WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота

Природно-ресурсний потенціал країн Центральної Азії: сучасні проблеми і суперечності” - Курсова робота

туристичної галузі. Туризм в республіці отримав розвиток в радянськічаси. Перші туристичні маршрути були відкриті в 1965 році. Вони простягались через мальовничі куточки країни.
Можна развивати альпінізм и скелелазання. Для цього є можливості. Плато Сафедорак - найкраще для цього місце. Тут сім місяців на рік лежить сніг. Це місце прийому зарубіжних спортсменів та підготовки майбутніх майстрів гірськолижного спорту.. Вершини Паміру приваблюють альпіністів, круті схили та гірські ріки - шанувальників екстремального спорту, курорти та грязьові лікарні - хворих. На території Таджикистану розташовані 3 заповідники: "Тигровий Яр" у низовинах річки Вахш, "Раміт" на південних схилах Гісарського хребта та Даштиджумський.
2.4 Туркменистан
Країна займає площу в 488,1 тис. кв. км. Територія витягнута з північного заходу на південний схід між Каспійським морем і річкою Амудар`я. Найбільша протяжність з півночі на південь - 650 км, із заходу на схід - 1100 км. Вигідність географічного положення визначається виходом її до Каспійського моря, що забезпечує не тільки країні, а й всьому регіону зв'язок з країнами Закавказзя (паром Туркменбаші - Баку) та однією з найстаріших залізниць, що також з'єднала країни регіону з Європейською Росією і відносно зручні виходи на південь, в Іран. На північному заході Туркменистан межує з Казахстанома, на півночі, північному сході та сході - з Узбекистаном; на півдні - з Афганістаном та Іраном.
Туркменистан - найбільш рівнинна країна регіону. Майже 80% території лежить в межах Туранської низовини, яку в більшості (4/5 території) займає пустеля Каракуми (Чорні піски), піднімаючись в середньому лише на 100-200 м над рівнем моря. Переважну частину території займає піщана пустеля Каракуми. На півдні та південному заході - вулканічні гори Копетдаг (найвища точка країни - гора Ризе заввишки 2942 м) і Паропаміз. Бувають землетруси, катастрофічні - в 1929 та в 1948 рр. (останній повністю знищив столицю).
Клімат різко континентальний, посушливий з мінімальною кількістю опадів протягом року (75-100 мм на рівнинах та до 350 мм у передгір`ях). Літо - жарке й сухе, весна коротка з опадами, осінь суха, зима холоднай малосніжна. У Каракумах влітку реєструвалася температура +50 С, а в місті Гушга (Кушка) взимку -33 С. Середні температури січня коливаються від -6 до +4 (у долині Атреку), липня - від +27 до +32 С. У столиці середня температура січня +1, липня +30 С. Найтепліший район - південний захід країни, де середньорічна температура +16,9 С. Туркменистан - найбільш сонячний з середньоазійських республік. Число сонячних днів досягає 290.
Більша частина території Туркменистану вкрита пісками. Грунти - сіро-бурі та сіроземи.
Переважає пустельна рослинність. У Каракумах на пісках ростуть чагарники: чорний та білий саксаул, піщана акація, черкез, кандим тощо. На плато Устюрт переважають чагарникові солянки. У річкових долинах трапляються острівні тугайні ліси з різних видів тополі й лоха. На передгірних рівнинах - трав`яниста рослинність і ефемери. В ущелинах на заході Копетдагу - багато видів дикорослих плодових (фісташка, волоський горіх, гранат, інжир, мигдаль, алича, виногад тощо).
Тваринний світ своєрідний і досить багатий. У пустелі - численні гризуни. Трапляються швидкі джейрани, барханні та степові коти, лисиці, вовки, шакали. Багато різних плазунів, а також скорпіони, фаланги, павуки-каракурти. У горах можна натрапити на леопарда, архара, безоарового цапа, гвинторогого цапатощо; з птахів - фазана, улара, кеклика.
Найбільша ріка - Амудар`я. Менш водними, що губляться в пісках, є Атрек, Мургаб і Теджен. Значна частина води випаровується, фільтрується в грунт або використовується для зрошення. Великих озер немає. Невеликі озера, особливо на Каспійському узбережжі, солоні. Найбільші з них - Сарикамишське і Куулі. Велике значення для сільського господарства має Каракумський канал. У країні є доволі значні запаси підземних вод. Щоправда, часто-густо вони засолені.
З осадовими породами Туранської плити пов`язані великі запаси горючих корисних копалин (в т. ч. на шельфі Каспійського моря) - природного газу (родовища Шатлик, Ачак, Наїп, ) і нафти (Котурдепе, Челекен, Кум-Даг та ін.). За запасами газу Туркменистан входить в п`ятірку великих країн світу. В 2005 році в республіці добули 63 млрд куб. м природного газу, що на 8% перевищує показник 2004 року [11, с. 15]. Є родивища сірки, калійних і кухонних солей. Є поклади озокериту, вугілля, срібла, свинцю, сірки, бариту, кам`яної й калійної солі. Затока Кара-Богаз-Гол - найбільша у світі природна фабрика сульфату (мірабіліту). Є значні джерела питної та мінеральної лікувальної води.
На території країни розташовані 8 заповідників, серед яких Амудар`їнський, Бадхизький, Капланкирський, Копетдазький, Красноводський, Репетецький, Сюнт-Хасардазький.
2.5 Узбекистан
Узбекистан займає щодо країн регіону центральне положення. Площа країни становить 447,4 тис. кв. км. Узбекистан межує з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Туркменістаном. Країна зв'язана з країнами Центральної Азії та Росії сухопутними шляхами, де провідна роль належить залізниці. Переважна частина території країни знаходиться у межах Туранської низовини. Значну її частину охоплює пустеля Кизилкуми (Червоні піски). 80% території Узбекистану - рівнини. У районі Аральського моря поверхня піднімається до 90 м над рівнем моря. Амудар`я утворює алювіальну дельту в центрі Каракалпакії. На північному сході та півдні - відроги й передгір`я Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (тут знаходиться найвища точка країни - 4643 м). Між ними розташовані міжгірські впадини - Ферганська, Зеравшанська, Чирчик-Ангренська. Особливою родючістю відзначається Ферганська долина. Є ще кілька великих оазисів. Бувають землетруси. Найсильніші спостерігаються в передгірній частині Ферганської долини, на південних схилах Гіссарського хребта та у верхній течії річки Тупалангдар`я. Катастрофічними були землетруси 1889 та 1902 рр. у районі Андіжана. 26 квітня 1966 р. стався великий землетрус, епіцентр якого знаходився під Ташкентом. Подібний руйнівний землетрус був у ташкенті 1868 р.
Нуратинський хребет, східна частина пустелі Кизилкум, а також озера Айдаркуль і Тузкан піддаються значному порушенню біорізноманітності. Збільшення поголів`я скоту, вирубка населенням дерев та кущів через нехватку енергоресурсів в регіоні, мала кількість опадів, а звідси - деградація та збіднення рослинного покриву гір, зниження продуктивності рівнинних пасовищ і знищення саксаульників - всі ці негативні фактори вливають на погіршення біологічного стану в цьому регіоні.
Основні ріки - Амудар`я та Сирдар`я, що впадають в Аральське море. За радянських часів води Амурдар`ї та Сирдар`ї так безтямно розбирали для зрошення, що Аральське море втратило 2/3 своєї площі, перетворившись на дві калюжі, що висихають. Це - одна зі світових зон екологічного лиха, позаяк бурі розносять сіль із висохлого морського дна
Loading...

 
 

Цікаве