WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота

Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота


Значним успіхом української дипломатії можна вважати прорив в українсько-туркменськихвідносинах під час робочого візиту Президента Л. Кучми до Туркменістану 4-5 жовтня 2000 р., який закінчився підписанням важливої угоди про поставки туркменського газу в Україну на 2000-2001 рр.
Згідно досягнутих українсько-туркменських домовленостей українські спеціалісти беруть участь у будівництві залізниць у Туркменістані, будівництві газопроводу Казанджик - Кизил-Арват.
У квітні 1995 р. керівники зовнішньополітичних відомств України, Туркменістану та Ірану підписали меморандум про співробітництво, в якому передбачалося розширення кооперації та співробітництва на тристоронній основі. Узгоджено нову модель взаєморозрахунків, згідно якої Україна постачає до Ірану мінеральні добрива, металовироби, продукцію машинобудування, здійснює роботи щодо модернізації металургійних комбінатів Ірану. У свою чергу Іран розраховується за поставки туркменського газу в Україну. Отже, співробітництво з Туркменістаном важливе для нашої держави також і з огляду на перспективу формування системи економічного співробітництва у трикутнику: Україна - Туркменістан - Іран.
3.3 Україна та Узбекистан
Встановлення дипломатичних відносин між Україною та Узбекистаном 14 серпня 1992 р. відкрило шлях до плідного діалогу між обома країнами, базою якого стало підписання під час першого візиту Президента Узбекистану І. Каримова до України 25 серпня 1992 р. Договору про основи міждержавних відносин, дружбу та співробітництво між обома країнами.
Ряд важливих угод економічного характеру було підписано під час лютневого 1993 р. візиту урядової делегації України на чолі з колишнім Прем'єр-міністром Л. Кучмою. Йшлося про співробітництво в транспортній галузі, зв'язку, у сфері торгівлі, митної та банківської діяльності, участі України в розробці нафтогазових та золоторудних родовищ Узбекистану.
У листопаді 1994 р. під час візиту І. Каримова в Україну підписано Декларацію про основні напрями економічної співпраці, а під час візиту українського Президента Л. Кучми до Ташкенту 20-21 червня 1995 р. підписано Договір про поглиблення економічної інтеграції між обома країнами.
Українсько-узбецький діалог поглиблювався також на рівні обміну візитами голів урядів обох країн та керівників окремих міністерств та відомств і отримав нову якість через підписання Договору про дружбу і подальше всебічне співробітництво під час лютневого 1998 р. візиту І. Каримова в Київ.
Довготермінову перспективу українсько-узбецьке співробітництво отримало через підписання Договору про економічне співробітництво на 1999-2008 рр. та міждержавної Програми співробітництва під час візиту узбецького президента 7-8 жовтня 1999 р. до України.
Маючи схожі з Україною погляди щодо розвитку інтеграційних процесів у пострадянському просторі, Узбекистан 24 квітня 1999 р. приєднався до регіонального міждержавного об'єднання ГУАМ (трансформованого в ГУУАМ) й активно підтримує зовнішньополітичні ініціативи України у напрямі розбудови систем кооперації та співробітництва в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Вступ Узбекистану до ГУАМ сприймається цілком закономірним і виправданим. Фактично для країни цей крок розглядається як один з механізмів інтенсифікації західного вектору її зовнішньої політики та важливий напрям розвитку інтеграційних процесів.
3.4 Україна та Киргизстан
19 вересня 1992 р. обидві країни встановили між собою дипломатичні відносини, а перший візит колишнього прем'єр-міністра України Л. Кучми до Бішкеку був здійснений 23-24 лютого 1993 р. Під час цього візиту та засідання Ради Глав держав СНД у Мінську в травні 1995 р. було підписано низку двосторонніх документів, які заклали правову основу відносин між обома країнами.
Під час обміну двосторонніми урядовими делегаціями обох країн у лютому та квітні 1996 р. було означено шляхи розвитку двостороннього співробітництва. Активізація українсько-киргизького діалогу зробила можливим підписання Договору про дружбу і співробітництво між обома країнами під час візиту президента Киргизстану А. Акаєва в Україну. Діалог був продовжений також під час офіційного візиту прем'єр-міністра Киргизстану А. Джумагулова в Київ.
Особливе значення в розвитку українсько-киргизьких відносин мав офіційний візит Президента України Л. Кучми до Киргизстану 15-16 жовтня 1997 р. Під час переговорів президенти обох держав знайшли порозуміння щодо цілої низки питань розвитку міжнародних відносин та перспектив розвитку українсько-киргизького економічного співробітництва.
3.5 Україна і Таджикистан
Встановлення дипломатичних відносин між обома країнами 24 квітня 1992 р. було логічним продовженням попередніх контактів між республіками ще за часів СРСР. Але складна внутрішньополітична ситуація в Таджикистані, фактичний стан громадянської війни в цій країні, зрозуміло, не могли сприяти належному розвитку відносин між країнами. Лише в липні 1995 р. відбувся візит до України прем'єр-міністра Таджикистану Д. Каримова.
Зустрічі на вищому рівні відбувалися переважно на самітах держав СНД та інших міжнародних заходах.
Україна послідовно дотримується принципів невтручання у внутрішні справи Таджикистану та підтримує процеси мирного врегулювання таджицького конфлікту.
ВИСНОВОК
В процесі дослідження автор розглядав природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії. В перше чергу потрібно зазначити, що природно-ресурсний потенціал - це дуже важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови, а також відіграє важливу роль в економічному розвитку країни та регіону.
Необхідно відмітити, що геологічна вивченість Азії є незначною. Тому автор даної роботи взяв до розгляду природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії. Також автор спробував висвітлити розміщення природних ресурсів та особливості природних умов центральноазійського регіону.
Центральна Азія - регіон, який виділився через розпад Радянської імперії, що знаходиться у центрі Азії, простягаючись від Каспійського моря на заході до Алтайських гір на сході і від боліт Західного Сибіру на півночі до гірських хребтів Гіндукушу на півдні. Регіон включає колишні республіки СРСР - Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан та Узбекистан. Площа Центральної Азії складає 4 647 тис. кв. км.
Незважаючи на складні природні умови, район володіє величезним природно-ресурсним потенціалом, який може стати доброю базою для розвитку багатогалузевого господарства. Тут розвідані та експлуатуються потужні родовища вугілля, нафти і газу, залізних, мідних і поліметалевих руд, золота, фосфатів, сірки та десятків інших видів корисних копалин. Значну роль центральноазайський регіон відіграє на світовому ринку кольрових металів.
В регіоні протікають повноводні порожисті ріки: Амудар`я, Сирдар`я, Гільменд, Геріуд, Ілі. Вода річок служить основою для розвитку зрошуваного землеробства. Цим пояснюється найбільша концентрація
Loading...

 
 

Цікаве