульський 27. Головний змiст iдеї в тому, що країни Схiдної Європи (так званого "мiжмор'я" - реґiон мiж Балтикою i Адрiатикою та Чорним морем) задля збереження власної самостiйностi i самобутностi мають максимально iнтеґруватися, щоб їх не поглинули постiндустрiальний Захiд або шовiнiстична Росiя. При цьому саме польсько-українськi вiдносини, на думку iдеолога "мiжмор'я", мають вирiшальне значення для реалiзацiї усiєї програми.
Концепцiя "мiжмор'я" знаходить вiдгук в українських полiтичних колах. Як вiдомо, кiлька рокiв тому Рух заiнiцiював створення "Чорноморсько-Балтiйського союзу", суголосного концепцiї "мiжмор'я", як, зокрема, i плану "Європа-бiс", запропонованого колишнім Президентом Польщi Лєхом Валєнсою.
Польськi зовнiшньополiтичнi концепцiї щодо України в ХХ ст. зазнали iстотних змiiн, еволюцiонуючи разом з бурхливою добою. Реалiї сучасної посткомуністичної доби детермiнують їхнiй якiсно новий змiст. Польсько-українськi взаємини, незважаючи на складну iсторичну спадщину, невiдворотно вступають у фазу конструктивного, прагматичного взаємовигiдного розвитку. Об'єктивнi нацiональнi iнтереси двох держав у стратегiчних питаннях збiгаються. Позбавленi деформуючих зовнiшнiх впливiв та шовiнiстичних збочень, вони вже найближчим часом можуть виявити свiй чималий потенцiал.
?
Використана література
1. Tomaszewski J. Kresy Wschodnie w polskiej mysli politycznej XIX i XX w.//Miedzy Polska etniczna a historyczna. Polska mysl polityczna XIX i XX wieku.-T.6.-Warszawa, 1988.-S.101.
2. Цит. за: Wapinski R. Narodowa Demokracja. 1893-1939. Ze studiow nad dziejami mysli nacjonalistycznej.-Wroclaw, 1980.-S.42.
3. Див. текст договору: Енциклопедiя українознавства. Словникова частина.-Т.1.-Львiв, 1993.-С.210.
4. Цит. за: Tomaszewski J. Kresy wschodnie...-S.108.
5. Сливка Ю.Ю. Захiдна Україна в реакцiйнiй полiтицi польської та української буржуазiї (1920-1939).-Київ, 1985.-С.104-137.
6. Пеленський Ярослав. Україна в польськiй опозицiйнiй публiцистицi//Подляський Казiмєж. Бiлоруси-литовцi-українцi: нашi вороги - чи брати? - Мюнхен.-1986.-С.17.
7. Советский Союз - Народная Польша. 1944-1974. Документы и материалы.-М., 1974.-С.11.
Loading...

 
 

Цікаве