WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародні розрахунки і платіжний баланс (пошукова робота) - Реферат

Міжнародні розрахунки і платіжний баланс (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
План
1. Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
2. Типи міжнародних розрахунків.
3. Види акредитивів різноманітні і поділяються:
4. 4. Платіжний баланс
ЛІТЕРАТУРА
1. Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
Міжнародні розрахунки - це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.
Суб'єкти: імпортери, експортери, банки.
"Лоро" - іноземні кореспондентські рахунки в банку.
"Ностро" рахунки банку в іноземному банку.
В основу міжнародних розрахунків покладено рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів.
Головними чинниками, що виражають стан міжнародних розрахунків, є:
умови зовнішньоторговельних контрактів;
валютне законодавство;
особливості банківської практики;
міжнародні правила та звичаї тощо.
Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних угод (контрактів).
Зовнішньоекономічна угода (контракт) - це матеріально оформлена угода суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
До валютно-фінансових умов, які мають бути передбачені в угоді (контракті), належать такі:
Ціна та загальна вартість угоди (контракту). У цьому розділі контракту визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт, наданих послуг) згідно з угодою (контрактом) та валюта платежів.
Умови платежів. Цей розділ контракту визначає спосіб, порядок та терміни фінансових розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються: умови банківського переказу до (авансовий платіж) та (або) після відвантаження товару чи умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією); умови гарантії, якщо вона є, або коли вона необхідна (вид гарантії - "на вимогу" й "умовна", умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов контракту без зміни гарантій).
Правильність визначення валютно-фінансових умов при укладанні зовнішньоекономічної угоди - запорука ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Нині немає єдиного, закріпленого багатосторонньою угодою, універсального механізму валютних розрахунків між країнами. Тільки в межах окремих економічних і фінансових угрупувань країн можуть існувати певною мірою єдині механізми розрахунків. У сучасній системі світогосподарських зв'язків розрахунки за торгівельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також зведеннями постанов Міжнародної торгівельної палати (Париж).
Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:
безпосередній (повний розрахунок) - повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;
розрахунок у кредит (з розстроченням) - надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).
2. Типи міжнародних розрахунків.
1. Національною валютою:
торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;
напряму.
2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):
торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.
3. Клірингові розрахунки:
міжнародні платіжні угоди клірингового типу - угода між урядами двох і більше країн при обов'язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов'язань..
4. Золото:
використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.
Види міжнародних розрахунків залежать від:
1. Специфіки суб'єкта:
між конкретними контрагентами;
між банками;
між банком і контрагентом;
між державою і банком;
між державами.
2. Взаємодії суб'єктів:
напряму;
через посередників.
3. Від об'єкту:
торговельні операції;
інвестиційні операції;
некомерційні операції.
4. Умови розрахунків:
готівкові;
з наданням кредиту.
Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):
100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата). Рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках. В Україні - в експортних - післяплата, при імпорті - передоплата.
Авансова оплата
Імпортер самостійно або через свій банк чи банк - експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується тільки у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів. Але при будь-якому випадку кінцеві розрахунки будуть залежати від перевірки всіх документів банком - імпортера.
Акредитив - угода, в якій банк зобов'язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.
Акредитив за формою буває:
грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред'являються, за курсом на день платежу) - це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;
товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред'явити для отримання платежу.
В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:
імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;
банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;
банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;
бенефіціар-експортер, на користь якого відкривається акредитив;
рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв'язки;
перевізник та експедитор.
ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВУ (А).
Укладання угоди між експортером та імпортером.
Заява на відкриття А.
Відкриття А банком-емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.
Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.
Відвантаження товару.
Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.
Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.
Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.
Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.
Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.
АКРЕДИТИВ для імпортера:
Висока комісія;
Застосовується банківський кредит;
Імобілізація та розпилення його капіталу - відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.
АКРЕДИТИВ для
Loading...

 
 

Цікаве