WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Реальний масштаб сили арабів в арабо-ізраїльському конфлікті і прогноз його розвитку на найближчі роки - Реферат

Реальний масштаб сили арабів в арабо-ізраїльському конфлікті і прогноз його розвитку на найближчі роки - Реферат


Реферат на тему:
Реальний масштаб сили арабів в арабо-ізраїльському конфлікті і прогноз його розвитку на найближчі роки
?
У столиці Йорданії Аммані відбулася конференція "Араби й Ізраїль до 2015 року. Можливі сценарії", організована Центром близькосхідних досліджень. Вона була присвячена більш як півстолітній боротьбі арабів проти ізраїльської агресії і ставила за мету визначити пріоритети й бачення розвитку
різних ситуацій, виробити плани дій політиків, відповідальних за прийняття рішень, і надати громадянам можливість
Зміна в розвитку боротьби на користь палестинців
Перший сценарій - вирішення конфлікту на користь арабів за рахунок Ізраїлю. Результатом його буде відновлення прав палестинського народу і зменшення ролі Ізраїлю у світі.
Це, на думку прихильників цього сценарію, сприятиме єднанню палестинців, зростанню ролі Організації звільнення Палестини і всіх організацій опору, розвитку в арабо-мусульманському світі ідеї протидії загрозливим викликам. Водночас зменшиться роль світових і регіональних союзів, що підтримують Ізраїль.
Подальше ведення боротьби в нинішньому руслі
Другий сценарій - збереження статус-кво. Ані в політичній, ані у військовій, ані в соціальній ситуації не відбудеться серйозних змін.
На думку дослідників, реалізацію цього сценарію не буде прийнято палестинським народом, який бажає змінити наявну ситуацію. Це означає подальшу окупацію й злочини ізраїльтян. В арабо-мусульманському регіоні і далі зберігатиметься нестабільність. З великою імовірністю прогнозуються прояви насильства і жорстокості. Регіональні, світові союзи і блоки, очевидно, не зазнають серйозних змін.
Цей сценарій реалізується за наявності цілої низки умов місцевого, регіонального і світового масштабів, і серед наслідків його здійснення - зниження ролі палестинської адміністрації в обстоюванні інтересів палестинського народу, можливість початку нового повстання (інтифади) у Палестині, збільшення кількості релігійних і правих екстремістських течій в Ізраїлі, зростання антиізраїльських настроїв серед арабського населення. Зацікавлення світового співтовариства протистоянням на Близькому Схід залишиться на колишньому рівні.
Відмова "влади" від більшої частини прав палестинців
У разі реалізації третього сценарію становище арабів значно погіршиться. Якщо палестинську владу змусять відмовитися від більшої частини прав народу і погодитися на обмежене самоврядування і розвиток близькосхідного регіону за ізраїльським планом, то це супроводжуватиметься активнішим втручанням Ізраїлю у відносини між арабськими державами, а також - у внутрішні справи арабів і дезорганізує спільні дії арабських країн, відкриє двері для реалізації альтернативних регіональних і міжнародних проектів.
На думку дослідників, цей сценарій спричинить такі наслідки: провал проекту створення незалежної палестинської держави, загострення проблеми палестинських біженців в арабських країнах, додання Ізраїлю статусу стримуючої держави, зменшення ролі арабських країн у підтримці палестинського народу, оскільки кожна з них буде зайнята власною безпекою. Інтерес світового співтовариства до проблеми Палестини значно знизиться.
Досягнення "врегулювання" за обопільних поступок
Четвертий сценарій передбачає звільнення Ізраїлем у межах міжнародного права і законодавства палестинських територій. Але його реалізація вимагає обопільних поступок, зокрема - припинення палестинського опору, продовження перемир'я з боку арабських організацій, посилення тиску учасників протистояння на світове співтовариство з метою досягнення компромісу у врегулюванні палестинської проблеми.
На думку експертів, цей сценарій може сприяти налагодженню співробітництва арабів й Ізраїлю в тій чи іншій формі. Арабські країни зможуть переключатися до розв'язання своїх внутрішніх проблем, втративши значну частку інтересу до палестинського конфлікту.
Але реалізація цього сценарію вдарить по ізраїльському проекту, оскільки збереже баланс сил в арабо-ізраїльській боротьбі, перевага в якій, на думку Ізраїлю, тепер не на його боці.
Учасники конференції, що завершилася в Аммані, дійшли такого висновку: "Можливі сценарії розвитку подій являють собою теоретичні викладки, засновані на змінах, що очікуються в регіоні й у світі в найближчі десять років. Елементи цих сценаріїв, їх реалізація, передбачувані результати, а також можливий вплив взаємно перетинаються. Здійснення на практиці того або іншого сценарію зумовлено розвитком сил, що беруть участь у боротьбі, зміною пріоритетів і розвитком ситуації в регіоні в той або інший період".
Доктор Абдельваххаб Масірі виключив можливість розв'язання в найближчому майбутньому регулярних воєн між арабськими країнами й ізраїльською державою. За його словами, зараз весь регіон вирує, і важко прогнозувати, як далі розвиватиметься ситуація.
В інтерв'ю, опублікованому в незалежній єгипетській газеті "Місрійальяум", Масірі зазначає: протистояння між окупаційними силами, з одного боку, і силами опору і протесту, з другого, посилюється через відсутність в Ізраїлі шляхів розв'язання палестинської проблеми.
"Стійкість, що її палестинці виявляють упродовж 50 років, стала несподіванкою для ізраїльських стратегів, які гадали, що вони можуть робити все. З погляду Ізраїлю, Європа переселила їх скопом на палестинську землю, вони осіли на ній й стали розпоряджатися нею, позбавлятися від споконвічних жителів, винищуючи або виганяючи їх. Точно так, як чинили європейці в Північній Америці, Австралії, Південній Африці чи в Алжирі. Однак Ізраїль мусив визнати, що в Палестині інша ситуація, бо кількість споконвічних жителів збільшується, вони настільки активно розвиваються інтелектуально, що один із найбільших демографів ізраїльської держави заявив: "Палестинці витиснуть нас з університетських лав". Вони постійно працюють над здобуттям нових знань, і якщо під час першої інтифади, чинили беззбройний опір, то під час другої - перейшли до збройної боротьби й удосконалили ракети "Кассам". З'явився Рух "Хезбалла", і Ізраїль почав застосовувати дедалі потужнішу зброю. Нині є дві сторони протиборства: одна, котра прийшла в регіон, користуючись заступництвом Заходу, його захистом і підтримкою у винищуванні споконвічних жителів, і друга - араби і мусульмани, чиї землі були віддані Ізраїлю, і жертвами якого вони постійно стають. Протистояння між ними постійно розпалюється, а боротьба посилюється".
Розглядаючи поширення боротьби на ліванську територію, Масірі висловився так: "Причина в 250 тисячах палестинців, які мешкають у Лівані. Ізраїль не може допустити їхнього повернення на палестинську територію, оскільки це призведе до демографічного дисбалансу".
Про роль, що її в регіоні відіграють євреї, Масірі сказав: Ізраїль - це держава, що служить інтересам Заходу. Якщо під час "холодної війни" вона відіграла роль американської бази для протистояння з Радянським Союзом, то нині знайшла собі сьогодні нову роль у регіоні, і першою заговорилапро "ісламський тероризм". Ізраїль - це функціональна частина американської стратегії".
З приводу можливої перемоги Ізраїлю над Палестинським Опором Масірі сказав: "Жодного разу в сучасній історії держава і його регулярна армія не перемагали визвольний рух. Так само вважають усі визначні ізраїльські військові і політики, тому із самого початку війни ізраїльські газети писали, що війна в Лівані буде тягтися нескінченно".
Масірі зробив акцент на тому, що Ізраїль переживає потрясіння, оскільки експеримент 50-літньої давнини провалився. Проект "Великого Ізраїлю" припинив своє існування і замінений проектом "Економічного Ізраїлю", який залежить від здійснення близькосхідного проекту і є його частиною. З другого боку, визвольні рухи розвиваються, опір зростає, в арабів є сили, які вони не використовували через модель сприйняття, нав'язану їм протилежною стороною. Я думаю, що через цю модель США й Ізраїль дотепер не уявляють собі справжнього масштабу сил арабів".
Думка Масірі про здатність визвольних рухів знищити ізраїльську держава така: "Визвольні рухи можуть відігравати величезну роль у звільненні арабських земель, передусім палестинських територій, якщо стратеги опору поставлять перед собою завдання перетворити Ізраїль з "держави", що Захід використовує, на "державу", що його обтяжує. Так, щоб розрив між тим часом, що Захід витрачає на підтримку Ізраїлю, і тим, що він від цього виграє, збільшувався".
Про можливість врегулювання нинішнього конфлікту Масірі висловився: "Єдине рішення - відмова ізраїльської держави від своєї расистської сутності, представленої в організаціях, і деяких законах, найважливіший з яких - так званий закон про повернення. Відповідно до нього будь-який єврей, чи є він "чистим" євреєм, чи наполовину, чи на чверть, чи навіть якщо він видає себе за єврея, може оселитися на палестинських територіях, ігноруючи права вигнаних палестинців, що зберігають ключі від своїх будинків. Ізраїль має скасувати подібні закони, щоб Палестина стала землею для споконвічних громадян".
На запитання про те, чи можуть переговори бути одним з варіантів розв'язання проблеми, Масірі навів вислів голови політбюро ХАМАС Халеда Мішааля: "Якщо ми визнаємо державу Ізраїль, ізраїльський шовінізм, то про що нам залишиться говорити? Питання про переговори на порядку денному не стоїть".
Для миру потрібні свої умови. Якщо він будуватиметься на силі, то це буде тимчасове перемир'я, щоб воюючі могли перевести подих і повернутися до війни. Однак якщо мир будується на основі справедливості, то він може бути постійним, але для цього треба розуміти, що є невід'ємні права, такі, як право на повернення і повне звільнення.
?
Література
1. Международные конфликты / Ред. В. В. Журкин, Е. М. Примаков. - М.: Международные отношения, 1972.
2. Никитина Г. С. Государство Израиль. - М.: Нау-ка,1968.
3. Палестинская проблема. Документы ООН, международных организаций и конференций / Ред. И. В. Тимофеев. - М., 1984.
4. Перес Ш. Новый Ближний Восток. - М., 1994.
5. Хайри аль Ориди. Ближневосточный мирный процесс - палестинское направление. - М., 2000.
6. Офіційний палестинський сайт http://palestine-in-fo.ru
7. Інформаційний центр "Ближний Восток" http://mid-dleeast.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве