WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях - Реферат

Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях - Реферат

включені території, які були складовою частиною румунської національної держави" 24. Тому відносини з Україною мають для Румунії "пріоритетний характер". Співробітництво Румунії з Україною в Чорноморському басейні, одній із зон напруги у російсько-українських відносинах бачиться румунським політиком як важливий "козир, який слід негайно використовувати".
Посткомуністичні трансформації румунського суспільства та румунської влади не призвели до одужання від націоналістичної нетолерантності. Це виявляється у висуванні територіальних претензій до України радикальними політичними силами сусідньої держави, що вбачають у цьому дієвий чинник боротьби за владу, Нормальному розвитку міждержавних відносин завдає політичної шкоди активна тенденційна експлуатація двозначній політиці офіційного Бухареста деяких питань історії і передусім - національно-територіальної належності північної частини Буковини, Герцаївського краю, колишніх Хотинського, Акерманського, Ізмаїльського повітів Бессарабії.
Послідовно здійснюючи так звану політику "малих кроків" щодо Бессарабії і Північної Буковини, правлячі кола Румунії намагаються інтеґрувати ці території спочатку в економічному і культурному планах, а потім і політично. Останнім часом румунська преса мусує тезу про те, що українсько-румунські кордони начебто не ґарантовані міжнародними договорами і тому можуть бути переглянуті. Мотивується це тим, що Україна на той час, коли були підписані ці документи, мовляв, не була суб'єктом міжнародного права і не брала участі у їх підписанні 25. Саме територіальні питання затримують розробку і підписання двостороннього політичного договору між Україною і Румунією. Вже протягом кількох років ведуться переговори щодо підписання цього документу, але й досі не досягнуто зближення позицій обох сторін. Румунія продовжує наполягати на включенні у договір до преамбули Договору положення про засудження політичних наслідків таємного Протоколу від 23 серпня 1939 р. Бухарест не погоджується на включення статті щодо відмови від будь-яких територіальних претензій обох сторін. Румунські намагання перегляду кордонів не зустрічають жодної підтримки в Європі. На цьому тлі симптоматичними були марні спробиРумунії загальмувати входження України до Ради Європи.
Питання територіальної приналежності Північної Буковини і Південної Бессарабії, острова Зміїний, збирання "історичних" румунських земель до "унітарної румунськаї держави" зараз займають чільне місце у виборчих платформах усіх програмних документів практично усіх політичних партій Румунії. Український чинник відіграє складну роль у стратегії Бухареста щодо Молдови.
Неґативно позначаються на розвитку українсько-румунських відносин спроби певних політичних сил і засобів масової інформації Румунії фальсифікувати політику України щодо румунської національної меншини. Націонал-радикальні кола в Румунії, друковані органи проводять відверту антиукраїнську пропаґанду. Так, у статті "Троглодитний хохлізм", надрукованій в газеті "Флакера", підкреслювалося, зокрема, що "в Україні найгірше ставилися і ставляться до румунів, а серед сусідніх країн найбільша ворожість проявляється до Румунії", що "в переслідуванні північнобуковинських румунів, яким руйнують церкви, оскверняють могили, грабують майно, забороняють школи і культурну діяльність, пресу, у всьому цьому і в багато чому іншому винні хохли" 26. Подібні матеріали в румунській пресі не поодинокі.
Насправді румунська національна меншина в Україні користується значно більшими правами, ніж українська в Румунії. Україна надавала і надає можливості румунському населенню отримати середню освіту рідною мовою навчання, створені умови для розвитку культури, збереження національних традицій тощо.
І все ж, незважаючи на складну історичну спадщину, наявні труднощі і проблеми, українсько-румунські відносини неухильно вступають у фазу прагматичного, взаємовигідного розвитку. Геостратегічне становище обох країн, їхні об'єктивні національні інтереси у важливих стратегічних питаннях поступово зближуються. Поглиблення реформ в обох країнах має створити базу для конструктивних румунсько-українських взаємин. Зацікавленість у прискореній інтеґрації до європейських структур також стимулює Бухарест до стриманості та реалізму.
Використана література
1. У 1910 р. у Відні вийшла з друку його праця "Молдавські претензії на Покуття" (Nistor I. Die moldauische Anspriiche auf Pokutien.-Wien, 1910), у 1915 р. в Бухаресті була надрукована книга "Румуни і русини на Буковині" (Nistor I. Romanii si rutenii in Bucovina: Studiu istoric si statistic.- Bucuresti, 1915), а в 1918 р.-поширений варіант цієї праці німецькою мовою "Національна боротьба на Буковині" (Nistor I. Der nationale Kampf in der Bukowina: Mit besonderer Berucksictingung der Rumanen und Ruthenen historisch beleuchtet. - Bukarest, 1918). "Етнографічна карта, додана до німецького видання, на мирних переговорах у Парижі і наступних, а потім при визначенні кордону з Польською республікою була основою переговорів і головним джерелом інформації для обґрунтування наших прав на всю Буковину" (Grecu V. Ion I. Nistor ca istoric // Omagiu lui Ion I. Nistor: 1919-1937.-Р.30.).
2. 2 Nistor I. Unirea Bucovinei: Studiu si documente.-Bucuresti, 1928.-P.15.
3. 3Цит. за: Неспроможність буржуазних і буржуазно-націоналістичних фальсифікацій історії Радянської Буковини.- К., 1987.- С.84.
4. 4 Viata noua.-1918.-3 noiem.
5. 5Viata noua.-1918.-27 oct.
6. 6 Glasul Bucovinei.-1918.-25 oct.
7. 7 Nistor I. Unirea Bucovinei: Studiu si documente.-P.37.
8. 8 Iorga I. Istoria romanilor.-Vol.10.-P.424.
9. 9 Однак аналіз процедури проведення "Генерального конґресу" свідчить про те, що він не був виборним органом і не мав повноважень вирішувати долю північної частини Буковини. Див.: Nistor I. Unirea Bucovinei: Studiu si documente.- P.169.
10. 10 Ботушанський В. М. Участь українців Буковини у творенні української державності // Народне віче Буковини. 1918-1993. Документи і матеріали обласної наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Буковинського народного віча 3 лист. 1918 р.- Чернівці, 1994.- С.59.
11. 11 Красная Бессарабия.-1936.-№10. -С.13.
12. 12 Monitorul oficial.-1924.-26 iule.
Loading...

 
 

Цікаве