WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

призвело до краху політичної системи спочатку "соціалістичного блоку", а потім і самого СРСР, у складі якого понад 70 років перебувала Україна.
Нині світове господарство слід розглядати як об'єктивний результат економічного зростання і взаємодії факторів, які рухають виробництво матеріальних благ: безперервно поглиблюється розподіл праці, її спеціалізація, інтернаціоналізація виробництва, вільне переміщення у геоекономічному просторі товарів і капіталу. Матеріальну основу світового господарства створює світовий ринок благ, товарів, послуг, капіталів, цінних паперів тощо. Тому активна участь будь-якої країни у міжнародному розподілі праці при розгалуженій системі світогосподарських зв'язків вже давно стали неодмінними умовами економічного прогресу. Адже навіть великі і розвинені держави не в змозі самостійно, поза стосунками з іншими країнами,забезпечити науково-технічний прогрес і створити умови для ефективного виробництва товарів і послуг. Ці завдання можливо вирішувати лише завдяки міжнародного співробітництву, від якого особливо виграють країни, що відстають у своєму розвитку.
Новий, сучасний етап інтернаціоналізації виробництва викликаний розгортанням науково-технічної революції. Сучасне оновлення науки, техніки і технологій є настільки масштабним і всебічним, що здійснити його не можна силою однієї, навіть великої, держави. В першу чергу, це екологічні проблеми, проблеми опанування космічного простору, охорона здоров'я населення.
Перехід від командно-адміністративних до ринкових відносин вимагає врахування багатьох факторів, адже особливістю ринкової економіки є упорядкування відносин між пропозицією і попитом у світовому масштабі, а її рушійною силою виступають споживачі і технологія. У ринковій економіці діє механізм, через який продавці і покупці обмінюються товарами та визначають їх ціни і кількість на засадах вільної конкуренції. Обмін відбувається на основі співвідношення споживчої та мінової вартостей кожного товару. Ринковий механізм функціонує на основі власних законів, серед яких основними є закони попиту і пропозиції. До факторів сукупної пропозиції належать такі, як: ціни на ресурси, ціни споріднених товарів, продуктивність, технологія, правові норми, організація ринку, тривалість використання продукту тощо.
Усі ці фактори розраховувались і досліджувались для стабільної економіки, коли країни, галузі і підприємства з самого початку були інтегровані у ринкове міжнародне середовище6. Нині економіка України зазнає трансформацій і змін, які проявляються у відході від цілеспрямованої планово-командної системи і переході до відкритої ринкової системи. Вади централізовано-планової системи господарювання орієнтували підприємства насамперед на збільшення обсягів виробництва, яке вимірювалось у показниках валової і товарної продукції. За таких умов підприємства часто неощадливо витрачали кошти, матеріали, нераціонально розширювали кооперацію. У колишньому Радянському Союзі було передбачено розподіл функцій з планування і управління виробництвом, постачання і збуту через Держплан і Держпостач, які мали галузеві ланки, територіальні управління. Підприємства, як правило, не вступали в самостійні господарські зв'язки і не мали відкритого виходу на зовнішні ринки. Хиби соціалістичної планової економіки, що розвивалась на основі суспільної власності, унеможливлювали широкий вихід підприємств на світовий рівень. Виняток становили хіба що галузі військово-промислового комплексу, який в Україні мав пріоритетний розвиток. Мізерна кількість підприємств мала вихід на світовий ринок через спеціальні організації (зокрема Зовнішторг). Нині ж, одержавши законодавчу підтримку, підприємства мають змогу самостійно брати участь у зовнішньоекономічній діяльності. Але не кожне підприємство використовує такі права.
Теорія порівняльних переваг, запропонована Д. Рікардо ще у 1817 році також відіграє важливу роль у сучасних дослідженнях міжнародних економічних відносин. На її основі можна зробити висновок, що виграш національної економіки від зовнішньої відкритості дорівнює витратам на виробництво продукції тих галузей, у яких країна не володіє порівняльними перевагами, за вирахуванням витрат на виробництво продукції галузей, у яких країна володіє порівняльними перевагами. Новітні теорії, як і класичні, в однаковій мірі приділяють увагу і пропозиції, і попиту на товари у міжнародній торгівлі. Нині головними факторами пропозиції, які діють на підприємствах, є попит, ціна, якість. Але треба усвідомлювати, що економіка України (як і інших країн СНД) успадкувала високомонополізовану структуру виробництва, яка у багатьох випадках ще більше монополізувалася.
Перехід до ринкової економіки в Україні зумовив зняття обмежень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. З огляду на лібералізацію міжнародних економічних відносин для українських підприємств вперше відкрилися новітні підходи у врегулюванні організації інтеграційних процесів, а для держави - необхідність розробки і пошуку наукових засад організації процесу виходу у світове співтовариство. Адже ринок розвивається разом із самим суспільством, яке може створити сприятливі умови для розвитку ринкових відносин або не перешкоджати цьому розвитку. Як показує гіркий досвід, прямолінійне втручання планово-директивних заходів неминуче призводить до порушення природних ринкових зв'язків, до виникнення негативних економічних і соціальних процесів, що й простежується сьогодні в економіці України. Країна має достатні продуктивні сили, щоб трансформуватися в господарську систему ринкового типу, але для цього важливо розглянути і визначити становлення регулюючих факторів організації виходу у світове співтовариство.
Реформування зовнішньоекономічної діяльності відбувається через:
- ліквідацію монополії держави на зовнішню торгівлю і перехід до економічних методів її регулювання;
- забезпечення поетапної конвертації національної;
- зближення структури внутрішніх і світових цін, послідовне зниження ставок експортного тарифу і ведення імпортного тарифу;
- підтримку експорту і розширення ринків збуту вітчизняної продукції.
Важливе значення в формуванні зовнішньоекономічного механізму інтеграції України у світову економіку та міжнародний ринок має ресурсний потенціал як основа для розвитку експортного потенціалу країни, кооперація між країнами СНД у здійсненні зовнішньоекономічних зв'язків, використання накопичених можливостей і досвіду в перехідний період та регулюючого механізму подальшого розвитку і формування інфраструктур від регіонів до країни в цілому.
У перехідній економіці існують також особливості вступу в зовнішньоекономічні зв'язки нині незалежних країн, які раніше складали єдину велику державу. Це проблема не тільки України, а й усіх республік колишнього СРСР та країн, які
Loading...

 
 

Цікаве