WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Як ізраїльський тероризм й американська зрада спричинилися до актів 11 вересня - Реферат

Як ізраїльський тероризм й американська зрада спричинилися до актів 11 вересня - Реферат

рятувальні плоти, щоб гарантовано не залишилося свідків, які змогли б їх потім упізнати.
Лише героїзм і неабияка винахідливість капітана й екіпажу USS Liberty не дали ізраїльському планові здійснитися. Їм вдалося зберегти корабель на плаву, а також увійти в контакт із флотом і повідомити, що напад на корабель здійснив Ізраїль, а не Єгипет. Довідавшись, що їхній план було викрито, Ізраїль припинив атаки, невиразно стверджуючи, що їхні дії спричинила похибка. Помилились, мовляв. Вони виправдувалися тим, що прийняли USS Liberty за єгипетськийкорабель.
Водночас і держсекретар Сполучених Штатів (тоді це був Дін Раск), і голова Комітету начальників штабів (адмірал Томас Мурер) стверджували, що ця атака не була ніякою випадковістю, й Ізраїль напав на USS Liberty навмисно. У той день погода була ясною, був рівний бриз. Liberty ж мав на щоглі величезний американський прапор, а на його бортах були великі міжнародні но-мери-ідентифікатори. Ізраїльські винищувачі носилися над судном на поземному льоті ще задовго до атаки, наближуючись настільки, що члени екіпажу USS Liberty могли навіть бачити жестикуляцію пілотів. Так само, як у справі Ла-вона, Ізраїль сподівався звалити провину за цей напад на своїх супротивників, єгиптян. Цього разу лише хоробрість і винахідливість екіпажу Liberty завадили подальшому розвиткові цієї пародії.
Захоплені євреями американські засоби масової інформації не висловили аніякого гніву чи обурення з приводу віроломних атак, і лише ліниво прийняли лицемірні ізраїльські вибачення за цей напад. Незважаючи на те, що наші держ-секретар і голова Комітету начальників штабів стверджували, що ізраїльський напад був навмисним, єврейське лобі виявилося таким сильним, що йому вдалося навіть запобігти формальному розслідуванню інциденту, наміченому в Конгресі США. Коли ж однотипне USS Liberty судно USS Pueblo наступного року (1968) затримала Північна Корея, і при цьому загинула тільки одна людина, Конгрес США організував офіційне розслідування цього інциденту. А офіційного розслідування нападу на USS Liberty так і не було почато. Командира Liberty, капітана Вільям Макгонагла, було визнано гідним найвищої військової честі в Америці. Його було нагороджено Почесною медаллю Конгресу, за нечува-ну хоробрість під час ізраїльського нападу. Але нагороду йому видали під час тихої церемонії в Міністерстві Військово-морського флоту США, а не в Білому домі, як це прийнято в Америці, - щоб не дай Боже не нашкодити образові "друга-союзника", який знищив 34 члени екіпажу і скалічив ще 171-го американця на Liberty!
Як же політичні лідери Сполучених Штатів відповіли на ці воєнні дії Ізраїлю? Чи бомбила Америка Тель-Авів, так само як Кабул в Афганістані? Ні, керований ізраїльтянами американський уряд поряд із засобами масової інформації, захопленими євреями, вчинили справжній акт зради проти Америки, приховавши від громадськості інформацію про цей підлий терористичний напад, і донині надсилають мільярди американських податкових надходжень до Ізраїлю у вигляді військової і грошово-кредитної допомоги.
І знову я згадую приклад Перл-Харбора. Будь-який американський урядовець, який надавав би допомогу чи давав притулок японцеві після нападу в 1941 році, мав зазнати судових переслідувань як зрадник Сполучених Штатів. Я обвинувачую тих американських посадових осіб, які співпрацюють з єврейським лобі і єврейськими ЗМІ, підтримують Ізраїль після того, як він напав на USS Liberty, у тім, що вони є зрадниками Сполучених Штатів Америки!
Якби після підлої ізраїльської атаки на USS Liberty, ми просто припинили підтримку держави-терориста Ізраїль, то не постраждали б від терору 11 вересня 2001 року.
Ізраїль - нація, що шпигує в Америці і продає наші секрети найлютішим ворогам
У 1980-ті Ізраїль завербував американського єврея Джонатана Полларда. Після його арешту ізраїльські посадові особи спочатку стверджували, що він був "неконтрольо-ваний агентом", але пізніше все-таки зізналися, що Поллард працював на них із самого початку. Ніякі інші агенти, окрім єврейських шпигунів, Етель і Юліуса Розенбергів, які передали атомні секрети Радам, мабуть, не завдали США більшої шкоди, ніж цей ізраїльський шпигун-одинак Джонатан Поллард.
Використання Ізраїлем повідомлень Полларда не тільки зірвало наші розвідувальні операції на Близькому Сході; вони фактично зруйнували американський розвідувальний апарат у Радянському Союзі й Східному блоці [28]. Багатьох найкращих секретних агентів Америки в комуністичному світі було знищено, тому що Ізраїль вигідно торгував отриманою Поллардом інформацією або обмінювався нею з СРСР [29]. Як свідчить наведена нижче стаття Еріка Марголіса, "чудовий друг і союзник" Ізраїль не дозволяв знайомитися Сполученим Штатам навіть із тими звітами моссадівських агентів, залучених до роботи з Поллардом, проаналізувавши які, можна було б оцінити завдану США шкоду і попередити американських розвідників за кордоном про небезпеку, що загрожувала їм.
Деякі з надзвичайно важливих таємниць, добутих Поллардом, вірогідно було продано, або надано Ізраїлем Радянському Союзу в процесі взаємного обміну.
Кількох ключових секретних агентів ЦРУ в Східному блоці, певне, було знищено внаслідок шпигунства Полларда. КДБ, ймовірно, одержало доступ до надсекретних американських кодів - або безпосередньо з Ізраїлю, або через своїх шпигунів в уряді Ізраїлю. Як наслідок, зрада Полларда спричинила одну з найстрашніших в сучасній історії США катастроф у системі безпеки держави...
Отже, Ізраїль, що отримує мільярди доларів американської допомоги, віроломно шпигував проти Америки і шкодив самій безпеці Сполучених Штатів. Щоб ще виразніше продемонструвати свою зневагу, він навіть ділився секретною інформацією, яку добував у США, зі стратегічними супротивниками Америки. Навіть після офіційних вибачень за шпигунство Полларда, Ізраїль і далі шпигував за нами. "Лос-Анджелес Таймс" у 1997 повідомила, що американський єврей на ймення Девід А. Тененбаум "зізнався в тому, що розголошував американські секретні відомості Ізраїлю" [30]. Процитуємо "Лос-Анджелес Таймс": "Цивільний інженер, який працював неподалік від Детройта в армійській команді обслуговування, зізнався, що останні 10 років передавав секретні відомості військового характеру ізраїльським посадовим особам".
Навіть після того як Ізраїль довів свою постійну готовність шпигувати за нами й у критичні моменти навіть зривати американські розвідувальні операції,
Loading...

 
 

Цікаве