WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сучасний стан міжнародного поділу праці - Реферат

Сучасний стан міжнародного поділу праці - Реферат

товарів. Була введена тверда система квотування та ліцензування. Надалі, з кінця 1994 р., відбулася прямо протилежна зміна - у бік радикальної лібералізації торгівлі, мінімізації кількісних обмежень.
З 1994 до 1999 р. експорт товарів і послуг зріс більше ніж у 1,2раза і досяг майже 32 % від ВВП. Збільшення експорту здійснювалось у значній мірі за рахунок вивозу товарів і послуг у країни далекого зарубіжжя. У 1997 р. Україна вперше досягла в зовнішньоторговельному обороті позитивного сальдо (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка зовнішньоторговельного обороту України
Основні торговельні партнери 1998 р. 1999 р. 2000р .
тис. дол частка у
загальному
обсязі, % тис. дол частка у загальному тис. дол частка у загальному
Експорт
Росія 2905486 23,0 2396380 20,7 3515588 24,1
Німеччина 638684 5,1 560142 4,8 741420 5,1
Туркменія 121108 1,0 102064 0,9 148459 1,0
Основні торговельні партнери 1998 р. 1999 р. 2000 р.
тис. дол частка у
загальному
обсязі, % тис. дол частка у
загальному
обсязі, % тис. дол частка у
загальному
обсязі, %
США 502014 4,0 435927 3,8 725347 5,0
Всього 12637422 100,0 11581582 100,0 14572550 100,0
Імпорт
Росія 7064296 48,1 5641383 47,6 5824918 41,7
Німеччина 1263613 8,6 942948 8,0 1134357 8,1
Туркменія 1345 0,0 480962 4,1 946194 6,8
США 590277 4,0 401625 3,4 360379 2,6
Всього 14675564 100,0 11846142 100,0 13956027 100,0
Зовнішньоторговельні обороти
Росія 9969782 36,5 8037763 34,3 9340506 32,7
Німеччина 1902297 7,0 1503090 6,4 1875777 6,6
Туркменія 122453 0,4 583026 2,5 1094653 3,8
США 1092291 4,0 837552 3,6 1085726 3,8
Всього 27312986 100,0 23427724 100,0 28528577 100,0
Зараз зовнішньоекономічна діяльність є однією з найбільш значущіх сфер господарської діяльності. Вона пов'язана з міжнародною продуктивною та науково-технічною кооперацією, імпортом і експортом товарів та послуг, виходом підприємств на зовнішній ринок. У 2000 р. зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг в Україні становив 28,5 млрд дол США.
Варто відзначити, що в нас частка експортної складової в 2 рази перевершує рівні європейських країн із приблизно такою ж чисельністю населення. При цьому для українського експорту характерна здебільшого сировинна орієнтація (табл. 2).
Таблиця 2
Експорт і імпорт основних груп товарів у 2000 р.
Експорт Імпорт
Групи товарів
тис. дол частка у за-гальному об-сязі, % Групи товарів тис. дол частка у за-гальному об-сязі, %
Чорні метали 5031168 34,5 Паливо (газ, нафта, вугілля) 5997906 43,0
Хімічна продукція 1542312 10,6 Машини
й обладнання 1329316 9,7
Експорт Імпорт
Групи
товарів тис. дол частка у за-гальному об-сязі, % Групи товарів тис. дол частка у за-гальному об-сязі, %
Машини
й обладнання 872317 6,0 Хімічна продукція 897932 6,4
Інше 7126753 48,9 Інше 5730873 40,9
Всього 14572550 100,0 Всього 13956027 100,0
Періоди, роки Країни, що додержуються політики зовнішньої орієнтації
Країни, що додержуються політики внутрішньої орієнтації
1963-1973 6,6 5,8
1974-1976 5,5 5,3
1977-1979 8,1 4,6
1980-1984 2,4 2,6
Зовнішня орієнтація та темп зростання країн, що розвиваються, (дані за 1963-1984 рр.) у середньому за кожен період.
Аргументи на користь зовнішньої орієнтації в цілому досить переконливі. Однак у таблиці не простежується той факт, що в першій групі країн вирішальну роль відігравали лише кілька держав Південно-Східної Азії, що з ряду причин досягли феноменальних успіхів. В останні ж роки кон'юнктурні фактори їх прискореного зростання, в основному, вичерпали себе. Ще одна важлива обставина полягає в тому, що зовнішня орієнтація найчастіше спиралася на конкретні ринки. Наприклад, Тайвань працював на США, щорічно випускаючи на американський ринок сотні мільйонів пар взуття, переважну частину напівфабрикатів телевізійної промисловості та багато іншого.
З кінця 1994 р. Україна повністю діяла в рамках концепції зовнішньої орієнтації. Не заперечуючи її значущості, можна, однак, відзначити, що дотепер можливості антикризового розвитку за рахунок продукції металургійної та хімічної галузей практично вичерпані. Тут витратомісткість досягла піка, і реалізація експортної продукції стала нерентабельною чи навіть збитковою. Експортоорі-єнтовані галузі багато в чому освоїли тактику виживання в ринковому середовищі, пристосувавшись до деформованої розрахунково-платіжної система. Проте скрутне становище більшості інших підприємств, позбавлених доступу до кредитних ресурсів і державної підтримки, скутих монетарними обмеженнями, все виразніше негативно впливає на відтворення капіталу в експортоорієнтованих сферах. Крім того, останні наштовхуються на зростаючі масштаби антидемпінгових розслідувань у західних країнах, хронічне відставання в розробці та впровадженні в Україні систем ефективної підтримки експорту товарів, і в першу чергу - виробів з високим ступенем обробки.
Все це вимагаєінтенсифікації структурної перебудови української національної економіки, випереджувального розвитку її третинного, четвертинного та п'ятірного секторів.
Для вибору оптимальної моделі включення України в МПП важливе значення має нерозв'язаність проблем геоекономічної стратегії. З одного боку, взятий офіційний курс на інтеграцію в європейські економічні структури (насамперед в ЄС), що в цілому правильно з позиції відзначеної концентрації економічної та науково-технічної міцності на Заході. Без передових західних технологій нашій державі важко розраховувати на економічне зростання. З іншого боку, за об'єктивними обставинами Україна не готова до більш тісного співробітництва з Європою. Для досягнення істотного прориву в даному напрямку будуть потрібні довгі роки, що ж стосується решти напрямків, то тут Україна постійно вагається, відхиляючи пропозиції щодо певної координації її зовнішньоекономічної політики. При цьому подальша дезінтеграція простору СНД не може бути компенсована західним напрямком економічних зв'язків, що, власне, і породжує геоекономічний вакуум. У таких умовах стратегію входження України в світове господарство необхідно скоригувати, спираючись на спільні зусилля з Росією, а також з іншими країнами СНД, Східної та Центральної Європи.
Література:
1. АлешинД. Роль зкспорта вооружений во внешней торговле // Зкспорт обмч-ньіх вооружений. - 1996. - № 7-8. - С. 36.
2. Акинцев С. Мировой рынок вооружений // Зарубежное военное обозрение. -1997.-№ 7.-С. 10.
3. Андрийчук В.Г. Для інтеграції в систему світогосподарських відносин // Політика і час. - 2000. - № 4. - С. 25.
4. Антипина О. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 1998. -№ 5. -С. 48-59.
5. Арзумапян Г, Гончаренко С. Зкономическое сотрудничество в Черноморском регионе и интеграция инновационньїх технологий // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 2001. - № 4. - С. 96-100.
6. Бепдерский Е. Реалии мирохозяйственньїх процессов и место в них Украинм // Зкономика Украинм. - 2000. - № 1. - С. 30.
7. Білорус ОТ. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - К.: НАН України, 1998. -416 с.
8. Болотин Б. Мировая зкономика за 100 лет: статистика // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 2001. - № 9. - С. 23.
10. БуглайВ.Б., ЛженцевН.Н. Международньїе зкономические отношєния. - М.: Маркетинг, 1998.- 153 с.
11. Булатов Т. Мировая зкономика. - М., 2001. - 734 с.
12. Бункипа М.К., Семенов В.А. Макрозкономика: Учебное пособие. - М.: Зльф К-пресе, 1995.-242 с.
13. Вісник Національного банку України. - № 7. - 2000. - С. 41.
14. Гнибиденко Н. Проблеми трудовой миграции в Украине и их решение // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
15. Григорьевич Н. Трудовме ресурси и их использование в Украине // Информа-ционньїй бюллетень Государственного Комитета статистики Украинм. - 1999. №10-12.-С. 12.
Loading...

 
 

Цікаве