WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Дослідження механізму ЗЕД ТзОВ фірми “Габен” - Дипломна робота

Дослідження механізму ЗЕД ТзОВ фірми “Габен” - Дипломна робота

механізм управління підприємством як сукупність форм, структур, методів і засобів управління, об'єднаних спільністю мети, за посередництвом яких здійснюється пов'язуваність і узгодження суспільних, групових і особистих інтересів, забезпечуються функціонування та розвиток підприємства як соціально-економічної системи [4, с. 9].
Механізм включає в себе певну послідовність економічних явищ, говорячи про економічний механізм (система взаємозв'язків економічних явищ, що виникають в результаті дії об'єктивних економічних законів): його складовими елементами водночас виступають і вихідне явище, і завершальні явища, і весь процес, що відбувається в інтервалах між ними. В практичній діяльності підприємств використовується господарський механізм, який є сукупністю форм, методів, інструментів управління та господарювання [5].
Тільки небагато авторів, один з них - Сіденко В.Р. [6, с.5], розглядає та докладно вивчає власне механізм зовнішньоекономічної діяльності. Він пише, що за своєю суттю цей механізм є складноорганізованою системою, на котру розповсюджуються як загальносистемні закони, так і закономірності, які властиві соціально-економічним системам. Під механізмом зовнішньоекономічної діяльності в такому випадку слід розуміти систему форм, методів і засобів (інструментів), за допомогою яких досягається включення окремих підприємств, організацій, регіонів, країн у міжнародний розподіл праці та міжнародний обмін. Це конкретний спосіб організації та самоорганізації в процесі розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.
Механізм зовнішньоекономічної діяльності будь-якого рівня формується та функціонує, з однієї сторони, спонтанно - в процесі адаптації суб'єктів цієї діяльності до параметрів зовнішнього середовища, що постійно змінюються. З іншої ж сторони, він виступає як результат свідомої, цілеспрямованої регулювальної діяльності суб'єктів різних рівнів економічного управління (регулювання). В процесі історичної еволюції відбувається постійна зміна співвідношення вказаних двох начал на користь свідомо регулювального [9].
Сформувались чотири рівня регулювання економічної, в тому числі й зовнішньоекономічної, діяльності:
- мікрорівень - рівень первинних господарських ланок - підприємств і організацій, що діють на основі повного комерційного розрахунку (далі автор називає їх "економічними агентами");
- мезорівень - рівень різного роду національних галузевих і регіональних об'єднань і організацій (асоціацій, торгових палат, консорціумів, координаційних рад і т.д.), до котрих входять юридично та економічно самостійні економічні агенти;
- макрорівень - рівень держав;
- мегарівень - рівень міжнародних об'єднань, організацій, угруповань.
В структурі механізму зовнішньоекономічної діяльності розрізняють три якісно відмінні підсистеми, виділені за ознакою функціональної однорідності та управлінської спрямованості застосовуваних форм, методів і засобів (інструментів) [6, с.7].
Підсистема економічного механізму здійснює регулювальне діяння шляхом впливу на економічні інтереси, формування такого економічного середовища для діючих економічних агентів, при якому відповідно збільшується або зменшується величина прибутку, який вони одержують, в залежності від того, діють вказані економічні агенти в напрямах, встановлених економічною політикою, чи ні. В межах цього економічного середовища відбуваються процеси саморегулювання зі сторони економічних агентів.
Економічний механізм зовнішньоекономічної діяльності оперує такими категоріями (інструментами), як повний комерційний (господарський) розрахунок, самоокупність, самофінансування, економічна відповідальність, економічне стимулювання, вартість, ціна, витрати, кредит, банківський курс, конвертованість валюти та ін.
Підсистема організаційно-правового механізму, на відміну від економічного механізму, прямо встановлює досить жорсткі, інваріантні зв'язки між економічними агентами та всередині кожного з них, між регулювальними інститутами, а також між об'єктами та суб'єктами регулювання. Вона визначає розподіл функцій між ланками організаційної структури управління, порядок адміністративної та цивільно-правової (а в ряді випадків і кримінальної) відповідальності. Основою організаційно-правового механізму виступає організаційна структура управління економікою, яка визначає склад і співпідпорядкованість елементів, ланок і рівнів управління (регулювання) та забезпечує процес організації їх в єдину систему. В цьому значенні організаційна структура - фундамент будь-якої системи управління (регулювання), чи то адміністративно-командної, директивної, більш або менш вільної ринкової.
Підсистема соціально-психологічного механізму базується на активізації людського фактору, мобілізації гуманітарного капіталу шляхом перманентного підвищення рівня освіти та професійної підготовки, застосування методів соціальної мотивації до економічної (трудової) діяльності. Для нього характерне використання таких інструментів, як суспільне визнання та престиж, апеляція до почуттів лідерства, самореалізації, задоволення досягненням поставленої цілі, самим процесом праці. Серед потужних стимулів цього механізму, знаходяться, з однієї сторони, конкуренція, а з другої, - обмін досвідом.
В процесі історичного розвитку відбувається постійна зміна не тільки у відносному значенні та співвідношенні економічного, організаційно-правового та соціально-психологічного механізмів. Мають місце суттєві якісні зміни і всередині кожного з них. У найбільш узагальненому вигляді їх можна показати в такому вигляді [6, с.14]:
1. Спостерігається досить сильна позитивна кореляція між рівнем економічного та культурного розвитку та відносним значенням соціально-психологічного механізму: чим вищий рівень розвитку, тим більше значення, за незмінних інших умов, мають соціально-психологічні форми, засоби (інструменти) регулювання. При цьому типовими ситуаціями є, коли, навіть на відносно невисокому рівні економічного розвитку, високорозвинені національні культурні начала, закріплені в релігії, національних традиціях і звичаях, пануючій системі цінностей, значно піднімають роль соціально-психологічного механізму. Це особливо характерно для країн Сходу, багатьох колишніх республік Радянського Союзу.
Всередині самого соціально-психологічного механізму в міру підвищення ступеню розвитку збільшується значення диференційованих, індивідуально специфікованих стимулів і регуляторів при зменшенні ролі загальнонародних, недиференційованих, котрі населенням сприймаються все більш як звичайна пропаганда.
2. Існує позитивна кореляція між рівнем економічного розвитку та відносним значенням економічного механізму: високий рівень розвитку економіки не тільки не може бути досягнутий без дієвої системи матеріального стимулювання, ефективного розподілу ресурсів на основі дії вартісних механізмів, без жорсткої економічної відповідальності економічних агентів; сам високий рівень розвитку економіки створює, зоднієї сторони, політичну
Loading...

 
 

Цікаве