WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Поняття конкуренції в економічній науці - Реферат

Поняття конкуренції в економічній науці - Реферат


Реферат на тему:
Поняття конкуренції в економічній науці
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що включає величезну кількість різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм бізнесу й об'єднуються єдиним поняттям - ринок.
За визначенням, ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники та споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити за визначеною ціною) та пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають за визначеною ціною) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку вирішальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), які беруть участь у процесі обміну за-гального еквівалента вартості (грошей) на будь-який товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відносин між ними визначають взаємодію попиту та пропозиції.
Ключовим поняттям, що виражає сутність ринкових відносин, є поняття конкуренції. Конкуренція - це центр ваги всієї системи ринкового господарства, тип відносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Це конкуренція між виробниками. Аналогічно визначається конкуренція між споживачами як взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. У суперництві на ринках мова йде про укладання угод і про частку участі в ринковій сфері.
Конкурентна боротьба - це динамічний (прискорюючий рух) процес. Він сприяє кращому забезпеченню ринку товарами (рис. 5.1).
Пошук переконливого пояснення процвітання фірми або країни в цілому варто почати з правильної постановки питання. Насамперед від поняття "конкурентоспроможна країна" як терміна, що має велике значення для економічного процвітання, доведеться відмовитися. Головна мета держави в економіці - забезпечити своїм громадянам достатньо високий рівень життя, який би поступово підвищувався. Здатність держави зробити це залежить не від якогось аморфного поняття "конкурентоспроможність", а від того, наскільки продуктивно використовуються національні ресурси - праця і капітал.
Єдине, на чому може ґрунтуватися концепція конкурентоспроможності на рівні країни, - це продуктивність використання ресурсів. Якби не було міжнародної конкуренції, рівень продуктивності в одній країні практично не залежав би від становища в інших країнах. Однак міжнародна торгівля та вивіз капіталу являють собою можливість для підвищення продуктивності використання ресурсів країни й одночасно загрозу її підвищенню чи підтримці на постійному рівні. Міжнародна торгівля дає змогу країні підвищувати продуктивність свого виробництва, тому що усуває необхідність самостійно виробляти всі товари та послуги. Тому країна може спеціалізуватися на тих галузях і сегментах ринку, де її фірми відносно більш конкурентоспроможні, ніж іноземні, й імпортувати ті товари та послуги, за якими її фірми поступаються закордонним. Тим самим підвищується середній рівень продуктивності в економіці. Таким чином, імпорт, так само як і експорт, прямо впливає на продуктивність.
Жодна країна не може бути конкурентоспроможною абсолютно у всьому, так само як і бути чистим експортером абсолютно всього. Людські й інші ресурси будь-якої країни неминуче обмежені. В ідеальному варіанті їх застосовують у найбільш продуктивних галузях.
Термін "конкуренція" увійшов в економічну теорію з розмовного мовлення від латинського слова "сопсштепііа", що означає "зіткнення", "змагання".
Тлумачення поняття конкуренції в економічній науці пройшло кілька стадій. Класичній економічній теорії був характерний пове-дінковий підхід. Зокрема, А. Сміт розумів сутність конкуренції як сукупність взаємонезалежних спроб різних продавців установити контроль на ринку. Отже, акцент робився на такій поведінці продавців і покупців, що характеризувалася чесним, без змови, суперництвом за більш вигідні умови продажу чи купівлі товарів. При цьому основним об'єктом конкурентної боротьби вважалися ціни.
Поведінкове трактування конкуренції було характерне і для неокласичної політичної економії. Однак неокласики зв'язували конкуренцію з боротьбою за рідкісні економічні блага, а також за гроші споживачів, на які їх можна придбати. Рідкість, у їх розумінні, означає, що кількість благ недостатня порівняно до потреб людей.
Поряд з поведінковим трактуванням, починаючи з кінця XIX ст., в економічну теорію стала проникати інша, структурна концепція конкуренції, що вийшла згодом на перше місце. Серед її авторів були Ф. Еджоурт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлен. Позиції цих учених у сучасній західній економічній науці настільки сильні, що сам термін "конкуренція" найчастіше використовується саме в структурному розумінні. Ринок називається конкурентним, коли число фірм, що продають однорідний продукт, є настільки великим і частка конкретної фірми на ринку є настільки малою, що ніяка фірма одна і самостійно не може істотно вплинути на ціну шляхом зміни обсягу продажів.
Таким чином, при структурному підході акцент зміщується із самої боротьби фірм одна з одною на аналіз структури ринку, тих умов, які переважають на ньому. Як підкреслює А.Ю. Юданов, "у центрі уваги опиняється не суперництво фірм у встановленні ціни, не з'ясування того, хто і чому переміг, а встановлення факту принципової можливості (чи неможливості) впливу фірми на загальний рівень цін на ринку. Якщо такий вплив неможливий, то мова йде про ринок досконалої конкуренції, у протилежному випадку -. про один із різновидів конкуренції недосконалої" [68].
Таке розуміння конкуренції, як бачимо, значно відрізняється від її визначення в класичній теорії, що не проводила різниці між конкуренцією та суперництвом. Класики, говорячи про конкуренцію, мали на увазі лише досконалу конкуренцію, в рамках якої взаємозалежність продавців є настільки малою, що її можна не враховувати. На конкурентному ринку всі фірми незалежні одна від одної в тому змісті, що дії однієї не здійснюють помітного впливу на поведінку інших фірм. За такої конкурентної поведінки (суперництві) жодна фірма не може стати лідером на ринку, тобто монополія неможлива.
Пізніше спектр ринкових структур, які аналізувалися економістами, був розширений, і з'явилася необхідність у чіткому розмежуванні понять "конкуренція" та "суперництво". У сучасному розумінні термін "суперництво" відноситься до дійсної поведінки ринкових агентів, спрямованої на завоювання лідируючого (відмінного від інших) становища на ринку, та використовується для характеристики сфери діяльності бізнесменів, підприємців, а не для якісної характеристики побудови ринку.
Термін "конкуренція", в свою чергу, використовується для ха-рактеристики моделі, побудови ринку.
Крімповедінкового та структурного трактування конкуренції, в економічній теорії існує ще функціональний підхід до конкуренції, а також характеристика конкуренції як "процедури відкриття". Функціональний підхід до визначення конкуренції пов'язаний, зокрема, з ім'ям австрійського економіста Й. Шумпетера. У своїй теорії економічного розвитку він визначав конкуренцію як боротьбу старого з новим. Цю боротьбу ведуть підприємці - організатори виробництва, що
Loading...

 
 

Цікаве