WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

еквівалентному, взаємовигідному обміні, міжнародному поділі і кооперації праці.
По-третє, взаємодія із світовим господарством має спиратись на комплексну, гнучку і динамічну державну зовнішньоекономічну політику, в основі якої максимальна господарська свобода безпосередніх виробників та експортерів товарів і послуг - підприємств, фірм, банків, корпорацій, концернів, кооперативів, юридичних і фізичних осіб.
По-четверте, відкритість економіки для широкої і взаємовигідної участі у регіональних і світових господарських і валютно-фінансових системах і структурах.
Виходячи з цих основоположних принципів, можна сформулювати головні складові елементи системи зовнішньоекономічної стратегії України. Вона включає в себе:
1. Створення потужного експортного сектора.
2. Національна конвертована валюта.
3. Залучення іноземних інвестицій на основі створення спільного підприємництва, вільних економічних зон, інших форм спільного підприємництва із зарубіжним капіталом.
4. Лібералізацію імпорту.
5. Проведення зарубіжної підприємницької діяльності.
6. Розбудову розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржі, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг тощо).
7. Гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику, яка стимулює диверсифікацію експортно-імпортних відносин.
8. Поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.
9. Кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
Головне завдання полягає у тому, щоб визначити етапи, напрями, форми і засоби реалізації зовнішньоекономічної стратегії. Тому, слід охарактеризувати кожний елемент концепції.
І. Створення експортного сектора. Визначаючи пріоритети у розвитку експортного сектора, слід назвати передусім основні потенціальні галузі експорту України. До них належать такі, як:
- високотехнологічні, наукомісткі галузі машинобудування;
- агропромисловий комплекс, спрямований насамперед на країни СНД та партнерів із числа країн, що розвиваються;
- "ноу-хау", різні послуги, особливо туризм;
- видобувна і металургійна галузі промисловості, зокрема, потенціал чорної металургії;
- транзитне перевезення вантажів, нафти, газу тощо.
ІІ. Введення національної конвертованої валюти. Крім внутрішньої стабілізації (фінансової, бюджетної, цінової), як свідчить досвід індустріальних держав, за умов демонетаризації золота головною гарантією введення і підтримки валютної конвертації є товарна конвертованість. Тобто лише за наявності потужного і зростаючого потоку на світові ринки конкурентноздатних товарів і послуг, що користуються сталим попитом, буде і відповідний попит на національну валюту, а отже, і її конвертація у валюти інших держав. Золотовалютні резерви відіграють допоміжну роль як фактор стабілізації національної грошової одиниці і регулювання її поточного курсу. Вирішальне значення має товарна інтервенція, завоювання надійних місць на світових ринках товарів і послуг, технологій і капіталів, фінансових і грошових.
ІІІ. Залучення іноземних інвестицій. Це - важливий додатковий фактор економічного відродження України, створення розвиненого експортного сектора. Основні принципи залучення іноземного капіталу - надання зарубіжним інвесторам прав і можливостей, адекватних тим, якими користуються національні суб'єкти господарської діяльності. Винятки складають пільги, що надаються у спеціальних зонах або у разі включення спільного підприємництва до державних програм, які передбачають надання відповідних пільг.
IV. Лібералізація імпорту. Серед пріоритетів державної імпортної політики - залучення сучасної техніки і технологій, "ноу-хау", інжинірингових послуг. У поєднанні з нашим, досить високим загальноосвітнім і професійним рівнем працівників, саме такий підхід дасть найвагоміший результат і найвищий ефект. Очевидно, доцільною була би розробка державної програми технологічної модернізації виробництва на базі новітніх зарубіжних технологій шляхом визначення джерел фінансування та найголовніших галузей економіки, які є визначальними в системі науково-технічного прогресу.
Другим важливим напрямком імпортної політики є охорона здоров'я, розвиток медичної промисловості, медичних закладів. Розбудова із зарубіжною участю блоку галузей охорони здоров'я набуває першорядного економічного і соціального значення.
Нарешті, третій напрям включає в себе сукупність галузей продовольчого комплексу, харчової промисловості країни.
Оснащення галузей харчової промисловості новітньою технікою і технологією, забезпечення умов надійного зберігання сільськогосподарської продукції спроможне, нарешті, не лише розв'язати продовольчу проблему, й створити необхідні експортні ресурси продовольства з метою отримання вільноконвертованої валюти.
V. Проведення зарубіжної підприємницької діяльності. Нинішня зовнішньоекономічна політика по суті є пасивною, тимчасовою, перехідною. Зарубіжна підприємницька діяльність може здійснюватися за наявності вільних капіталів, досвіду, підготовлених кадрів шляхом створення за кордоном спільних підприємств і фірм з участю українського капіталу, заснування філіалів банків, інших структур, які сприяли б просуванню товарів і послуг на світові ринки.
VI. Розбудова розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту. Із заснуванням Експортно-імпортного банку України започатковано формування системи зовнішньоекономічної інфраструктури. Вона має доповнюватись за рахунок комерційних банків, міжнародної фондової і товарних бірж, транснаціональних банків, аудиторських фірм, лізингових підприємств тощо. Для досягнення помітних зрушень у зовнішньоекономічній сфері потрібна сучасна, оснащена відповідною технікою і системою електронного зв'язку ринкова інфраструктура, яка притягувала, а не відштовхувала, як це відбувається зараз, іноземних підприємців на ринок України.
VII. Ключовою ланкою зовнішньоекономічної стратегії є податкова, депозитна, цінова, кредитна, фінансова і валютна політика. Світова практика свідчить, що ділова активність і господарська енергія як внутрішніх товаровиробників і експортерів, так і зарубіжних інвесторів та банкірів вирішальною мірою залежить від створення в Україні сучасної податкової системи на експорт, імпорт, прибуток спільних підприємств тощо.
Враховуючи досвід зарубіжних країн щодо стимулювання експортних галузей, слід закріпити положення про компенсацію експортоорієнтованим виробництвам податку на додану вартість при перетинанні товарами митних кордонів України. Варто було б також запровадити для експортних виробництв пільгові умови кредитування інвестиційних програм і проектів. Цінова політика вже зараз повинна орієнтуватись на зближення внутрішніх і світових цін, депозитна - на світові грошові
Loading...

 
 

Цікаве