WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

продукцію, алкогольні й тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості. Найнижчі та нульові ставки встановлено на мінеральні продукти, деревину, окремі види машин та устаткування, твори мистецтва й антикваріат.
З прийняттям нового Єдиного митного тарифу в Україні запроваджено цілісну систему оподаткування товарів імпортним митом і створено умови для приєднання країни до СОТ.
В Україні використовуються всі види мит: експортні, імпортні, транзитні.
Сфера застосування експортного мита надзвичайно вузька - це переважно сільськогосподарська продукція.
Імпортне мито - найбільш ефективний інструмент захисту національного ринку. Імпортне мито в Україні може розраховуватися за преференційними, пільговими та повними ставками.
Основними інструментами нетарифного захисту внутрішнього ринку України є ліцензування та квотування зовнішньоторгівельних операцій. Ліцензії, які використовуються в Україні поділяються на 3 категорії: генеральні, разові та відкриті. Квоти застосовуються такі, як: глобальні, групові, індивідуальні.
Поряд з квотуванням та ліцензуванням широко застосовуваними нетарифними інструментами захисту внутрішнього ринку є адміністративні заходи - це митні формальності, технічні та санітарні норми й стандарти, вимог до упаковки і маркування.
Крім податків і митних платежів, в Україні використовуються й інші бюджетні інструменти, зокрема різноманітні гербові, статистичні, прикордонні збори, що також спрямовані на обмеження імпорту
Таким чином, обрана українською державою політика протекціонізму спрямована на захист внутрішнього ринку й підтримку вітчизняного виробника. Її інструменти - як спеціальні (зовнішньоторгівельні), так і загальноекономічні. Ефективність їх дій неоднакова. Загальноекономічні інструменти, насамперед монетарна політика, не націлені безпосередньо на розв'язання проблем розвитку зовнішньої економіки, тому їх вплив назовнішню торгівлю конфронтує з цілями створення ефективного зовнішнього сектора. Спеціальні та бюджетні інструменти безпосередньо впливають на поведінку суб'єктів світового ринку. Їх дія спрямована переважно на обмеження зовнішньої торгівлі як з боку імпорту, так і по окремих товарних групах і з боку експорту. Отже, політика протекціонізму в Україні може бути визначена скоріше як така, що спрямована на стимулювання імпортозаміщення, а не на стимулювання експорту.
ВИСНОВКИ
1. Включення України в систему світогосподарських зв'язків вимагає серйозної адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно серйозних вимог, котрі диктують світове господарство та його економічні інститути. Уповільнення темпів реформ, а також невизначеність політичного курсу ставить Україну перед загрозою втрати шансу входження до світової спільноти. Істотним чинником проведення реформ в Україні є структурна перебудова економіки.
2. Програма "Україна - 2010" визначає стратегічний прогноз входження України в систему міжнародного поділу праці. Це відбувається з нарощенням експорту та одночасним скороченням промислового імпорту. Передбачається подальший розвиток режиму вільної торгівлі з країнами СНД. Створюватимуться умови для вступу до Світової організації торгівлі.
3. Останнім часом Україна почала використовувати нові форми включення у світовий економічний простір. Це, зокрема: вільні або спеціальні економічні зони; єврорегіони; морські економічні райони міжнародного співробітництва; спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку; міжнародні транспортні коридори.
4. Україна має великий експортний потенціал. Маючи площу 0,4% загальної світової суші і чисельність населення на рівні 0,8% загальносвітової кількості, Україна робить 5% світової мінеральної сировини і продуктів його переробки.
5. Географічна структура зовнішньої торгівлі України носить відносно стабільний характер. На початку 2004 р. домінуючу роль у цій галузі продовжують грати Російська Федерація (53% українського імпорту), Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина. Однак у порівнянні з відповідним періодом попереднього року імпорт із країн СНД зменшився на 15,7%. Основними торгівельними партнерами України є Росія, Німеччина, Туркменістан, США. Україна експортує свої товари в 201 країну світу, при цьому лідирує Європа, частка якої в загальному обсязі експорту 35%. Товарна структура експорту України носить чітко виражений сировинний характер. Взагалі, у структурі українського експорту переважають товари з низьким ступенем обробки (близько 66%). Зростання українського експорту досягається за рахунок чорних металів. Частка інших видів продукції незначна. В Україні імпорт товарів збільшується вищими темпами, ніж експорт.
6. Основна стратегічна задача для України - перехід до розвитку економіки, орієнтований на експорт, і отже, на виробництво товарів, здатних конкурувати на світовому ринку.
7. Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;створення однакових можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій; розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму. Однією з форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України. Наступною формою є митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування експорту та імпорту як форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються Україною самостійно у випадках, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
8. Головні складові елементи системи зовнішньоекономічної стратегії України - це створення потужного експортного сектора; національна конвертована валюта;
залучення іноземних інвестицій на основі створення спільного підприємництва; лібералізацію імпорту; проведення зарубіжної підприємницької діяльності;
розбудову розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту; гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику; поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації; кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
9. Особливістю зовнішньої торгівлі України є розвиток зустрічної торгівлі і перш за все бартерних операцій. Це є наслідком нескоординованих механізмів зовнішньоторгівельної, податкової та валютної політики. Бартерна торгівля має матеріалізовану форму
Loading...

 
 

Цікаве