WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Світова організація торгівлі (СОТ) - Контрольна робота

Світова організація торгівлі (СОТ) - Контрольна робота

конференція відбулася 30.11-03.12.1999р. у Сіетлі (США) і була присвячена обговоренню імплементації країнами-членами організації угод Уругвайського раунду, а також формату нового раунду БТП. Планувалося почати переговори насамперед за "комплексним порядком денним" (сільське господарство, торгівля послугами), а також підготувати рекомендації з перспектив діяльності СОТ з урахуванням рішень попередніх Конференцій, у т.ч. можливому включенню в майбутні переговори нових сфер.
Формально в Сіетлі не удалося досягти поставлених цілей, тому що конкретна повістка раунду і формат його проведення не були детально розробленими. Це було обумовлено наявністю серйозних протиріч щодо принципових проблем у цілому і щодо нових сфер, зокрема, між промислово - розвиненими державами і країнами, що розвиваються. Також були наявні значні розбіжності між провідними гравцями СОТ - групи "квадро" (ЄС, США, Японія, Канада), включаючи розбіжність їхніх стратегічних інтересів щодо проведенню нового раунду.
У підсумку було прийняте рішення продовжити обговорення даних проблем у Женеві під егідою Генеральної ради СОТ, яка мала представити свої пропозиції по проведенню нового раунду. У рамках відповідних Комітетів СОТ навесні 2000 р. почалося обговорення тільки проблематики "комплексного порядку денного". У 2000-2001р. проходив також розгляд пропозицій країн-членів щодо формату подальшої еволюції цих Угод і інших сфер діяльності організації. З урахуванням протиріч, які і досі лишаються між різними групами держав і окремих країн-членів СОТ, робота будувалася на пошуку компромісних рішень.
9-13 листопада 2001 р. у Досі (Катар) відбулася четверта Конференція міністрів, на якій у підсумку було прийняте рішення почати переговори по ряду напрямків, що стосується " комплексного порядку денного", промислових тарифів, ТРІПС, правил СОТ. У рамках відповідних комітетів ведеться робота з переговорів в інших областях (інвестиції, конкуренція, екологія, спрощення торгівлі і т.д.). У лютому 2002р. почав роботу Комітет з торговельних переговорів, що включає ряд спеціалізованих органів, і є координатором переговорного процесу нового раунду БТП.
На п'ятої Міністерської конференції (вересень 2003 р., м. Канкун, Мексика) буде підбито проміжні підсумки БТП і визначено формат їхнього продовження. Новий раунд передбачається завершити до початку 2005 р.
Між сесіями Конференцій міністрів по мірі необхідності (8-10 разів у рік) для рішення поточних і процедурних питань скликається Генеральна Рада, що складається з представників всіх учасників організації. Крім того, Генеральна рада адмініструє діяльність Органу з врегулювання суперечок та Органу з огляду торговельної політики.
Конференція міністрів СОТ засновує Комітет з торгівлі і розвитку, Комітет з обмежень з метою забезпечення рівноваги платіжного балансу, Комітет з бюджету, фінансів і адміністрації, а також Комітет з торгівлі і навколишнього середовища, Комітет з регіональних торговельних угод і низку інших органів.
Конференція міністрів (чи Генеральна рада) призначає Генерального директора СОТ. З 1999р. по вересень 2002 р. їм був Майк Мур, екс-прем'єр-міністр Нової Зеландії. Однак термін повноважень Гендиректора скорочений до трьох років і у вересні 2002 р. його замінив Супачай Паничпакді, який був віце-прем'єром Таїланду.
Під керівництвом Генеральної ради працюють Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з ТРІПС, а також ряд інших органів. У рамках цих Рад засновані Комітети з Угод і переговорні групи, членство в яких відкрито для всіх учасників СОТ. Також функціонують інші спеціалізовані органи.
Виконавчим органом організації є Секретаріат СОТ в Женеві (Швейцарія), у структурних підрозділах якого зайнято 500 чоловік. Робочі мови СОТ - англійська, французька і іспанська. Бюджет організації на 2001 р. складав 134 млн. швейцарських франків (близько 90 млн. $).
У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов'язань (вейвер) приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов'язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).
Членство в організації. Відповідно до Угоди про створення СОТ, країнами-засновниками організації стали всі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.
В даний час повноправними учасниками СОТ є 145 держав, причому тільки 17 з них стали новими членами - Еквадор, Болгарія, Монголія, Панама, Киргизія, Латвія, Естонія, Йорданія, Грузія, Албанія, Оман, Хорватія, Литва, Молдова, Китай, Тайвань, Македонія.
Більш тридцяти держав мають статус спостерігача у СОТ. Переважна більшість з них, у тому числі Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Україна, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії) знаходяться на різних стадіях приєднання до СОТ.
Крім цього, понад 60 міжнародні організації мають статус спостерігача в різних структурах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/СОТ діє Міжнародний торговий центр (МТЦ), що сприяє країнам, що розвиваються, у сфері світової торгівлі.
Процедура приєднання до Світової організації торгівлі, вироблена за піввіку існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з декількох етапів. Як показує досвід країн-здобувачів, цей процес займає в середньому 5-7 років. Усі зазначені нижче процедури приєднання цілком поширюються і на Україну.
У загальному вигляді вступ у СОТ можна розділити на чотири етапи:
1. Уряд країни - кандидата на вступ до СОТ повинен охарактеризувати ті аспекти торгівлі та економічної політики своєї країни, які мають відношення до угод СОТ. Така характеристика подається у вигляді Меморандуму, який вивчається Робочою групою, що розглядає заявку на вступ цієї країни до СОТ. До складу окремої Робочої групи входять представники урядів країн-членів СОТ, зацікавлених у проведенні переговорів з претендентом про умови його членства в СОТ. Такі спеціальні Робочі групи відкриваються для всіх членів СОТ.
2. Після вивчення Меморандуму Робочою групою починаються паралельні двосторонні переговори між країною-претендентом та іншими країнами. Ці переговори мають двосторонній характер, оскільки різні країни мають особливі торговельні інтереси. Двосторонні переговори визначають переваги (експортнігарантії та можливості), на які інші члени СОТ можуть розраховувати при вступі до організації країни-кандидата. Переговори проходять за такими напрямами: доступ до ринку товарів; доступ до ринку сільськогосподарської продукції; доступ до ринку послуг; системні питання.
3. Після того, як Робоча група завершила вивчення торгового режиму країни-кандидата та паралельні двосторонні переговори про доступ до ринків були завершені, Робоча група формує пакет документів про приєднання та визначає терміни вступу до організації. Пакет документів про приєднання складається з Протоколу про приєднання та додатків до нього (Доповідь Робочої групи, зобов'язання стосовно доступу на ринок товарів та послуг, зобов'язання у галузі сільського господарства).
4. Пакет документів про приєднання подається на розгляд Генеральної ради або Конференції міністрів. Якщо дві третини членів СОТ проголосують "за", то країна-кандидат може підписати протокол
Loading...

 
 

Цікаве