WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Дослідження та удосконалення процесу активізації експортної діяльності - Дипломна робота

Дослідження та удосконалення процесу активізації експортної діяльності - Дипломна робота

купує товар у підприємств-засновників і реалізує його згідно домовленості від імені цих підприємств або під власною торговою маркою. Спільне збутове підприємство може за згодою засновників реалізовувати ще і продукцію інших підприємств (а не лише підприємств-засновників) та займатись будь-яким іншим видом діяльності. При цьому діяльність фірми націлена на отримання прибутку [27, 37].
Дослідження показують, що в багатьох випадках малим і середнім підприємствам доцільно створювати експортні асоціації, які є нестатутними організаціями та будуть існувати на внески засновників (за фіксованою величиною або у відсотках від прибутку), свою діяльність будувати не на засадах отримання прибутку для власних цілей, а з метою обгрунтованого його поділу між підприємствами - засновниками. Експортні асоціації виконують такі функції:
- проводять експортні операції від свого імені і за свій рахунок;
- регулюють сфери експортної діяльності засновників, розміщують замовлення покупців на шдприємствах-засновниках згідно встановлених квот (наприклад, з врахуванням потужностей виробників);
- розробляють спільні стратегії експортної політики;
- організовують рекламну компанію;
- проводять маркетингові дослідження в країнах реалізації продукції;
- оцінюють конкуренцію та рівень цін;
- приймають на роботу представників, агентів, вояжерів, комівояжерів;
- підвищують кваліфікацію працівників експортного апарату асоціації тощо.
У багатьох випадках середнім підприємствам з метою покращання експортної діяльності доцільно вступити у певні договірні відносини з великими компаніями. Світова практика формування підприємницьких структур показує, що найдоцільніше в основу кооперації між великими і дрібними фірмами покласти систему франчайзних договірних відносин. Термін "франчайза" запозичено з французької мови і означає угоду великих корпорацій (франчайзерів) з малими фірмами (франчайзі) або окремими підприємцями на засадах системи взаємовигідних пільг та привілеїв. На Заході так функціонують відомі фірми "Макдональдс", "Кока-кола", "Адідас", "Шарп" та інші.
Франчайзер надає право дрібному підприємцю вести справу згідно з встановленою угодою формою, на визначеній території та протягом обумовленого часу. При цьому велика фірма забезпечує малу своїми товарами, рекламними послугами, ефективними технологіями, фірмовим знаком тощо.
Франчайзі здійснює свою підприємницьку діяльність з урахуванням інтересів франчайзера, забезпечуючи його послугами в сфері менеджменту, маркетингу та інвестицій шляхом більшої поінформованості про місцеві умови виробничо-господарської діяльності та ринкові особливості економіки даного регіону. За своєю сутністю франчайзі виконують функції виробників, дилерів, торговельних підприємств, посередників, ліцензіатів, філій, роздрібних продавців тощо і зобов'язані підтримувати ділові контакти тільки з франчайзерами. Найчастіше франчайза виникає в галузі торгівлі, послуг, харчування. Не виключена можливість її застосування в сфері виробництва, науково-пошукової діяльності, навчання.
При використанні інституту роз'їзних агентів-комівояжерів, які виступають від імені підприємства, забезпечується отримання замовлень від потенційних покупців на засадах демонстрації взірців товарів. Агенти-комівояжери не мають права укладати контракти та працюють поза штатом [71]. Оплата праці комівояжерів може бути відрядною, почасовою або, що є найефективнішим, комісійною. При цьому виконуються такі види діяльності:
- укладання угод;
- вивчення ринку, його вимог;
- інструктаж іноземних посередників;
- технічні консультації з наладки обладнання, ремонту і т.п.;
- аналіз попиту, оцінка звичаїв населення;
- вивчення умов торгівлі і розрахунків за товар;
- ознайомлення з податковою системою, митними правилами тощо;
- інкасація платежів покупців;
- оцінка стану економіки та банківсько-фінансової системи [27, 37, 57].
Дочірні експортні компанії, які можна вважати найвищою формою організації експортної діяльності малих і середніх підприємств, виконують такі функції:
- реалізація товарів материнської компанії за узгодженими з нею цінами;
- організація експортної реклами;
- здійснення кредитної діяльності;
- облік і контроль за експортними операціями;
- організація транспортування вантажів тощо [37].
З огляду на вище проаналізовані організаційні форми управління експортною діяльністю для ВАТ "Львівська пивоварня" найдоцільніше є створення власного експортного апарату та спільного закордонного представництва (див. рис. 3.2)
Рис. 3.2 Альтернативні організаційні форми управління експортною діяльністю
ВАТ "Львівська пивоварня"
3.1. Створення власного експортного відділу у ВАТ "Львівська пивоварня"
Дослідження системи експорту ВАТ "Львівська пивоварня" виявили необхідність ефективного управління експортною діяльністю, оскільки саме від її ефективного організування, планування залежить ефективність розвитку експорту. На підприємстві ВАТ "Львівська пивоварня" виникла необхідність створення структурної одиниці, яка б займалася розробкою політики експорту, контролем виконаньекспортних замовлень, підготовкою та укладанням зовнішньоторгівельних контрактів та іншими функціями. Проаналізувавши організаційні форми управління експортом, виявлено, що найдоцільніше для пивоварні створити власний експортний відділ. Структурно-логічну схему заходу щодо створення експортного відділу у ВАТ "Львівська пивоварня" наведено на рисунку 3.3
Для ВАТ "Львівська пивоварня" найбільш оптимальною організаційною структурою управління експортною діяльністю є експортний відділ. При цьому експортний відділ, про що свідчить вивчення діяльності організаційних структур управління іноземних підприємств, найчастіше виступає у формі вбудованих або спеціалізованих експортних відділів [27, 37].
Вбудований експортний відділ підпорядковується безпосередньо генеральному директору ВАТ "Львівська пивоварня". Доречним виглядає і створення експортного комітету, у склад якого можуть увійти генеральний директор компанії, керуючий експортом, керуючий збутом на вітчизняному ринку, завідувач відділу маркетингових досліджень, головний бухгалтер та ін. Особлива роль у керуючого експортом, завданням якого є:
- визначення зовнішньоекономічної політики підприємства;
- контроль за виконанням експортних замовлень;
- оцінка відповідності товарів вимогам ринку;
- формування зв'язків з іншими службами;
- проведення експортних операцій [37].
Функціями вбудованого експортного відділу будуть:
- укладання зовнішньоекономічних угод з іноземними покупцями;
- пошук нових партнерів;
- контроль за виконанням експортних угод;
- ведення переговорів з іноземними покупцями.
Поряд з вбудованим експортним відділом інші служби комерційного апарату розв'язують проблеми упакування і транспортування експортної продукції, страхування, рекламного забезпечення технічного обслуговування, фінансово-юридичного забезпечення, обліку тощо.
При досягненні значних обсягів
Loading...

 
 

Цікаве