WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота

Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота

на величезні відстані.
Долина Амурдар`ї - другий після Ферганської долини районрослинництва. Є чимало штучних водойм. Із грунтів переважають сіроземи та сіро-бурі. Панівною рослинністю рівнин є пустельна. У горах трапляються степи, ліси, гірські луки.
Клімат - різко континентальний, посушливий. На північному заході середня температура січня становить -10, на південному сході +3 С. Інколи, навіть на півдні, морози сягають -25 С. На півночі (плато Устюрт) температура може знижуватися до -38 С. Середні температури липня коливаються від +26 на півночі до +32 С на півдні. 21 червня 1914 р. в Термезі було зареєстровано рекордну літню температуру +49,5 С. На рівнинах щорічно випадає 80-90 мм опадів. Їхня кількість у горах зростає до 1000 мм.
Зосереджені поклади нафти. Великі запаси природного газу на заході країни. На території Узбекистану знаходяться поклади алюмінієвої сировини, озокериту, кам`яного та бурого вугілля, міді, свинцю, бокситів, цинку, вольфраму, молібдену, вісмуту, урану, золота, срібла, фосфоритів, сірки, азбесту, графіту, кам`яної та калійної солі, польового шпату, флюориту, гіпсу, бентоніту, каоліну, вапняку, кварцу, виробного та напівдорогоцінного каміння (бірюза, гранат, лиственіт, онікс, яшма, родоніт), мармуру.
В Узбекистані є національний парк та 15 заповідників, серед яких Абдусаматський, Арал-Пайгамбар, Бадай-Тугай, Гісарський, Заамінський, Зеравшанський, Кітабський, Кизилкумський, нуратінський, Чаткальський.
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ
3.1 Україна і Казахстан
Після встановлення 23 липня 1992 р. дипломатичних відносин України і Казахстану в лютому 1993 р. відбувся робочий візит в Казахстан колишнього Прем'єр-міністра України Л. Кучми, а в січні 1994 р. президент Казахстану Н. Назарбаєв відвідав Україну. Під час останнього візиту 20 січня був підписаний Договір про дружбу і співробітництво між обома країнами та спільна Декларація "Сучасний світ: виклики та небезпеки". Пізніше, 10 серпня того ж року, під час робочого візиту казахського президента в Україну підписаний Меморандум про подальший розвиток українсько-казахського співробітництва.
Українсько-казахський діалог був значною мірою активізований офіційними візитами Президента України Л. Кучми до Казахстану у вересні 1995 р., у жовтні 1997 р. та робочим візитом Президента до нової столиці Казахстану Астани у червні 1998 р.
Під час офіційного візиту Н. Назарбаєва в Україну 16-17 вересня 1999 р. був підписаний Договір про поглиблення економічного співробітництва на довгострокову перспективу 1999-2009 рр.
Українсько-казахські контакти на вищому рівні періодично відбувалися також на самітах країн СНД та під час інших багатосторонніх зустрічей.
Значний економічний потенціал Казахстану, її геополітичне розташування, спільність українських і казахських проблем, зокрема у взаєминах з проросійськи орієнтованими регіонами (Крим, Північний Казахстан) та з РФ, у цілому уможливлює здійснення керівниками України та Казахстану скоординованої й послідовної політики та залучення до неї інших членів Співдружності.
Казахстан об'єктивно зацікавлений мати Україну як альтернативу у зовнішньоекономічній діяльності та як політичного партнера. Отже, в інтересах
стабільності пострадянського простору необхідний якомога інтенсивніший розвиток зв'язків між Україною і Казахстаном. Як і Україна, Казахстан не має твердої валюти, зацікавлений у бартерній торгівлі й може приймати українську традиційну продукцію, зокрема, залізо, цукор, олію, зерно тощо. Природними інтересами України і Казахстану є дедалі тісніше співробітництво, взаємодія та координація зовнішньополітичних зусиль. За умов здійснення відповідної політики в даному просторі Україна може розраховувати на певну підтримку з боку Заходу.
Основними цілями і завданнями зовнішньої політики України у відносинах з Казахстаном є активізація зусиль у напрямі формування нової системи транспортних комунікацій на євразійському просторі та розв'язання проблем диверсифікації джерел енергопостачання для України й подальшого транзиту енергоносіїв у Європу.
Важливе значення має також розвиток рівноправних торгових взаємин та економічного співробітництва з Казахстаном в умовах модернізації економічних систем; реалізація можливостей щодо співробітництва у сфері розвитку інтелектуального потенціалу; формування спільного інформаційного простору; налагодження військового та військово-технічного співробітництва; розвиток співробітництва в галузі безпеки, необхідного у зв'язку зі зростанням неврегульованої міграції з азіатських країн через Україну, організованої злочинності та накробізнесу; співробітництво у сфері налагодження локальних конфліктів, боротьби проти міжнародного тероризму; взаємодія у миротворчих
акціях міжнародних організацій.
Інтереси України і Казахстану не вступають у протиріччя в жодній площині, навпаки - існує досить широка сфера взаємних інтересів. Це може стати підгрунтям для формування системи довготривалого сприятливого партнерства. На думку авторів, є надзвичайно важливим і актуальним розпочати міждержавні та міжвідомчі переговори між Україною та Казахстаном у сфері будівництва збройних сил Казахстану. В цій сфері Україна має незрівнянно більший досвід, ніж Казахстан. Вельми перспективним було б налагодження тісних економічних зв'язків між військовими відомствами України та Казахстану, які б передбачали постачання української військової техніки, військового інвентарю найширшої номенклатури.
3. 2 Україна і Туркменистан
Дипломатичні відносини між обома країнами були встановлені 10 жовтня 1992 р. під час офіційного візиту Президента України Л. Кравчука до Ашгабаду. Тоді ж був підписаний і базовий міждержавний Договір про дружбу і співробітництво.
Цілу низку двосторонніх домовленостей було підписано в лютому 1993 р. під час візиту до Туркменістану колишнього прем'єр-міністра України Л. Кучми. У листопаді 1994 р. Л. Кучма, вже як Президент України, здійснив офіційний візит до Ашгабаду з метою вирішення низки питань щодо реструктуризації українських боргів за газ та порядок розрахунків на майбутнє.
Президент Туркменістану С. Ніязов вперше здійснив робочий візит до України 19-20 січня 1995 р., під час якого також розглядалися питання постачання газу в Україну.
В січні 1998 р. у Туркменістані в черговий раз побував з офіційним візитом український Президент Л. Кучма. Обидві країни підписали низку двосторонніх документів, зокрема Декларацію про подальший розвиток співробітництва.
Новий поштовх українсько-туркменському співробітництву надав грудневий 1998 р. робочий візит Л. Кучми до Ашгабаду, під час якого було укладено контракт між українською кампанією "Нафтогаз України" та туркменською корпорацією "Туркменнафтогаз" про постачання в Україну природного газу на суму 720 млн дол. США, а також було прийнято спільне рішення щодо будівництва і фінансування ряду важливих об'єктів у Туркменістані.
Loading...

 
 

Цікаве