WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат

Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги - Реферат


Реферат на тему:
Глобалізація стратегії як фактор досягнення конкурентної переваги
Глобальною можна назвати стратегію, при якій фірма продає свою продукцію в багатьох країнах, застосовуючи при цьому єдиний підхід. Сам по собі факт транснаціональності не означає автоматично наявності глобальної стратегії; якщо в МНК є філії, що діють незалежно і кожна в своїй країні, це ще не глобальна стратегія.
При глобальній стратегії фірма продає свій товар у всіх країнах (чи, у всякому разі, в більшості країн), які є важливим ринком збуту для її продукції. Головним питанням стає розміщення різних ланок ланцюжка цінності та забезпечення такої роботи, щоб можна було продавати товар фірми по усьому світі.
У глобальній стратегії існують два чітко виражених методи, за допомогою яких фірма може отримати конкурентну перевагу чи компенсувати різні невигідні моменти через умови в країні:
1. Найбільш вигідне розміщення різних видів діяльності в різних країнах, щоб якнайкраще обслуговувати світовий ринок.
2. Здатність глобальної фірми координувати діяльність розміщених у різних країнах філій.
Розміщення ланок ланцюжка цінності, безпосередньо пов'язаних з покупцем (маркетинг, розповсюдження товару та післяпродажне обслуговування), зазвичай "прив'язане" до розміщення покупця. Крім того, до місцезнаходження покупця може бути "прив'язане" і розміщення інших видів діяльності через високі транспортні витрати чи необхідність тісної взаємодії з покупцем. Так, у багатьох галузях виробництво, доставка та маркетинг мають здійснюватися якомога ближче до покупця. Найчастіше така фізична прив'язка діяльності до клієнта потрібна в усіх країнах, де діє фірма.
Рішення, властиві тільки глобальній стратегії, можна розділити на два істотні напрямки:
1. Конфігурація. В яких і в скількох країнах виконується кожний вид діяльності, що входить у ланцюжок цінності?
2. Координація. Як узгоджується розосереджена діяльність (чи є діяльність, яка виконується в різних країнах)?
При багатонаціональній конкуренції МНК мають автономні філії в кожній країні й управляють ними приблизно так само, як банк розпоряджається цінними паперами. При глобальній же конкуренції фірми намагаються одержати набагато більшу конкурентну перевагу від своєї присутності в різних країнах, розміщуючи свою діяльність із глобальним прицілом і чітко узгоджуючи її.
Конкурентну перевагу глобальної фірми варто розділити на два види:
° що виникає з розміщення діяльності (в якій країні розміщена); ° незалежна від розміщення (виходячи із системи діяльності .фірми по всьому світові). Переваги, що ґрунтуються на розміщенні діяльності у певній країні, відбуваються або від країни базування фірми, або від інших країн, в яких фірма діє. Глобальна фірма намагається використовувати переваги, отримані в країні базування, для проникнення на закордонні ринки, а також може використовувати переваги, отримані від виконання певної діяльності за кордоном, для посилення переваг або компенсації невигідних моментів у країні базування.
Переваги ж, які грунтуються на структурі фірми, виникають із загального обсягу торгівлі, швидкості освоєння товарів на всіх заводах фірми по усьому світі та здатності фірми узгоджувати діяльність "удома" й за кордоном.
Для початку глобальної конкуренції необхідно, щоб будь-які фірми отримали в своїх країнах переваги, які дають їм можливість вийти на закордонні ринки. Конкурентної переваги, отриманої винятково в країні базування фірми, цілком достатньо для того, щоб почалася глобальна конкуренція. Однак згодом успішно діючі глобальні фірми починають комбінувати переваги, отримані "вдома", з перевагами від розміщення певної діяльності в інших країнах і від системи діяльності фірми по усьому світі. Ці додаткові переваги у поєднанні з отриманими "вдома" роблять останні більш стійкими, а також компенсують невиграшні моменти ситуації в країні базування. Таким чином, переваги різних джерел взаємно підсилюються.
Практика показує, що фірми, які не використовують і не розвивають переваги країни базування через глобальну стратегію, вразливі для конкурентів. Саме поєднання переваг від умов у країні базування, від розміщення певної діяльності за кордоном і від системи світової діяльності фірми, а не кожна окремо, створює міжнародний успіх.
Тепер, коли глобалізація конкуренції стала загальновизнаним фактом, у центрі уваги опинилися переваги від структури фірми та від розміщення діяльності в інших країнах. Фактично переваги від умов у країні базування зазвичай більш важливі, ніж інші.
Єдиного типу глобальної стратегії не існує. Є безліч способів конкурувати, і кожен потребує вибору, де розміщувати діяльність і як її координувати. Кожна галузь має своє оптимальне поєднання. Більшість глобальних стратегій - це нерозривне поєднання торгівлі та прямих закордонних інвестицій. Готова продукція експортується з країн, що імпортують комплектуючі, і навпаки. Закордонні інвестиції відбивають розміщення виробничої та маркетингової діяльності. Торгівля та закордонні інвестиції скоріше взаємодоповнюються, ніж є взаємозамінними.
Ступінь глобалізації в різних сегментах галузі часто розрізняється, і оптимальна глобальна стратегія відповідно теж різна. Наприклад, у виробництві мастил є дві чітко виражені стратегії. У виробництві автомобільних моторних масел конкуренція має багатонаціональний характер, тобто в кожній країні ведеться окремо. Характер дорожнього руху, кліматичні умови та місцеве законодавство скрізь різні. При виробництві змішують різні марки основних масел і присадок. Ефект масштабу тут невеликий, а транспортні витрати високі. Канали розподілу та збуту, що дуже важливі для досягнення успіху в конкуренції, сильно розрізняються в різних країнах. У більшості країн лідерами є фірми, що працюють на внутрішній ринок (наприклад, "Куейкер стейт", "Пеннзойл" у США) або ж МНК є автономними філіями (наприклад, "Кастрол" у Великобританії). У виробництві ж масел для суднових двигунів усе інакше: тут - глобальна стратегія; кораблі вільно пересуваються з країни до країни, і необхідно, щоб у кожному порту, в який вони заходять, були масла потрібної марки. Тому репутація марки стала глобальною, й успішно діючі фірми, що випускають масла для суднових двигунів ("Шелл", "Екссон", "Брітіш Петролеум" та ін.), - глобальні фірми.
Інший приклад - готельна індустрія: конкуренція в багатьох сегментах має багатонаціональний характер, тому що більшість ланок ланцюжка цінності прив'язана до розташування клієнта, а різниця в потребах і умовах між країнами зменшує переваги від координації діяльності. Однак якщо розглядати готелі вищого класу, що розраховані, насамперед на бізнесменів, то тут конкуренція має більш глобальний характер. Такі конкуренти світового масштабу, як "Хітон", "Мерріотт" або "Шератон", мають власність, розосереджену по усьому світові,
Loading...

 
 

Цікаве