WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародне науково-технічне співробітництво - Реферат

Міжнародне науково-технічне співробітництво - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародне науково-технічне співробітництво
Науково-технічне співробітництво відіграє велику роль як у розвитку науки і техніки країн-учасниць, так і в розвитку їх економік у цілому. Це співробітництво здійснюється у вигляді спільних програм науково-дослідницьких і проектно-конструкторських робіт шляхом об'єднання наукових, фінансових і матеріальних ресурсів, створення спільних науково-дослідницьких груп фахівців чи організацій.
Найбільш раціональними й ефективними формами цього спів-робітництва є:
° створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх науково-технічних ідей, конструювання, маркетингових досліджень і техніко-економічних розрахунків;
° спільні експерименти в області вдосконалення діючої техніки і технології з метою поліпшення техніко-економічних показників роботи фірми;
° спільні дослідження та вивчення закордонного досвіду в області організації виробництва і праці;
° поточна координація та консультації з питань науково-технічної політики;
° організація підготовки кваліфікованого дослідницького персоналу.
Особливо важливим для науково-технічного співробітництва є аналіз його ефективності.
Прогнозуючи про зв'язки на наступне тисячоріччя, Європейський Союз у надії на розширення постачань сировинних товарів з Центральної Азії та зміщення співробітництва з далекосхідним регіоном розробив широкомасштабну програму ТRАСЕСА, метою якої є розвиток мережі трансєвропеиських магістралей, їх продовження на Схід за напрямком Шовкового шляху, що існував раніше. Ця програма була схвалена Міжнародною федерацією транспортних шляхів з метою відродження Великого Шовкового Шляху та розвитку раніше відомих торгових міст і регіонів на континенті Євразія.
ТRАСЕСА містить ряд проектів, які знаходяться в стадії виконання й орієнтовані на залучення як приватного, так і сусиільного секторів в роботу зі створення дорожньої інфраструктури та розвиток кооперації на регіональних рівнях. Розвиток інфраструктури дає змогу створити багато прибуткових напрямків бізнесу, оскільки орієнтований на обслуговування великої кількості клієнтів з метою задоволення їх комерційних й особистих потреб. Саме тому цей напрямок здатний залучити зорієнтованих на перспективу інвесторів як із суспільного, так і з приватного секторів. У результаті ця програма буде сприяти розвитку національних транспортних інфраструктур ще й тому, що вона орієнтована на часткове фінансування з державного бюджету, тим більше, що існуючі транспортні мережі вже не відповідають сьогоднішнім насущним потребам господарства. Особливо це відноситься до нових держав Центральної, Східної та Південної Європи, Закавказзя, Середньої та Центральної Азії. Існуюча інфраструктура транспортних шляхів у зазначених регіонах була розроблена протягом тривалого часу, головним чином для задоволення національних потреб. З урахуванням інтеграційних процесів, що відбуваються як у розрізі цілого континенту, так і окремих його регіонів, назріла нагальна потреба в оптимізації існуючих національних інфраструктур, у створенні транспортних коридорів для перевезення пасажирів і вантажів. У кожному транспортному коридорі мають бути вивчені та проаналізовані варіанти комплексного використання транспортних засобів, включаючи залізниці, водні шляхи, автомагістралі та повітряний транспорт.
Саме з цією метою Європейський Союз і Рада з Чорноморського економічного співробітництва на початку 90-х р. розробили проект транспортної інфраструктури в Чорноморському регіоні, Центральній та Східній Європі. У свою чергу, міжнародні фінансові інститути, з огляду на важливість запропонованої програми, підтримали її та виділили кошти для фінансування. Намічені програмою транспортні коридори містять автомагістралі, залізниці та, деякою мірою, водні шляхи (головним чином Дунай). Проекти розвитку транспортних коридорів вимагали детального ув'язування з уже існуючими транспортними ланками, портовим господарством і авіаційними засобами.
З огляду на ці умови Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) запропонувала доповнити концепцію створення транспортних коридорів новою ідеєю-організацією Пан-Європейського транспортного ареалу. Реалізовуватися цей проект буде в рамках тих самих правил і критеріїв, що були вироблені для транспортних коридорів, але відповідно вони доповняться більш широким спектром вибору транспортних засобів. ЄЕК ООН відповідно до цього підходу 23 квітня 1977 р. затвердила план дій з розвитку транспортної інфраструктури, що має відповідати вимогам XXI ст.
У рамках плану дій передбачається створення європейської мережі транспортних комунікацій, що включає в себе країни Центральної та Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, а також країни Європейського Союзу, розташовані в Середземномор'ї. Планом дій також передбачається реалізація багатонаціональної програми з розгортання транс'європейської транспортної мережі (ТЕN) убік Східної Європи і далі з використанням програми РНАRЕ ~- в азіатський регіон.
У програмі дій виділено п'ять основних напрямків:
- закріплення пан європейських транспортних коридорів і ареалів як пріоритетних для створення необхідних транспортних послуг для всіх членів Європейського Союзу;
- підготовка до подальшого розвитку транс'європейської транспортної мережі з метою підключення до неї асоційованих країн;
- формулювання загальних підходів до розвитку транспорту в Європі;
- сприяння впровадженню сучасних технологій у транспортні комунікації;
- розвиток кооперації в наукових дослідженнях і формування перспективних напрямків у логістиці.
Варто пам'ятати, що значна частина європейської транспортної інфраструктури була створена майже 90 років тому, особливо залізниці, побудовані на початку XX ст. в основному приватним сектором. Однак нерідко офіційно, проте неправильно стверджувалося, що нібито не приватний, а суспільний сектор відігравав провідну роль у розвитку європейської транспортної інфраструктури. Останні 2-3 десятиліття державні програми з розвитку інфраструктури стали настільки великими, що національні бюджети не в змозі забезпечити їх фінансове покриття. Й знову, як на початку сторіччя, значну роль у створенні нових транспортних магістралей може зіграти приватний сектор. Його головна задача полягає в пошуку перспективних проектів національній і регіональній владі, у пошуку фінансових джерел для інвестування, у реалізації цих проектів. Лише в подальшому, на етапі експлуатації об'єктів, підприємці одержать відшкодування своїх витрат.
У свою чергу, суспільний сектор сприяє створенню ефективної транспортної інфраструктури.
Як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях саме суспільний сектор забезпечує ефективний контроль над реалізацією планів з розвитку транспортної інфраструктури, а
Loading...

 
 

Цікаве