WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

економічною доцільністю та реалізацією довгострокових політичних цілей, французька влада продемонструвала рішучу готовність відстоювати власні інтереси в боротьбі за ринки Швденно-Східної Азії, насамперед, з американськими конкурентами.
Під егідою ООН, де, безумовно, провідне місце займають США, були введені санкції щодо припинення чи значного скорочення постачань ОВТ у Югославію, Ірак і Лівію. Об'єктивні політичні причини для прийняття подібних рішень світовим співтовариством експерти розглядають у сукупності з причинами суб'єктивного характеру: заборона на експорт зброї в дані країни в першу чергу стосується традиційних постачальників зброї з Європи, а також не в останню чергу - з Росії.
Разом з тим загострення конкуренції на світовому ринку ОВТ сприялозначному зростанню так званих "нетрадиційних" її форм, до яких можна віднести політичний і економічний тиск на потенційних імпортерів, проведення кампаній у засобах масової інформації антиреклами зразків озброєння основних конкурентів, активне використання спецслужб у боротьбі за ринки збуту та ін.
Проаналізувавши основні форми конкуренції на ринку продукції військово-технічного призначення, можна назвати шість моделей мотивації передачі озброєння, що визначають застосування тих чи інших форм конкурентних стратегій експортерів ОВТ.
1. Залежна модель. У рамках цієї моделі ОВТ виступають своєрідним проміжним товаром. Під видом ОВТ "де-факто" купуються гарантії безпеки у країни-експортера. Дана модель є характерною для країн з великим капіталом, які з різних причин неспроможні самостійно забезпечити зовнішню військову безпеку (наприклад, нафтовидобувні монархії Перської затоки).
2. Модель іміджу. В даному випадку озброєння виступає як символ фінансової, технологічної та військової могутності. Елементи цього типу присутні в поведінці країн Перської затоки, однак є найбільш характерними для держав зі швидко зростаючими військово-політичними амбіціями (країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в першу чергу - Південна Корея, Індія та Китай).
3. Корупційна модель. Цей тип мотивацій характеризується тим, що при ухваленні рішення про закупівлю ОВТ домінують не раціональні загальнодержавні чи загальнонаціональні інтереси, а приватна вузько кооперативна й особиста фінансова зацікавленість представників ієрархії країни-імпортера (країни Латинської Америки, а також Східної та Південно-східної Азії).
4. Політична модель. Ухвалення рішення про імпорт ОВТ обгрунтовано політичною орієнтацією країни-імпортера (держави Східної Європи і деякі країни Західної Європи й Азії).
5. Раціонально-прагматична модель. Ухвалення рішення про імпорт ОВТ здійснюється відповідно до ціни зразка озброєння, його ефективності, а також адекватності потребам національних збройних сил. Процес прийняття рішень за даною моделлю найбільш чітко простежується в державах з некорумпованою та компетентною бюрократією (країни Західної Європи, Китай).
6. Маргінальна чи блокадна модель. Ця модель є характер
ною для країн, до яких застосовані міжнародні санкції й які гостро
потребують відновлення та модернізації парку свого озброєння (на
самперед Лівія й Ірак, а також Сирія й Іран).
Оцінюючи конкурентні можливості українського ОПК, слід визначити конкретні особливості в його торгівлі озброєнням:
0 на початковому етапі наміри обмежувалися можливостями експорту великих запасів з арсеналу колишнього СРСР. Дана зброя є досить відомою іноземним партнерам, що мають великі її запаси та необхідну кількість підготовлених, у тому числі й у військових навчальних закладах України, кадрів з бойового застосування та різних видів забезпечення;
° велика кількість виробництва зброї колишнього СРСР, що знаходиться на озброєнні в багатьох країнах світу, робить актуальною участь України в її модернізації й обслуговуванні;
= до певних переваг українського озброєння на світовому ринку зброї можна віднести порівняно невисоку ціну при досить високих техніко-технологічних характеристиках.
Що стосується основних перешкод у нарощуванні Україною свого експорту ОВТ, то головними з них є:
а фінансова слабість країни;
° відсутність системи післяпродажного обслуговування і маркетингу.
Проблема фінансування нових розробок може стати важливим бар'єром на шляху розширення експорту озброєння в 21 сторіччі.
Загострення конкуренції на світовому ринку озброєння, безумовно, вимагає від країн-експортерів подальшого вдосконалення національної законодавчої бази та посилення ролі держави, що полягає в розробці загальної політики експорту ОВТ, визначенні їх номенклатури, допомозі постачальникам у пошуках покупців, контролі за цінами та дотриманні правил торгівлі.
Слід зазначити, що протягом останніх років експорт продукції українського ОПК дещо знизився і, за даними Стокгольмського міжнародного інституту проблем світу, становив у 1999 р. 429 млн дол (у 1997 р. експорт ОВТ сягав 618 млн дол, а в 1998 р. - 607 млн дол) Вивчення сучасних форм конкуренції на світовому ринку ОВТ, уміле їх застосування можуть значно підвищити експортні можливості української оборонної промисловості.
Література
1. АлешинД. Роль зкспорта вооружений во внешней торговле // Зкспорт обмч-ньіх вооружений. - 1996. - № 7-8. - С. 36.
2. Акинцев С. Мировой рынок вооружений // Зарубежное военное обозрение. -1997.-№ 7.-С. 10.
3. Андрийчук В.Г. Для інтеграції в систему світогосподарських відносин // Політика і час. - 2000. - № 4. - С. 25.
4. Антипина О. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 1998. -№ 5. -С. 48-59.
5. Арзумапян Г, Гончаренко С. Зкономическое сотрудничество в Черноморском регионе и интеграция инновационньїх технологий // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 2001. - № 4. - С. 96-100.
6. Бепдерский Е. Реалии мирохозяйственньїх процессов и место в них Украинм // Зкономика Украинм. - 2000. - № 1. - С. 30.
7. Білорус ОТ. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - К.: НАН України, 1998. -416 с.
8. Болотин Б. Мировая зкономика за 100 лет: статистика // Мировая зкономика и международньїе отношєния. - 2001. - № 9. - С. 23.
9. БуглайВ.Б., ЛженцевН.Н. Международньїе зкономические отношєния. - М.: Маркетинг, 1998.- 153 с.
10. Булатов Т. Мировая зкономика. - М., 2001. - 734 с.
11. Бункипа М.К., Семенов В.А. Макрозкономика: Учебное пособие. - М.: Зльф К-пресе, 1995.-242 с.
12. Вісник Національного банку України. - № 7. - 2000. - С. 41.
13. Гнибиденко Н. Проблеми трудовой миграции в Украине и их решение // Еко-номіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
14. Григорьевич Н. Трудовме ресурси и их использование в Украине // Информа-ционньїй бюллетень Государственного Комитета статистики Украинм. - 1999. №10-12.-С. 12.
Loading...

 
 

Цікаве