WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Опис та моделювання систем в міжнародних відносинах (лабораторна) - Реферат

Опис та моделювання систем в міжнародних відносинах (лабораторна) - Реферат

набору відносин R між ними.
Морфологічний опис задається кортежем:
S = , де
Q - визначення мови опису;
А - множина елементів;
B - множина відносин з навколишнім середовищем;
R - множина зв'язків в А;
V - структура системи, тип цієї структури.
З морфологічного опису системи одержують функціональний опис системи (тобто опис законів функціонування, еволюції системи), а з її - інформаційного опису (опис інформаційних зв'язків як системи з навколишнім середовищем, так і підсистем системи) інформаційну систему, а також інформаційно-логічний (інфологічний) опис системи.
1.3.5. Моделювання систем
Модель - заміщення (на певних умовах) оригіналу для вивчення або відтворення його властивостей.
Модель досліджуваної системи в самому лаконічному вигляді можна представити у виді залежності: E = f(Y, X), де:
E - деякий кількісний показник ефективності системи в плані досягнення цілі її існування T (критерій ефективності).
Y - залежні змінні системи - ті, на які можна впливати (керуючівпливи);
X - незалежні змінні системи.
На практиці часто використовують моделі, у яких є одна залежна змінна - функція і декілька незалежних змінних аргументів.
Моделі, якщо не враховувати сфери їхнього застосування, бувають трьох типів: пізнавальні, прагматичні й інструментальні.
Перша модель при дослідженні системи є когнітивна модель.
Когнітологія - міждисциплінарний науковий напрямок, що вивчає методи і моделі формування знання, пізнання, універсальних структурних схем мислення.
Ціль когнітивної структуризації - формування й уточнення гіпотези про функціонування досліджуваної системи, тобто структурних схем причинна - наслідкових зв'язків, їхньої кількісної оцінки.
Причинно-наслідковий зв'язок між елементами (системами, підсистемами, ознаками, ...) когнітивної моделі визначається як:
1. позитивний, якщо збільшення чи посилення елемента А веде до збільшення чи посилення елемента В.
2. негативний, якщо збільшення чи посилення елемента А веде до зменшення чи ослаблення елемента В.
Крім когнітивних схем можуть використовуватися когнітивні решітки (шкали, матриці), що дозволяють визначати стратегії поводження системи.
Основні вимоги до моделі:
наочність побудови;
видимість основних її властивостей і відносин;
зручність для дослідження чи відтворення;
простота дослідження, відтворення;
збереження інформації, що містилися в оригіналі (з точністю розглянутих при побудові моделі гіпотез) і одержання нової інформації.
Проблема моделювання складається з трьох задач:
q побудова (ця задача поганоформалізована, у тім змісті, що немає алгоритму для побудови моделей);
q дослідження (ця задача більш формалізована, має методи дослідження різних класів моделей);
q використання (формалізована, конструктивна і конкретизована задача).
Властивості будь-якої моделі такі:
q обмеженість (модель відображає оригінал лише в кінцевому числі його відносин і, крім того, ресурси моделювання кінцеві);
q спрощеність (модель відображає тільки істотні сторони об'єкта);
q приблизність (дійсність відображається моделлю грубо чи приблизно);
q адекватність (модель успішно описує систему, що моделюється);
q інформативність (модель повинна містити достатню інформацію про систему - у рамках гіпотез, прийнятих при побудові моделі).
1.3.6. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
Для держави система міжнародних відносин являє собою зовнішнє середовище. Під її впливом в значній мірі формується її зовнішньополітична діяльність, у ній вона реалізується, у ній держави реалізуються.
Міжнародні відносини - насамперед відносини політичні, головною ланкою яких є взаємини між державами. Інколи в якості самостійної системи розглядають види міжнародних відносин - економічну, політичну, військово-стратегічну та інші системи.
Відокремлюють такі види міжнародних відносин:
На основі сфер суспільного життя і змісту відносин - економічні, політичні, культурні, ідеологічні, і т.п.
На основі взаємодіючих суб'єктів - міжнародні, міжпартійні, відносини між організаціями, і т.п.
На основі геополітичного критерію - глобальні, регіональні, локальні.
На основі ступня розвитку і інтенсивності - високий, середній, низький.
З точки зору напруженості - стабільні та нестабільні, відносини суперництва, ворожнечі, конфліктності, війни і т.п.
Однією з визначальних характеристик структури системи міжнародних відносин є різі структурні рівні:
глобальний;
регіональний;
субрегіональний;
міжнародно-ситуаційний;
груповий (коаліційний);
двосторонній.
Всі рівні в сукупності складають ієрархію структури системи міжнародних відносин. Вони є одиницями аналізу міжнародних відносин. Ієрархія в міжнародних відносинах відображає їхню фактичну нерівність з точки зору військово-політичних, економічних, ресурсних, ідеологічних та інших можливостей впливу на систему.
Ієрархія в системі, згідно з Р.Ароном, визначається за допомогою категорій сила і могутність.
Сила - це сукупність засобів тиску або примусу, що їх мають в своєму розпорядженні актори.
Могутність - це спроможність актора впливати на інших. У випадку, коли сили в системі врівноважені, то врівноважуються і могутності, бодай приблизно.
Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною ієрархією держав на міжнародній арені.
Англійський вчений І. Луард дає наступну класифікацію держав:
наддержави;
великі держави;
середні держави;
малі держави;
мікродержави.
Одним із основних принципів функціонування міжнародної системи є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів міжнародних систем. Протягом існування всіх міжнародних систем були характерні три типи контролю (керування):
1. Імперський (імперіалістичний) - єдина держава контролює решту.
2. Біполярний - дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини у межах своїх сфер впливу.
3. Баланс сил - три, або більше держав контролюють дії одно одної за допомогою дипломатичних маневрів, зміни союзів та відкритих конфліктів.
Існують різні погляди на типові моделі систем міжнародних відносин. М. Каплан в своїх дослідженнях виділяє шість моделей системи міжнародних відносин: система
Loading...

 
 

Цікаве