WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародне кооперування виробництва. Участь України в міжнародній виробничій кооперації - Реферат

Міжнародне кооперування виробництва. Участь України в міжнародній виробничій кооперації - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародне кооперування виробництва. Участь України в міжнародній виробничій кооперації
План
1. Міжнародне кооперування виробництва
2. Участь України в міжнародній виробничій кооперації
Література
1. Міжнародне кооперування виробництва
Зворотною стороною МПП є міжнародне науково-технічне та виробниче співробітництво, кооперація. Так, сьогодні все більш важливим напрямком внутрішньогалузевого поділу праці стає спеціалізація не за кінцевою продукцією, а за деталями, вузлами та комплектуючими виробами. В сучасному машинобудуванні 15-20 % усіх деталей машин є оригінальними, а решта 80-85 % - це взаємозамінні деталі чи навіть деталі з однаковими технічними характеристиками для багатьох типів машин. Відокремлення цих видів деталей машин в окремі виробництва - основа розвитку як внутрішньо національної, так і міжнародної промислової кооперації.
Кооперація - необхідна умова налагодження вузькоспеціалізованого виробництва та реалізації великомасштабних проектів, що нерідко нездійсненним для однієї країни. В умовах кооперації міжнародна торгівля все більше зводиться до заздалегідь погоджених постачань товарів між суб'єктами кооперування. У цьому випадку торгівля виступає вже не як діяльність, що здійснюється між самостійними підприємствами і служить для обміну їх надлишків, а як істотна всеохоплююча передумова та момент самого виробництва.
Загальною об'єктивною основою міжнародного кооперування виробництва (МКВ) є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил, а отже, ступінь їх розчленування на галузі, виробництва, підприємства. У результаті впливу НТР була створена матеріальна основа для широкого розвитку виробничого кооперування. НТР змусила змінити і сам характер МКВ, включивши в нього в якості найважливішого елемента науку. Таким чином, головна функція кооперації праці - служити засобом збільшення вироблених матеріальних благ при більш високій продуктивності праці - була доповнена іншою важливою функцією - реалізацією принципово нових задач, які дуже складно чи неможливо вирішити без об'єднання зусиль виробників декількох країн. До основних ознак МКВ належать:
1) попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності;
2) координація господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у певній, взаємо узгодженій сфері цієї діяльності в якості головного методу співробітництва;
3) наявність в якості безпосередніх суб'єктів виробничого кооперування промислових підприємств (фірм) з різних країн;
4) закріплення в договірному порядку в якості головних об'єктів кооперування готових виробів, компонентів у відповідній технології;
5) розподіл між партнерами завдань у рамках погодженої програми, закріплення за ними виробничої спеціалізації, виходячи з основних цілей коопераційних угод;
6) безпосередній зв'язок здійснюваних партнерами взаємних чи однобічних постачань товарів з реалізацією виробничих програм у рамках кооперування, а не внаслідок виконання звичайних договорів закупівлі-продажу.
Основними методами, які використовуються при налагодженні коопераційних зв'язків, є: 1) здійснення спільних програм; 2) спеціалізація в договірному порядку; 3) створення спільних підприємств.
У рамках першого методу - здійснення спільних програм МКВ має прояв у двох основних формах: підрядному кооперуванні та спільному виробництві. Підрядне кооперування - найбільш старий вид виробничих зв'язків у промисловості. Сутність підрядної діяльності полягає в тому, що одна зі сторін угоди (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи згідно із заздалегідь узгодженими вимогами до її виконання щодо термінів, обсягів, якості роботи й інших умов. Підрядне виробниче кооперування має два головні різновиди: "класичний" підряд з виготовлення продукції та підряд з проектування і випуску нового продукту.
Другий метод виробничого кооперування - договірна спеціалізація, що полягає в розмежуванні виробничих програм учасників такого роду угод. Відповідно до угоди про спеціалізацію сторони договору прагнуть усунути чи зменшити дублювання виробництва, а отже, і пряму конкуренцію між собою на ринку. Найважливіша умова, що надає такого роду угоді про спеціалізацію характер кооперування, - це наявність у ній положень про тісну співпрацю учасників у формі спільного виробництва зазвичай складної продукції, -взаємних і односторонніх субпідрядних постачань, проведення спільних досліджень, розробок і т.ін. Створення виробничих спільних підприємств - один з трьох основних методів коопераційної діяльності, що набуває все більш широкого поширення в Україні, так само як і в світі. Це так звана інтегрована кооперація, коли під єдиною організаційною формою поєднується капітал декількох учасників для досягнення окремих, спільно погоджених цілей.
Внутрішньо національні та міжнародні кооперовані постачання сягають 50-60 % вартості продукції багатьох галузей промисловості індустріальних країн Заходу. Понад 30 % товарообігу між цими державами припадає на взаємні постачання в порядку кооперації. Кооперовані постачання відіграють помітну і все зростаючу роль у експорті ряду країн, що розвиваються, в тому числі таких великих, як Індія, Бразилія, Мексика.
У сучасних умовах зростанню спеціалізації та кооперування сприяють багато факторів, насамперед пов'язані з розвитком НТП. Серед них важливий вплив здійснюють підвищення мінімальних розмірів підприємств, прискорення морального старіння й, отже, оновлюваності асортименту промислових виробів, створення нових видів продукції. Сучасні техніка та виробництво роблять нерентабельним забезпечення однієї країни всіма видами промислових виробів власними силами без МПП. Номенклатура промислової продукції, особливо в галузях машинобудування, електроніки та хімії, нині настільки велика, що жодна країна не може забезпечити в себе економічно ефективне масове виробництво цих галузей, спеціалізація країн, яка поглиблюється, у міжнародному обміні стала загальною умовою прискорення промислового та науково-технічного прогресу.
Поглиблення спеціалізації та кооперування промислового виробництва привело до модифікації видів МПП і співвідношень між ними. Відбувся перехід від міжгалузевого до внутрішньогалузевого поділу праці. Це, у свою чергу підсилює спеціалізацію не тільки компаній і підприємств, а й галузей і країн. Саме міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва, всесвітній поділ праці в остаточному підсумку породжують інші форми міжнародних економічних відносин: вивіз товарів і капіталів, міграцію робочої сили, а та-кож інтеграційні процеси в різних регіонах.
2. Участь України в міжнародній виробничій кооперації
Необхідність докорінної технічної та технологічної модернізації промислового і сільськогосподарського виробництва України, його переорієнтація на вищі світові стандарти з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції вимагає максимально ефективного використання наявного науково-технічногой економічного потенціалів країни, широкого розвитку міжнародної кооперації в області науки, освіти і виробництва.
Продуктивні сили України характеризуються досить великими потенційними можливостями, хоча їх сучасний стан значно підірваний тією суспільно-політичною й економічною кризою, що нині переживає
Loading...

 
 

Цікаве