WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Дослідження механізму ЗЕД ТзОВ фірми “Габен” - Дипломна робота

Дослідження механізму ЗЕД ТзОВ фірми “Габен” - Дипломна робота

погляду знаходження найбільш раціональних каналів товароруху, вироблення ефективних форм і методів збуту, технічного передпродажного та післяпродажного сервісу, способів впливу на рішення потенційних споживачів.
4. Важливим компонентом комерційної діяльності підприємства на ринку є комплекс заходів з активного впливу на надання переваг і наміри потенційних споживачів. Це не просто реклама певних товарів і послуг і вигод від їх споживання, але й реклама самої фірми. Більше того, в сучасних умовах це створення у споживачів певного сприятливого уявлення (іміджу) про саму фірму, про сповідувані нею ідеї, стиль поведінки та життєдіяльності, що об'єктивно веде до переродження простої реклами в складний комплекс зв'язків з громадськістю.
Перехід до ринкової економіки зовсім не означає применшення значення такого інструменту управління, яким є план. Швидше йдеться про те, що він використовується не на макроекономічному, а на мікроекономічному рівні. Підприємство в умовах такого переходу має "шанс" поринути в стихію поточного пристосування до змінюваного ринкового середовища. Однак, як показує практика багатьох закордонних компаній, платою за фактичну відмову від стратегії довгострокового пристосування, для якого, безумовно, потрібне чітке довгострокове внутрішньофірмове планування, виявляється втрата в перстпективі конкурентоздатності на ринку. Хоча, і для короткострокового пристосування необхідний бізнес-план, який буде визначати співпорядкованість різних мікроекономічних заходів [9].
Відповідно до вищесказаного важливими вимогами до механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю в перехідний період є наявність в ньому основ аналітичної, прогнозної та концепційної роботи, пов'язаної з виробленням зовнішньоекономічної стратегії й тактики поведінки підприємства у зовнішньоекономічній сфері в цілому та на окремих сегментах ринку, а також наступного перетворення вироблених концептуальних підходів у внутрішньофірмових планах і конкретній програмі дій з їх реалізації. При цьому загальний алгоритм концептуально-планової роботи підприємства повинен передбачати наскрізне відображення заходів з пристосування до вимог зовнішніх ринків у різноманітних аспектах.
Так, заходи в області науково-технічного розвитку, включаючи питання закупівлі та продажу ліцензій, науково-технічної кооперації, можуть бути інкорпоровані у відповідний розділ плану "Дослідження та розробки" або ін.
В розділі плану "Капіталовкладення" можуть бути відображені інвестиції, які потрібні для підвищення конкурентоздатності та для реалізації прийнятих міжнародних зобов'язань, особливо для реалізації найбільших проектів зовнішньоекономічної діяльності.
В розділах плану "Експорт" і "Імпорт" відображаються цілі та завдання, а також основні напрями діяльності на ключових міжнародних ринках, з необхідною їх сегментацією.
В розділі "Трудові ресурси та підготовка кадрів" раціонально відобразити заходи з підбору та підготовки (перепідготовки) кадрів у відповідності з вимогами розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
В розділі плану "Удосконалення управління" (або в комплексному розділі "Зовнішньоекономічна діяльність") важливо передбачити заходи з адаптації організаційної структури управління підприємством до змінюваного ринкового середовища, а також розвиток нових форм і методів ринкової роботи, включаючи методи та засоби підвищення індивідуальної зацікавленості працівників у освоєнні нових ринків і закріпленні на них, розширенні операцій та досягненні кращих фінансових результатів на традиційних ринках. Тут важливо визначити розвиток каналів товароруху, передусім розгортання закордонної мережі збуту та сервісу, удосконалення методів роботи з комерційними посередниками та партнерами по кооперації.
Необхідний також адекватний розвиток методів управління, який має включати [12]:
- методи коротко-, середньо- та довгострокового прогнозування ринку,
технічного розвитку відповідної галузі виробництва;
- програмно-цільове управління великими проектами зовнішньоекономічної співпраці та важливими напрямами зовнішньоекономічної діяльності в цілому;
- способи ринкового (а не тільки планового) балансування постачання та збуту;
- застосування гнучких методів координації між відділами та службами підприємства, в тому числі з допомогою тимчасових (цільових) робочих груп для вирішування окремих важливих проблем;
- методи забезпечення наскрізної матеріальної відповідальності за своєчасне та якісне виконання зобов'язань у зовнішньоекономічній сфері та наскрізного матеріального стимулювання за досягнення тут високих кінцевих результатів, що оцінюватимуться на основі відповідних методик розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв'язків.
Для успішної адаптації до зовнішньоекономічного середовища підприємству потрібно приділяти велику увагу питанням налагодження адекватного інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (як і всієї діяльності на ринку в цілому).
Одним з важливих питань зовнішньоекономічної діяльності підприємства є знаходження ефективної організації процесу безпосереднього здійснення зовнішньоекономічних операцій, раціональних способів виходу на зовнішні ринки.
1.3. Правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності
Українське законодавство щодо зовнішньоекономічної діяльності почало розвиватися у 1991 році, власне при набуванні назалежності, бо Радянський Союз не надавав самостійної можливості підприємствам здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, а роблячи це на централізованих засадах, на державному рівні.
Одним з перших законів, які передбачали зовнішньоекономічну діяльність на рівні підприємств, був Закон України (далі - ЗУ) "Про підприємства в Україні". У статті 25 закону зазначено так [17]:
1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України.
2. Порядок використання виручки підприємства в іноземній валюті визначається валютним законодавством України.
3. Підприємство має право одержувати кредити від своїх зарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланс підприємства і використовується ним самостійно.
Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.
4. Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з питань економічної, технологічної, екологічної та соціальної безпеки контролюється державними органами.
Основним законом в напрямі зовнішньоекономічної діяльності, звичайно, є ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" [16]. Закон було прийнято, маючи на меті запровадити правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Зовнішньоекономічна діяльність визначається в законі як діяльність суб'єктівгосподарської діяльності України та іноземних суб'єктів
Loading...

 
 

Цікаве