WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародний кредит (пошукова робота) - Реферат

Міжнародний кредит (пошукова робота) - Реферат

співробітництву та інтеграції країн в різних регіонах в 1960-х рр. були створені регіональні банки розвитку:
1960 р.- Міжамериканський банк розвитку (53 країни);
1964 р. - Африканський банк розвитку (75 країн);
1967р. - Азіатський банк розвитку (14 країн).
В Європі функціонують такі регіональні валютно-кредитні організації:
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) - створений у 1958 р. як фінансова організація ЄС, яка забезпечує довгострокові позики для сприяння збалансованого і рівномірного розвитку країн Союзу. Метою ЄІБ є спрощене фінансування інвестицій в інфраструктуру чи промислових інвестицій за проектами, які викликають регіональний, галузевий чи загальноєвропейський інтерес. Більше ніж половина загальної суми позик виділяється для інвестицій у виробництво в регіонах, які відстають в індустріальному розвитку чи переживають занепад промисловості, для покращання систем зв?язку та охорони довкілля. Проекти, підтримані позикою ЄІБ, мають найнижчу з можливих відсоткових ставок. Кредити надаються на 20-25 років.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) - функціонує з 1991 р. з метою сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Основними об?єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії,включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. 60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах приватного сектора, а 40% - на розвиток інфраструктури.
Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору. Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн дол., максимальна ставка відсотку - 16-18% річних.
Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) - створений у 1973 р. в межах європейської валютної системи. Він надає кредити країнам -членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу за умови використання ними програми стабілізації економіки, а також виконує функції кредитно-розрахункового обслуговування.
7. Проблема заборгованості та можливі шляхи її розв'язання.
Однією із складних міжнародних фінансових проблем виступає проблема заборгованості країн, що розвиваються. Надмірне залучення іноземних кредитів країнами, що розвиваються, при послабленні уваги до проблеми раціонального використання отриманих ресурсів, погіршення економічного стану більшості цих держав через світову економічну кризу 1980-1982 рр. тощо - все це різко загострило на початку 80-х років увесь комплекс проблем, пов?язаних із заборгованістю цих країн, створивши ситуацію "кризи боргів". Причинами кризи також стали - невеликі розміри внутрішніх заощаджень, від?ємне сальдо зовнішньоторговельних операцій; значний імпорт капіталі за відсутності власних ресурсів та інші.
До початку 70-х років сума боргу була відносно невеликою і представлена головним чином була кредитами іноземних держав та міжнародних фінансових інститутів (МВФ, СБ та регіональних банків розвитку). Більшість таких позик здійснювалася на пільгових умовах, з низькою відсотковою ставкою і використовувалась на реалізацію конкретних проектів розвитку та оплату імпорту інвестицій і товарів.
В кінці 70-х - на початку 80-х років становище змінилося, до процесу кредитування країн, що розвиваються, підключилися комерційні банки. Вони скористалися надлишком "нафтодоларів" країн-членів ОПЕК. Кредити надавалися для покриття дефіциту платіжних балансів і підтримки експортних галузей.
За даними Світового Банку нараховується 16 країн з високим рівнем заборгованості: Бразилія, Мексика, Аргентина, Венесуела, Польща.
За період з 1970 по 1996 роки зовнішній борг країн, що розвиваються, зріс з 68,4 млрд дол. до 2,3 трлн дол. Тільки на обслуговування цього боргу витрати складали на початку 90-х років 169 млрд дол.
Значна частина боргів набула репутації безнадійних. Виник "вторинний ринок боргів", на якому зі знижкою (30% номінальної вартості) оберталися банківські вимоги до боржників. Обсяг торгівлі борговими зобов?язаннями на початку 90-х років перевищив 100 млрд дол.
Реструктурування боргів країн, що розвиваються, у 80-90-ті роки зменшило гостроту боргової проблеми. В останні роки значно поліпшилися показники обслуговування боргу в багатьох країнах Латинської Америки, Азії. Однак, боргова проблема ще залишається предметом занепокоєння в найменш розвинутих країнах, особливо африканських.
Залучення іноземного капіталу збільшує ресурси економічного розвитку, але зростання зовнішнього боргу породжує проблему його обслуговування, яка включає: амортизацію (виплату основної суми); виплату відсотків.
Зобов?язання по обслуговуванню зовнішнього боргу виконуються або за рахунок експортної виручки і скорочення імпорту, або шляхом нових позик за кордоном. Для вирішення проблеми заборгованості країни були вимушені брати нові позики, а також - звернутися за допомогою до стабілізаційної програми МВФ, умови якої включають 4 компоненти:
відміна або лібералізація валютного та імпортного контролю;
зниження обмінного курсу місцевої валюти;
жорстка внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету, за дефіцитом державного бюджету, за ростом заробітної плати, зняття контролю за цінами);
стимулювання іноземних інвестицій і відкриття економіки країни світовому господарству.
Починаючи з 1994 року МВФ надає кредити Україні. За 1994-2001 роки були підписані проекти співробітництва Світового Банку і України на суму 6,4 млрд дол., з них позики СБ - 4,8 млрд. дол.
Таблиця 4.1. Зовнішній борг України, 1992-2000 роки.
1992 1993 1995 1997 1999 2000
Зовнішній борг, млн дол.
Зовнішній борг, % ВВП 3,7 4,5 8,7 9,6 12,6 10,3
1,4 21,7 22,7 19,2 54,2 32,5
Видатки на обслуговування зовнішнього боргу становили у 2000 році - 2,9 млн грн (7,6% Зведеного бюджету України). У 1999 році вони становили 16,1% експорту, а в 2000 - вже 18,1%.
Література
Світова економіка. Підручник, А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. - К.: Либідь,2000.-582 с. (глави 7,8 - с.132-182).
Лук?яненко Д.Г. Міжнародна економіка.К.,1996.
Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник / Под ред. В.П.Колесова и М.Н.Осьмоввой. - М.: Флинта: МПСИ, 2000 - 480 с. (глава 3, с.69 -95).
Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/ А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, Д.Сікора; за ред А.С.Філіпенка.- К.:Либідь,1997.-С.113-192.
Loading...

 
 

Цікаве