WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Україна у системі світогосподарських зв'язків - Реферат

Україна у системі світогосподарських зв'язків - Реферат

електронних виробах майже повністю задовольняються за рахунок імпорту (див. табл. 4). У 2002 р. сумарний експорт комп'ютерів, офісного обладнання, їх комплектуючих, телевізорів, радіоприймачів, звукових і фотоапаратів становив лише 8,5 млн. дол. У 2004 р. вітчизняними промисловими підприємствами на продуктові та процесові інновації у галузях виробництва електронного та електричного обладнання було витрачено 229,1 млн. грн. (або 5% загального обсягу інноваційних витрат підприємств).
Створення технічної бази для формування високих технологій в усіх галузях національної економіки вимагає вжиття дійових заходів структурної та науково-технічної політики держави, результатом яких має стати налагодження вітчизняного виробництва мікроелектронних компонентів іелектронних виробів (комп'ютерів, принтерів, серверів, стільникових телефонів, копіювальних машин, телевізорів, аудіо- і відеотехніки, мікропроцесорів і цифрових мікросхем для промислового обладнання).
Висновки
Отже, як засвідчив проведений аналіз, на сьогодні Україна займає переважно маловигідні та неперспективні ніші світового ринку. Домінування у структурі вітчизняного експорту товарів, які характеризуються слабким динамізмом попиту і надлишковою пропозицією на світовому ринку, погіршує перспективи зростання національної економіки, веде до погіршення умов торгівлі та виснаження національних фінансових ресурсів.
Вирішення завдань ефективної участі нашої держави у системі світогосподарських зв'язків вимагає максимально повного використання нею сприятливих цінових ніш світового ринку і диверсифікації структури її експорту на користь динамічних продуктів. Підвищенню доходності зовнішньоекономічних операцій та зростанню економіки України на якісно новій основі сприятимуть як переорієнтація її експортної діяльності на так звані "динамічні продукти" у традиційних галузях, так і освоєння принципово нових видів продукції у галузях, які формують прогресивні технологічні уклади.
Як бачимо, ситуація у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні вимагає докорінних змін. Виробництво вітчизняної продукції, конкурентоспроможної на світовому ринку за якісними параметрами, зумовлює необхідність впровадження прогресивних технологій і постійного оновлення виробничого асортименту. Крім того, для включення України до процесів міжнародного поділу праці на рівноправних засадах доцільно розвивати виробничо-технічні системи, сумісні з тими, що лежать в основі траєкторії техніко-економічного розвитку країн-лідерів. Важко не погодитися з С. Ю. Глазьєвим, який стверджував, що недорозвинутість базових виробництв V техно-логічного укладу веде до вилучення частини національного багатства країни внаслідок нееквівалентного обміну з технічно розвинутими країнами.
ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз
1. Моделювання експортного потенціалу України
Моделювання макроекономічних процесів (макроекономічне моделювання) вже декілька десятиліть використовується як інструмент аналізу, імітації та прогнозування економічних процесів у державних та недержавних установах багатьох країн. Найважливішою метою моделювання є оцінка впливу на економіку зовнішніх та внутрішніх факторів, а також обґрунтування управлінських рішень.
Звернімо увагу на те, що роцесний підхід в управлінні - явище не нове. Його виникнення відносять до фази "школи наукового управління підприємствами", що виникла на початку XX ст. у СІІІА в зв'язку із кризою перевиробництва. На нашу думку, досягнення перемоги у конкурентній боротьбі (як на мікрорівні, так і на міжнародних ринках) тільки за рахунок виваженої цінової політики в сучасних умовах є неможливим. Реалії говорять про те, що на сучасній світовій арені виграє той, хто найшвидше реагує на зміни в навколишньому середовищі та максимально до них адаптується. Така швидка реакція може бути забезпечена, зокрема, впровадженням процесного управління.
Стандарт ISO 9000:2000 визначає процес як сукупність взаємозалежних і взаємодіючих видів діяльності, що перетворюють входи у виходи, які становлять цінність для споживача. У цьому визначенні під процесом можна розуміти будь-яку діяльність, що використовує певні ресурси (фінансові, матеріальні, людські, інформаційні) для перетворення вхідних елементів у вихідні. Процес включає одну або більше зв'язаних між собою процедур або функцій, які спільно реалізують певне завдання (зазвичай у рамках організаційної структури). Він може виконуватися в межах однієї організаційної одиниці, охоплювати кілька одиниць або навіть кілька різних організацій.
Одним з ключових аспектів управління є моделювання процесів. Під час моделювання процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості України ми поставили такі основні цілі:
отримати простий та зрозумілий опис процесу "as is";
визначити поточні проблеми, що наявні у процесі;
визначити шляхи подолання існуючих проблем та побудувати мо
дель "to be";
запропонувати на основі аналізу переваг та недоліків побудованих
моделей пріоритетні напрями переходу від моделі "як є" до моделі
"як має бути".
Згідно з поставленими цілями моделювання процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості було побудовано моделі "як є" ("as is") та "як має бути" ("to be").
Ключовою різницею між процесом "як є" ("as is") і "як має бути" ("to be") є склад управляючих та мотивуючих факторів. Процес "як є" ("as is") управляється безпосередньо підприємствами обробної промисловості, які передбачають отримання максимального прибутку. При цьому координація їх дій або зовсім відсутня, або є дуже слабкою. Більш сприятлива кон'юнктура світового ринку в порівнянні із внутрішнім примушує виробників відмовлятися від продажу продукції вітчизняним споживачам на користь її експорту. Загалом це призводить до певної подібності з Броунівським рухом - до некерованого зростання експорту сировини та напівфабрикатів, порушення оптимальної структури експорту, зниження внутрішнього споживання продукції.
Цих недоліків немає в процесі "як має бути" (" bе"). Наявність ццентралізованого державного управління та обґрунтованої державної політики формування експортного потенціалу робить весь процес збалансованим, керованим та прозорим.
При цьому прагнення керівництва підприємств обробної промисловості отримувати максимальний прибуток може бути реалізоване в рамках регуляторного впливу держави, що покликаний стримувати некероване зростання експорту деяких товарних груп (сировини, напівфабрикатів та іншої продукції із низькою доданою вартістю), оптимізувати його структуру, максимально забезпечуючи при цьому потреби внутрішнього ринку.
2. Етапи формування експортного потенціалу України.
В процесі формування експортного потенціалу виникає необхідність оптимально збалансувати коротко-, середньо-, та довгострокові інтереси держави, ув'язавши їх з динамікою економічних реформ і структурних перетворень у
Loading...

 
 

Цікаве