WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

технологій, навичок і методів виробництва та постійних капіталовкладень. У пошуку детермінантів конкурентної переваги країн у різних галузях потрібно визначити умови в країні, що сприяють успіху в конкуренції.
Проаналізуємо конкуренцію на світовому ринку на прикладі продукції військово-технічного призначення.
Торгівля озброєнням і військовою технікою (ОВТ) впевнено займаєодне з провідних місць у міжнародних економічних відносинах. Як свідчать численні дослідження, торгівля зброєю значною мірою сприяє підвищенню промислового виробництва країни. Лише протягом останніх 10 років, за даними Стокгольмського міжнародного інституту проблем світу, через світовий ринок ОВТ пройшло військової продукції на загальну суму 296,2 млрд дол.
Після закінчення "холодної війни" завершилося і протистояння двох "супердержав". Скорочення оборонних бюджетів істотно вплинуло на витрати із закупівлі озброєння, а також на проведенні НДДКР. Місткість світового ринку зброї в останні роки знизилася з 50 млрд до менш аніж 30 млрд дол на рік. Слід зазначити, що світова торгівля ОВТ концентрується в руках вузького кола експортерів і покупців. Так, сьогодні на 10 основних країн-постачальників при ходиться майже 90 % усього продажу, а на ЗО основних країн-імпортерів - майже 85 % всіх закупівель ОВТ у світі. За даними Стокгольмського міжнародного інституту проблем світу, обсяг світової торгівлі зброєю в 1996 р. склав 22,5 млрд дол, а в 1997 р. -25 млрд дол.
За цих умов експорт зброї стає основним, а іноді єдиним джерелом одержання фінансових ресурсів оборонно-промисловими комплексами (ОПК) багатьох країн-експортерів зброї. Так, за даними державної компанії "Росвооружение", до 70 % коштів, що одержує ОПК РФ, надходять від експорту продукції. При цьому нормальними показниками частини експорту у фінансуванні ОПК вважаються ті, що не перевищують 10-15 %.
Після закінчення "холодної війни" почалося інтенсивне суперництво між головними виробниками озброєння, що конкурують за ринки збуту та свою частину військових бюджетів країн усього світу.
Тиск економічних факторів за цих умов значно збільшився. Такому стану речей певною мірою сприяла криза, якої зазнала оборонна промисловість практично всіх провідних держав, що була викликана загальним скороченням місткості світового ринку озброєння. Зараз перед країнами - основними експортерами озброєння та військової техніки постає задача максимального розширення власної частки на ринку, що звужується, та збереження на колишньому середньорічному рівні виручки від продажу зброї.
Особливістю світової торгівлі зброєю 90-х років стала комерційна конкуренція. Політичні фактори, що домінували на ринку озброєння в колишні роки, поступаються місцем ринковим. При цьому неминуче з'являється інтерес до нових форм конкуренції на світовому ринку зброї, вивчення яких стає однією з найважливіших умов успішного просування продукції українського ОПК на світовому ринку ОВТ.
Конкуренція на ринку ОВТ має певні особливості, пов'язані, перш за все, з особливістю самого товару, яким є озброєння та військова техніка. Специфіка продукції військового призначення як товару визначається наявністю в нього споживчих властивостей і якостей, здатних задовольнити специфічні потреби, що визначаються інтересами національної безпеки, збереженням територіальної цілісності і суверенітету держав. Відповідно, головними споживачами цього товару є держави, метою яких є збереження власного суверенітету. Зважаючи на те, що продукція військового призначення виступає засобом реалізації життєво важливих інтересів будь-якої держави, всі відносини, пов'язані з її виробництвом і подальшою реалізацією, є об'єктом найбільш пильного державного інтересу. Останній пронизує всі економічні й управлінські відносини, що так чи інакше пов'язані з оборотом цього специфічного товару. Саме ці дві ознаки - специфіка споживчих властивостей продукції військового призначення та державний інтерес у реалізації цілей національної безпеки -в результаті визначають ті особливості, що дають змогу відрізнити економічні відносини, пов'язані з виробництвом продукції військового призначення, від інших економічних відносин.
В якості основних конкурентів України на світовому ринку зброї виступають усі країни - експортери ОВТ. Найбільш значними з них є США, Росія, Великобританія, Франція, Німеччина, Ізраїль і країни Центральної та Східної Європи.
Безперечне лідерство в торгівлі зброєю в останні роки захопили США. Навіть без маркетингових досліджень ясно, що останнім часом світовий ринок зброї монополізований американськими військово-промисловими компаніями. їх потужність і потужність конкуруючих з ними фірм країн Західної Європи більшою мірою визначають рівень конкуренції на світовому ринку зброї. Велике значення для українського експорту має діяльність на світовому ринку ОВТ Росії. Україна і Росія торгують майже однотипною зброєю, можуть у повному обсязі надавати послуги з модернізації та ремонту техніки виробництва колишнього СРСР, яка постачалася в різні країни світу. Саме це змушує розглянути практику діяльності США і Росії докладніше.
Стратегія США в торгівлі зброєю передбачає тверду прив'язку країн-імпортерів до їх зовнішньополітичного курсу. Так, наприклад, основними одержувачами американської зброї у світі, що розвивається, є, головним чином, ті країни, що активно проводять проамериканську політику у своїх регіонах. Надання широкомасштабної економічної допомоги іншим державам використовується Вашингтоном для нарощування експорту ОВТ.
Після розпаду СРСР США провели найбільше на Заході скорочення витрат на закупівлю озброєння - з 135 млрд. дол у1985 р. до близько 55 млрд. дол ., тобто більше ніж удвічі. На відміну від ситуації, що склалася після другої світової війни, оборонна промисловість сьогодні з більшими труднощами та витратами піддається конверсії, тому підприємства американського ОПК змушені виходити зі своєю продукцією на світовий ринок [42].
Крім економічного існує ще й чітко окреслений політичний інтерес до активізації експорту ОВТ. Експорт озброєння все частіше стає інструментом проведення зовнішньої політики, даючи змогу тримати ті чи інші країни-клієнти в сфері свого традиційного впливу, підсилюючи їх інформаційну та технологічну залежність від США і створюючи умови, за яких домінуючими в арміях країн-покупців стають американські технічні норми та стандарти.
Зусилля США останніх років сприяють прогресу саме в цих двох напрямках:
- формування політичного впливу у світі; - мінімізація економічних наслідків падіння обсягів внутрішніх замовлень для підприємств і компаній американського ОПК.
У лютому 1995 р. Білий Дім опублікував директиву щодо політики експорту озброєння. Вперше після другої світової війни був зроблений акцент на економічному аспекті даної проблеми, а саме фінансове благополуччя американської промисловості
Loading...

 
 

Цікаве