WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

проте використовують єдину торгову марку, єдине оформлення, єдиний стандарт обслуговування та систему бронювання номерів збудь-якого місця світу, що дає їм переваги при обслуговуванні бізнесменів, які постійно подорожують світом.
При розбивці виробничого процесу на стадії також часто спостерігаються різні ступінь і характер глобалізації. Потреба в різних товарах змінюється від країни до країни, транспортні витрати високі, вимоги до обслуговування клієнтів на місці -. теж. Ефект масштабу в усьому ланцюжку цінності дуже скромний. У цілому виробництво сировини та комплектуючих, як правило, є більш глобаль-ним, аніж виробництво готової продукції.
Розходження типів глобалізації різних сегментів галузі, стадій виробничого процесу та груп країн створюють можливість складання сфокусованих глобальних стратегій, націлених на певний сегмент галузі у всесвітньому масштабі.
Фірма, що проводить сфокусовану глобальну стратегію, зосереджується на певному сегменті галузі, незаслужено забутому фірмами із широкою спеціалізацією. Глобальна конкуренція може породити зовсім нові сегменти галузі, тому що фірма, яка діє в певному секторі своєї галузі по усьому світові, на цій основі може одержати ефект масштабу. Причини такої стратегії можуть бути різні. Наприклад, працювати в даному сегменті галузі тільки в одній країні невигідно через великі витрати. В деяких галузях це єдино правильна стратегія, тому що переваги від глобалізації досяжні тільки в одному сегменті (наприклад, дорогі готелі для бізнесменів).
Глобальне фокусування може стати першим кроком до глобальної стратегії більш широкого профілю. Фірма вступає в глобальну конкуренцію у даному сегменті, коли в країні базування є для неї унікальні переваги.
Конкурувати глобально можуть і порівняно невеликі фірми, а не лише великі. На фірми малого та середнього масштабу припадає солідна частка обсягу міжнародної торгівлі, особливо в таких країнах, як Німеччина, Італія та Швейцарія. Часто вони зосереджуються на вузьких сегментах галузі чи діють у галузях порівняно невеликого масштабу. Сфокусована глобальна стратегія також характерна для НК із невеликих країн, таких як Фінляндія чи Швейцарія, і для малих та середніх фірм із усіх країн.
У малих і середніх фірм є тенденція будувати свою стратегію в основному на експорті - пряме іноземне інвестування має скромні масштаби. Проте кількість НК середньої руки зростає. Маючи обмежені ресурси, малі фірми стикаються з труднощами щодо виходу на закордонні ринки, визначення потреб на цих ринках і забезпечення післяпродажного обслуговування. В різних галузях ці проблеми розв'язуються по-різному.
Один спосіб - реалізовувати товар через агентів з продажу чи своїх імпортерів (характерно для італійських фірм), інший - діяти через дистриб'юторів або торгові фірми (характерно для японських і корейських фірм). Ще один шлях - використовувати промислові асоціації для створення загальної інфраструктури збуту, організовувати виставки-продажі й ярмарки та займатися дослідженням ринку. Останнім часом малі фірми створюють альянси з іноземними фірмами, щоб мати можливість конкурувати глобально.
Чому країна прагне до міжнародного успіху в тій чи іншій галузі? Відповідь на це питання полягає в чотирьох властивостях країни, що носять загальний характер і формують середовище, в якому конкурують місцеві фірми. Це середовище може сприяти створенню конкурентної переваги, а може і перешкоджати цьому (рис. 5.4). Зазначеними властивостями є:
п факторні умови;
° умови попиту;
п споріднені та підтримуючі галузі;
° стратегія фірми.
Розглянемо ці детермінанти.
Параметрами факторів (факторів виробництва) є матеріальні (уречевлені) та нематеріальні умови, необхідні для формування конкурентної переваги країни в цілому та її провідних експортоорі-єнтованих галузей.
У забезпеченні національної конкурентної переваги важливу роль відіграє також стратегія фірм, їх структура та суперництво між ними. Якщо конкурентне середовище чи суперництво між фірмами відсутні, якщо стратегія фірми не зорієнтована на діяльність в умовах суперництва, то в таких фірм на зовнішньому ринку конкурентної переваги, звичайно, не виникає.
Параметри попиту - це, насамперед, ємність попиту, динаміка його розвитку, диференціація за видами продукту, вимогливість покупців до якості товарів і послуг. Саме на внутрішньому ринку в умовах розвинутого попиту одержують апробацію нові вироби до виходу їх на світовий ринок.
Далі, наявність у національній економіці високорозвинутих споріднених і підтримуючих галузей, що забезпечують фірми в екс-портоорієнтованих галузях необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами та іншими матеріальними засобами і інформацією, є необхідною умовою створення та підтримки конкурентних переваг у світовій економіці дня фірм відповідних галузей.
Країни отримують найбільші шанси на успіх у тих галузях або їх сегментах, де національні детермінанти конкурентної переваги як системи (рис. 5.4) мають найбільш сприятливий характер.
Національні детермінанти конкурентної переваги - це система, компоненти якої взаємно підсилюються. Кожен детермінант впливає на всі інші. Крім того, переваги в одному детермінанті можуть створювати чи підсилювати переваги в інших.
У загальну систему детермінант конкурентних переваг включається і роль випадкових подій, що можуть або підсилити, або послабити сформовані конкурентні переваги країни. До найбільш важливих подій такого роду можна віднести нові винаходи, великі технологічні зрушення (прориви), різкі зміни цін на ресурси (наприклад, "нафтовий шок"), значні зміни на світових фінансових ринках (як це мало місце в 1997-1998 рр.) або у валютних курсах (зміна курсу російського рубля після 17 серпня 1998 р.), сплески світового чи місцевого попиту, політичні рішення урядів, війни й інші непередбачені обставини.
Нарешті, роль уряду в формуванні національних конкурентних переваг полягає у здійсненні значного впливу на всі основні детермінанти конкурентної переваги. Причому цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. На параметри факторів виробництва та попиту уряд впливає своєю економічною політикою, включаючи, звісно, зовнішньоекономічну. Зокрема, уряд у багатьох країнах сприяє розвитку споріднених і сполучених галузей, які взаємодіють з провідними експортоорієнтованими галузями.
Важливе місце серед факторів, які визначають положення країни у світовому господарстві, здавна займали внутрішній і світовий ринки. Однак за останні два-три десятиліття між ними відбулася значна ротація на користь останнього, що все більше відокремлює умови та гостроту конкуренції на національних ринках, вирівнює її на все більш високому рівні. Міждержавний ринок визначає певний "середньосвітовий" рівень конкурентоспроможності, до якого повинні прагнути національні економіки та
Loading...

 
 

Цікаве