WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

Зовнішня торгівля і зовнішньоторгівельна політика України - Курсова робота

ринки.
VIII. Зовнішньоекономічна стратегія передбачає вибір географічного середовища, в якому найбільш доцільно і органічно досягається реалізація економічних інтересів. Найсприятливішим економічним регіоном для України є європейський. Територіальна спільність, наявність зручних транспортних комунікацій, історичні і духовні традиції, більша чи менша близькість рівнів економічного і науково-технічного розвитку роблять його головним на даному етапі формування і диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків України. Значно більших імпульсів з боку держави потребують двосторонні зв'язки з окремим країнами Європи. Водночас слід наполегливіше шукати шляхів до розвитку форм багатостороннього співробітництва, насамперед з Європейським Союзом, з Чорноморською економічною зоною. Не варто ігнорувати і багатосторонні структури, які створюються на нових принципах серед країн Східної Європи і СНД.
Зовнішньоекономічні пріоритети України можна систематизувати за такими ознаками:
- регіональні (насамперед пов'язані з країнами СНД та іншими державами колишнього СРСР і Східної Європи);
- світові, тобто ті, що включають взаємозв'язки з іншими країнами світового співтовариства;
- глобальні, які охоплюють стосунки з міжнародними і валютно-фінансовими, кредитними і торгівельними організаціями.
Суттєвими блоками усіх трьох вищезазначених рівнів є, по-перше, проблеми валютного регулювання, платіжного і торгівельного балансу, валютного курсу. По-друге, питання залучення іноземних кредитів, зарубіжних інвестицій та фінансовоїдопомоги. По-третє, гармонізація національного законодавства з митного та нетарифного регулювання з вимогами і правилами СОТ. Нарешті, важливим моментом є необхідність спиратися на галузі порівняльної та конкурентної переваги при розбудові експортного сектора України з урахуванням їх фактороінтенсивності.
Однією з головних рушійних сил ринкових перетворень з України є тісна співпраця з індустріально розвиненими країнами.
Взагалі, взаємодія України з міжнародними валютно-фінансовими інститутами, з одного боку, спонукає урядові кола до прискорення радикальних економічних реформ та стабілізації фінансового економічного становища, з іншого, - сприяє отриманню необхідних коштів для розв'язання гострих поточних питань бюджетного дефіциту, врегулювання платіжних відносин, здійснення конкретних проектів у напрямі ринкової трансформації економіки України.
Важливою проблемою поглиблення взаємодії економіки України зі світовим господарством є гармонізація її зовнішньоторгівельних правил з вимогами і нормами СОТ. Приєднання України до СОТ вимагає суттєвого доопрацювання зовнішньоекономічного законодавства, приведення його у відповідність із загальноприйнятими у світовому співтоваристві процедурами, кількісними і якісними співвідношеннями. Йдеться про вдосконалення торгівельної, тарифної, податкової, фінансової, інвестиційної бази в Україні згідно зі світовими нормами і стандартами як передумову органічного, найбільш повного включення економіки України у міжнародні господарські стосунки.
3.2.Стан, проблеми і перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України
Україна належить до держав з відкритою економікою, на яку припадає 0,07% світового ВВП і 0,3% світового експорту.
Основними торгівельними партнерами України є Росія, Німеччина, Туркменістан, США.
Україна експортує свої товари в 201 країну світу, при цьому лідирує Європа, частка якої в загальному обсязі експорту 35% (табл. 1).
Починаючи з 2002 року, намітилася негативна тенденція витіснення українських товарів з найпривабливіших ринків - ЄС і Північної Америки.
Товарна структура експорту України носить чітко виражений сировинний характер (табл. 2, табл. 3).
Взагалі, у структурі українського експорту переважають товари з низьким ступенем обробки (близько 66%). Ця обставина зумовлює його вразливість до змін у зовнішній кон'юнктурі, яка залишається головним чинником динаміки експорту. Така структура свідчить, що формування зовнішнього сектору відбувається на основі використання природних конкурентних переваг. Зростання українського експорту досягається за рахунок чорних металів. Частка інших видів продукції незначна. Зміцнює свої позиції в експорті товарів машинобудівна галузь.
В Україні імпорт товарів збільшується вищими темпами, ніж експорт. Так, у 2004році темп зростання експорту становив 11,6%, а імпорту - 13,03%. У структурі імпорту домінують інші складові, у порівнянні з експортом. Так, у структурі імпорту переважає
природний газ, машини й устаткування, сира нафта. Ці галузі забезпечують загальне зростання імпорту. Знижується частка імпорту електроенергії і практично всіх видів продукції тваринництва при одночасному зростанні їх експорту з України, що свідчить про початок піднесення в цих галузях.
Особливістю зовнішньої торгівлі України є розвиток зустрічної торгівлі і перш за все бартерних операцій. Це є наслідком нескоординованих механізмів зовнішньоторгівельної, податкової та валютної політики. Бартерна торгівля має матеріалізовану форму збереження валютної виручки.
Бартерна форма торгівлі є найпоширенішою на ринках продукції хімічних, металургійних, машинобудівних виробництв.
У зустрічній торгівлі широко використовуються експортно-імпортні операції на основі давальницької сировини. За своїм вартісним обсягом ці операції дорівнюють експорту до Франції. Найбільші обсяги такої сировини надходять до Росії, Литви, Польщі, Нідерландів.
Перероблення давальницької сировини на території України зростає. Основними постачальниками її є Ірландія, Росія, Німеччина, Казахстан, Швейцарія.
Сировинна спрямованість українського експорту свідчить про атрофію переробної промисловості. Вітчизняні виробники мають обмежені можливості в закупівлі необхідної сировини і виготовленні відповідної продукції внаслідок низької платоспроможності. Не маючи попиту на внутрішньому ринку, сировина спрямовується за кордон для виготовлення з неї продуктів, які повертаються на ринки України, витісняючи вітчизняних виробників. Закони ринку вимивають вітчизняні товари, потребують інтенсивного використання природних конкурентних переваг.
Сучасний стан зовнішньої торгівлі послугами в Україні характеризується перевищенням експорту українських послуг над імпортом приблизно на 15%.
У структурі експорту послуг домінуючу позицію посідають транспортні послуги (72,3%), особливо послуги трубопровідного транспорту; подорожі (16,8%); послуги с утриманням Чорноморського флоту Росії на території України (2,1%); послуги зв'язку(1,9%); а в структурі імпорту - подорожі (18,9%), наукові та конструкторські розробки (13,9%), транспорт (13,8%), технічна допомога (10,2%), будівельні послуги (6,1%).
Головними експортерами послуг є країни СНД (60,7%), країни ЄС (15,5%),
Loading...

 
 

Цікаве