WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Світова організація торгівлі (СОТ) - Контрольна робота

Світова організація торгівлі (СОТ) - Контрольна робота

та вступити до СОТ.
На першому етапі в рамках спеціальних Робочих груп відбувається детальний розгляд на багатосторонньому рівні економічного механізму і торгово-політичного режиму країни, що приєднується, на предмет її відповідності нормам і правилам СОТ. Після цього починаються консультації і переговори про умови членства країни-претендента в даній організації. Ці консультації і переговори, як правило, проводяться на двосторонньому рівні зі всіма зацікавленими країнами-членами Робочих груп. Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їх національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність з положеннями пакету угод Уругвайського раунду.
На завершальному етапі приєднання відбувається ратифікація національним законодавчим органом країни-претендента всього пакету документів, узгодженого в рамках Робочої групи і затвердженого Генеральною радою. Після цього вказані зобов'язання стають частиною документів СОТ і національного законодавства, а сама країна-кандидат одержує статус члена СОТ.
Тривалість кожного з цих етапів може істотно відрізнятися у різних країн. Це в першу чергу залежить від того, який пріоритет має окрема країна-кандидат на вступ: швидке набуття членства у СОТ або отримання якомога вигідніших умов членства.
У свою чергу країна, яка приєднується, як правило, дістає права, якими володіють і всі інші члени СОТ, що практично буде означати припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. (Хоча, наприклад, Китай не зміг домогтися одержання всіх цих прав у повному обсязі). У випадку протиправних дій з боку будь-якого члена організації, будь-яка країна зможе звертатися з відповідною скаргою до Органу з врегулювання суперечок (ОВС), рішення якого обов'язкові для безумовного виконання на національному рівні кожним учасником СОТ.
Відповідно до встановленої процедури результати всіх проведених переговорів щодо лібералізації доступу до ринків і умови приєднання оформляються наступними офіційними документами:
Доповіддю Робочої групи, у якій викладено повний пакет прав і зобов'язань, що країна-здобувач прийме на себе за підсумками переговорів;
Списком зобов'язань по тарифних знижках в області товарів і за рівнем підтримки сільського господарства;
Переліком специфічних зобов'язань по послугах і Списком вилучень із РНС;
Протоколом про приєднання, що юридично оформляє досягнуті домовленості на дву- і багатосторонньому рівнях.
Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду.
Швидкість приєднання країни до ГАТТ (до системи ГАТТ-СОТ) залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам ГАТТ-СОТ і складається з таких етапів: подання прохання щодо приєднання, розгляд прохання, проведення консультацій з країнами - членами ГАТТ, проведення серії засідань Робочої комісії ГАТТ, подання Меморандуму про зовнішньоторговельний режим країни, проведення багатосторонніх переговорів, розробка Протоколу про приєднання, прийняття країни ГАТТ (ГАТТ-СОТ).
Сфера діяльності СОТ. Угоди СОТ, охоплюючи широке коло різноманітних видів діяльності, становлять юридичне підґрунтя для міжнародних торговельних операцій. Це - своєрідні контракти, згідно з якими уряди різних країн зобов'язуються проводити свою торговельну політику на взаємоузгодженій основі. Хоча ці документи обговорюються й підписуються на урядовому рівні, проте головна їх мета полягає в наданні допомоги постачальникам товарів і послуг, експортерам та імпортерам у здійсненні цивілізованої торгівлі. Вони поширюються на аграрну продукцію, текстиль і готовий одяг, банківську справу, телекомунікації, державні закупівлі, промислові стандарти, санітарні норми на харчові продукти, інтелектуальну власність і багато чого іншого. В основі цих документів лежать кілька базових засад, відповідно до яких торговельна система має бути:
* позбавленою будь-якої дискримінації - країна не повинна упереджено ставитися до тих чи інших торгових партнерів (їм усім однаково надається статус найбільшого сприяння); так само не повинна проводитися політика дискримінації між національними та іноземними товарами і послугами, яким надається національний режим;
* передбачуваною - іноземні компанії, інвестори та уряди повинні мати впевненість, що торгові бар'єри (в т. ч. тарифи, нетарифні заходи тощо) не зводитимуться самовільно без узгодження з торговельними партнерами; дедалі більше тарифних ставок і зобов'язань щодо відкриття ринків закріплюються угодами СОТ; торгові бар'єри мають знижуватись у ході переговорів;
* відкритою для чесної конкуренції - шляхом знеохочення таких "нечесних" прийомів, як, скажімо, експортні субсидії та продаж товарів за демпінговими цінами з метою завоювання ринків збуту;
* сприятливою для слаборозвинутих країн - надаючи їм більше часу на пристосування до нових умов, можливості для перетворень і спеціальні пільги.
На відміну від більшості міжнародних організацій, до системи ГАТТ-СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна бере на себе обов'язки виконувати угоди, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність такого виконання.
Найважливішими функціями СОТ є:
* контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
* проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;
* врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
* технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
* співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.
Сьогодні стає все більш зрозуміло, що неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи при цьому членом СОТ. Як зазначається в передмові до українського видання "Результати Уругвайського раундубагатосторонніх торговельних переговорів", членство в СОТ відкриває широкі можливості щодо:
* зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів практично на всіх світових ринках;
* не лише кількісного збільшення обсягів експорту, а й зміни його структури. Україна, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію, але ця продукція через аутсайдерський статус України щодо системи ГАТТ-СОТ та низку інших причин не знаходить ринків збуту. Різні політико-правові, тарифні й нетарифні обмеження не випускають її за кордон України;
* кількісного та якісного поліпшення української торгівлі, яке відбудеться одночасно стосовно 134 країн-членів СОТ, на частку яких припадає понад 90 % світової торгівлі;
* забезпечення справедливого вирішення торговельних суперечок. Навіть невелика країна з незначним потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;
* застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструменту боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;
* введення тимчасових обмежень імпорту у разі появи проблем з платіжним балансом;
* підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним
Loading...

 
 

Цікаве