WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Україна у системі світогосподарських зв'язків - Реферат

Україна у системі світогосподарських зв'язків - Реферат

господарському комплексі. Виходячи з аналізу світового досвіду реалізації експортного потенціалу обробної промисловості, визначено три можливих послідовних етапи формування оптимального експортного потенціалу обробної промисловості України.
На І етапі (до 2010 року) необхідно стабілізувати та збільшити виробництво в традиційних експортних напрямах відповідно до стратегічних цілей, традиційних товарних зв'язків, із зміщенням акценту на готову продукцію. Необхідно зберегти експортний потенціал металургійного комплексу та ряду хімічних виробництв, поступово переорієнтовуючи їх на новітні технологічні процеси. В певному розумінні цей етап є "товарно-кон'юнктурним", але його головне завдання закріплення на традиційних ринках, а також експансія на нові завдяки; активному впливу на кон'юнктуру ірозвиток наявних конкурентних переваг.
На II етапі (з 2010 до 2020 року) потрібно реалізувати певні тимчасові переваги, що забезпечуються відносно невисокою вартістю робочої сили, наявністю розвинутих виробничих засобів і технологічних знань, а також матеріальних ресурсів. Ключовий елемент цього етапу - орієнтація на залучення іноземного капіталу і підключення обробної промисловості до глобальних технологічних зв'язків.
У наших умовах цей етап може бути реалізований за таки напрямами:
ў створення виробництв за участю іноземного капіталу для випуску
конкретних марок виробів, які завершують свій життєвий цикл на ринках розвинутих країн;
ў створення складальних виробництв із привізних компонентів;
ў створення в Україні машинобудівних виробництв з іноземними інвестиціями;
ў розміщення в Україні замовлень на виконання НДДКР у тих сферах, де вона має відповідний науково-технічний потенціал.
На III етапі (з 2020 до 2030 р.) доцільно перейти до реалізації конкурентних переваг, втілених у високих технологіях як існуючих, та майбутніх. Україна має такі розробки, і за певних умов вони могло б допомогти експортному прориву. Але, як уже підкреслювалося, для цього треба створити відповідні умови не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому рівні. Йдеться, з одного боку, про державну підтримку таких розробок за рахунок державних субсидій, а з другого, - про підтримку їх високої конкурентоспроможності на міжнародному ринку за допомогою системи міждержавних угод, домовленостей і стратегічних союзів, відстоювання ринкових ніш, допустимого рівня протекціонізму тощо.
Зазначені три етапи формування оптимального експортного потенціалу не можуть розглядатися ізольовано. Ефективне включення до світового поділу праці передбачає прорив за всіма трьома напрямами. Але стратегічним пріоритетом є використання конкурентних переваг вищого порядку, втілених в унікальні технологічні та наукові розробки. Одне з основних завдань перших двох етапів, які самі по собі є важливими інструментами формування експортного потенціалу, полягає в ресурсному забезпеченні процесу цього формування завдяки конкурентним перевагам III етапу (такий підхід ви-користовувався в Японії [1, 23]).
Маємо зазначити, що успішне проходження Україною зазначених етапів не можливе без чіткого та послідовного керівництва з боку держави, основні аспекти якого мають бути окреслені у державній політиці формування експортного потенціалу.
Основними напрямами цієї політики у сфері формування експортного потенціалу обробної промисловості України повинні стати:
ў збільшення у структурі експорту виробництва та збуту продукції з високим рівнем обробки при зменшенні питомої ваги сировини і напівфабрикатів;
ў підтримка національних товаровиробників у збільшенні збуту наукомісткої, високотехнологічної конкурентоспроможної високоліквідної продукції;
ў регулювання державою процесу формування товарної і регіональної структури експорту;
ў диверсифікація ринків збуту товарів та послуг;
ў зростання частки традиційних експортних товарів;
ў формування експортних потоків за рахунок митно-тарифного ре-гулювання;
ў залучення інвестицій насамперед на оновлення і реанімацію виробничого апарату та технологічні прориви і структурну перебудову;
ў селективний розвиток виробничо-експортного потенціалу;
ў закріплення в національному законодавстві необхідних світових стандартів;
ў вибірковий протекціонізм щодо стратегічно важливих галузей;
ў відповідність інтеграції домінантним тенденціям розвитку регіонів.
3. Довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.
З урахуванням зазначених етапів формування експортного потенціалу України та побудованих моделей цього процесу автором розроблено довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року (таблиця 1). В основі прогнозу лежить аналіз та виявлення закономірностей щодо потреб країн-партнерів України в українському експорті. Для побудови прогнозу були використані такі основні гіпотези:
1. Протягом 2006-2010 років будуть зберігатися достатньо невеликі темпи зростання обсягів вітчизняного експорту за основними товарними групами. Зростання експорту стримуватиметься такими факторами, як конкуренція з боку європейських країн, що загостриться, якщо Україна вступить до ЄС. Іншим стримуючим фактором буде вплив вступу України до СОТ, що, на наш погляд, призведе до збільшення на вітчизняному ринку кількості товарів іноземних виробників, що перешкоджатиме вітчизняним товаровиробникам конкурувати на внутрішньому ринку і покращувати конкурентоспроможність власної продукції.
2. Найбільші темпи зростання обсягів експорту демонструватимуть харчова промисловість (за наявності достатньо розвинутої сировинної та виробничої бази) та машинобудування (особливо транспортне та приладобудування, для яких основним чинником підвищення частки у вітчизняному експорті стане не тільки зростання обсягів, а й зростання світових цін на високотехнологічну продукцію).
3. Зниження світових цін та зростання конкуренції між основними світовими виробниками продукції металургії та хімії стримуватиме зростання вітчизняного експорту металу та хімічної продукції.
4. Спрямування пріоритетів державної політики на розвиток вітчизняного високотехнологічного виробництва сприятиме подальшому розвитку машинобудування, яке в період з 2010 по 2030 роки стрімко нарощуватиме власну частку у вітчизняному експорті.
Таблиця 1.Факт та прогноз структури експорту України товарами, %
Товарні групи за УКТЗЕД Факт Прогноз/Forecast
2000 2001 2002 2003 2004 2005* 2010 2020 2030
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
І. Живі тварини та продукція твариннюггва 2,5 2,8 2,1 2,3 2,0 2,1 1,7 1,3 1,5
11. Продукти рослинного походження 2,5 4,3 6,2 3,2 3,5 4,9 5,0 5,8 6,5
III. Жири і масла тваринного та рослинного походження 1,6 1,4 1,9 2,4 1,7 1,7 2,0 2,2 2,3
IV. Продукція харчової промисловості 2,8 2,8 3,0 3,9 3,5 3,8 4,5 5,4' 6,1
V. Мінеральні продукти 9,6 10,8 12,5 15,2 13,2 13,7 14,3 12,8 11,0
VI.
Loading...

 
 

Цікаве