WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

реалізація усіх цих інтеграційних процесів має такі позитивні наслідки для економіки України:
- залучення іноземних інвестицій для прискореного соціально-економічного розвитку окремих регіонів,
- залучення передових технологій "ноу-хау",
- створення нових робочих місць,
- розвиток взаємовигідного товарообміну,
- створення наукових впроваджу вальних центрів,
- вдосконалення системи підготовки кадрів,
- взаємний обмін фахівцями з різних галузей знань,
- вирішення екологічнихпроблем.
2.ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
2.1.Характеристика експортного потенціалу України. Побудова експортоорієнтованої економіки
Зовнішня торгівля будь-якої держави виступає як невід'ємна складова частина національної економіки; джерело одержання іноземної валюти; фактор інтеграції країни в систему світового господарства. Відповідно її розвитку кожна держава приділяє особливу увагу, направляючи і заохочуючи неї. Україна має великий експортний потенціал. Маючи площу 0,4% загальної світової суші і чисельність населення на рівні 0,8% загальносвітової кількості, Україна робить 5% світової мінеральної сировини і продуктів його переробки. Розвідані запаси корисних копалин оцінюються в 7 трлн.дол. Частка України у світовому виробництві марганцевої руди складає 32%, у виробництві чавуна - 52 млн.т., стали - 54 млн.т., готового прокату - 41,5 млн.т. Це п'яте місце у світі. У той же час тут знаходиться 25% світових чорноземів. Україна повною мірою забезпечена висококваліфікованими кадрами. До того ж Україна має вигідне географічне положення. Варто врахувати, що в момент розпаду СРСР Україна була віднесена експертами Дойче-Банка до найбільше економічно розвитих його республік з найкращими інтеграційними показниками.
До розвалу СРСР колишні радянські республіки здійснювали свої товаропотоки головним чином у рамках єдиного народногосподарського комплексу Радянського союзу. У післяреформений період така ситуація докорінно змінилася: відбувалася швидка географічна переорієнтація зовнішньої торгівлі колишніх соціалістичних країн. В даний час Україна, як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговому просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенціал ринків збуту української продукції. З цими країнами Україна має спільний кордон, а з Туреччиною і Грузією - морську акваторію Чорного моря.
В даний час в Україні продовжуються наступні, що раніше намітилися довгострокові структурні тенденції в експорті та імпорті товарів і послуг:
" Орієнтованість експорту на переважно сировинну спрямованість, здебільшого (близько 70%) чорної металургії, що складається з продукції - 32%, хімічної промисловості - 12%, харчовий промисловості - 10%, машинобудівної - 10%;
" Орієнтованість імпорту на життєво необхідну продукцію - нафту, газ - 52%, продукцію машинобудування - 13%, вугілля, що коксується, медикаменти, продукти харчування;
" Украй нерівномірне розміщення експортного потенціалу України, коли 4 з 25 регіонів дають більш 50% експорту (Дніпропетровська, Донецька, Луганська й Одеська області);
" Висока орієнтованість зовнішньої торгівлі України на республіки СНД (до 70% зовнішньоторговельного обороту);
" Превалювання матеріалоємного устаткування в експорті продукції машинобудування.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України носить відносно стабільний характер. На початку 2004 р. домінуючу роль у цій галузі продовжують грати Російська Федерація (53% українського імпорту), Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина. Однак у порівнянні з відповідним періодом попереднього року імпорт із країн СНД зменшився на 15,7%.
З огляду на припинення існування Ради Економічної Взаємодопомоги і СРСР, уведення власних валют, перехід до світових цін у торгівлі один з одним і інші причини, що обумовили значний спад зовнішньої торгівлі, фахівці в той же час указують на фактори, що сприяють зниженню ефективності експортної політики. До основного з них відносяться:
" Загальний стан економіки країни;
" Низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;
" Перевищення національної собівартості більшості товарів рівня світової ціни;
" Рівень планування і керування зовнішньоекономічною діяльністю;
" Розрив існуючих раніше міжреспубліканських зв'язків;
" Невідповідність українських товарів світовим стандартам;
" Збитковість продукції багатьох підприємств;
" Велика зовнішня заборгованість;
" Нерозвиненість інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності;
" Тверде регулювання на національному рівні основних товарних ринків;
" Перевага закритих міжнародних ринків унаслідок глибокої транснаціоналізації;
" Дискримінаційна і конкурентна політика окремих держав;
" Економічне становище торгових партнерів;
" Глобалізація і лібералізація міжнародної торгівлі.
У сформованих обставинах основна стратегічна задача для України - перехід до розвитку економіки, орієнтований на експорт, і отже, на виробництво товарів, здатних конкурувати на світовому ринку. Заходи для стабілізації і нарощування експорту можуть бути наступні:
" Підтримка державою приватного вітчизняного капіталу;
" Стимулювання найбільш ефективних фірм і підприємств;
" Контроль і надання допомоги в підвищенні рівня кваліфікації експортерів;
" Створення інвестиційних організаційних і технічних умов для підвищення конкурентоспроможності українських товарів і послуг;
" Визначення напрямків експортної спеціалізації галузей.
Поки ж на сьогоднішній день частка України у світовій торгівлі в десятки разів нижче, ніж у промисловому виробництві, хоча свої зовнішньоторговельні операції Україна здійснює більш ніж з 180 країнами світу.
Відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.
Побачити об'єктивну картину можна, якщо проаналізувати показники експортно-імпортного руху за 2004 рік (мал. 1,мал. 2, мал. 3)
З діаграми можна помітити, що значна доля експорту приходить на країни СНД (здебільшого на Росію).
У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати зовнішнього
Loading...

 
 

Цікаве