WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

проаналізувати такі фактори: зовнішнє - - ринкове середовище фірми;
- якість управління фірми;
- характер взаємовідносин з клієнтами фірми.
Знання ринку, на якому функціонує клієнт, необхідне не тільки для оцінки результатів минулої діяльності, а й для розуміння всіх припущень, на яких базуються фінансові прогнози.
Існуючі та потенційні ринки компанії повинні бути чітко визначені як клієнтом так і банком. Привабливішими галузями є ті, які вирізняються стабільно високим рівнем попиту та відносно невисокою конкуренцією. Для оцінки галузі, в якій працює клієнт доцільно перевірити такі джерела інформації: самостійні дослідження клієнта; пресу та комерційні огляди; економічні огляди; досвід інших клієнтів даної галузі; статистичні публікації уряду; банківські класифікації галузей (якщо вони існують).
Циклічна природа сектора (галузі) та стадія циклу бізнесу повинні бути обов'язково встановлені (з цією метою слід розробляти та використовувати власну банківську класифікацію з кожної галузі промисловості).
Фахівці вважають, що не всі компанії, які діють в слабких, мало перспективних галузях, мають високий рівень кредитного ризику, і не всі клієнти, які належать до прогресивних галузей, є надійними з погляду кредитного ризику.
Для оцінки частини ринку клієнта необхідно проаналізувати тенденції протягом останніх кількох років, виявити основних конкурентів та оцінити їх вплив на ринок. Потрібно зіставити становище на ринку із ринковою стратегією даної компанії. Але слід пам'ятати, що розмір частини ринку, яка належить клієнту, не завжди свідчить про його фінансовий добробут.
Компанія повинна гарантувати , що її продукція не застаріває. Необхідно оцінити частоту випадків повернення продукції та рекламацій, а також політику компанії щодо контролю якості. Також слід перевірити страхування відповідальності за якість продукції, оцінити ризик, пов'язаний зі зміною технології або втратою частини кваліфікованого персоналу. Компанії, пов'язані з високими технологіями, особливо вразливі щодо мінливих потреб ринку.
Керівництво об'єкта кредитування повинно бути досвідченим та компетентним, особливо у сферах торгівлі, виробництва і фінансів. Якісний підбір складу працівників управління є вирішальним фактором для досягнення успіху і відповідно кредитоспроможності компанії.
Успіхи та прорахунки в минулій діяльності компанії надають інформацію про якість управління і повинні бути ретельно проаналізовані. Якщо існує ймовірність того, що компанію залишить провідний спеціаліст, що може вплинути на її майбутню діяльність, необхідно оцінити наявність адекватної заміни.
Керівництво повинно становити реалістичні фінансові цілі й завдання. Необхідно оцінити здатність керівництва швидко реагувати на умови діяльності, що змінюються. Гнучкість системи управління особливо важлива в циклічних секторах ринку.
Клієнти, які не мають позитивного кредитного досвіду, повинні бути особливо ретельно перевірені. При цьому слід проаналізувати інтенсивність взаємовідносин банку з клієнтом, загальну суму кредитів, наданих спорідненим організаціям клієнта, рівень ризику в операціях з дочірніми компаніями.
Вид та термін кредиту повинні відповідати меті кредитування, можливості погашення боргу та джерелу погашення. Якщо початковий розмір позички дуже великий, то необхідно реструктурувати його до прийнятої величини. Водночас потрібно звести до мінімуму ймовірність вимушеного звернення компанії за додатковими коштами. Сума кредиту, що надається, повинна відповідати власним ресурсам компанії. Вважається, що при кредитуванні міжнародних операцій банк не повинен приймати на себе народних операцій банк не повинен приймати на себе 100% ризику. Частка фінансової участі клієнта в проекті також повинна бути значною. Прибуток, який передбачається отримати від кредитування, повинен бути виправданий щодо розмірів капі;;;лу, яким банк ризикує.
Отже, якщо оцінка бізнес-ризику позичальника була задовільною, доцільно здійснити фінансово-майновий аналіз його діяльності, який передбачає:
компаративний комплексний аналіз фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства; аналіз грошового потоку підприємства; визначення якості майна під заставу.
Компаративний комплексний аналіз рентабельності та ділової активності На стадії надання кредиту дуже важливим є здійснення аналізу бухгалтерської звітності та фінансового стану позичальника. Форми звітності, що надходять, можуть бути різними, але банк повинен уніфікувати ці дані. Гарантом ефективної реалізації економічних інтересів як самої корпорації, так і її партнерів може бути компаративний комплексний аналіз фінансового стану, рентабельності та ділової активності корпорації.
Процедура реалізації методики комплексної компаративної оцінки фінансового стану компанії здійснюється у кілька етапів (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Послідовність компаративного комплексного аналізу позичальника [43, с.213]
Кінцева рейтингова оцінка повинна містити всі найважливіші показники фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності загалом.
При її визначенні використовують дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, їх джерела та інші показники.
Для українських позичальників рекомендований перелік показників, які можуть бути використані для комплексної порівняльної оцінки (рис. 2.2.).
Ця система базується на даних публічної звітності (переважно форми 1 і 2), що дає змогу здійснити комплексну оцінку, контролювати зміни у фінансовому стані компанії всіма учасниками економічного процесу, а також оцінити результативність і об'єктивність методики комплексної оцінки.
Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднані у три групи.
Перша група. Містить найбільш узагальнені та важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності компанії. В загальному випадку показники рентабельності є відношенням прибутку до певних коштів (майна) підприємства, які беруть участь в отриманні прибутку. Тому передбачається, що найважливішим для порівняльної оцінки є показники рентабельності, обчислені як відношення чистого прибутку до всього майна чи до величини власного капіталу підприємства.
Друга група. Містить показники оцінки ліквідності та ринкової сталості підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних коштів (ф1, р.260) до суми поточних зобов'язань (ф1, р. 620).
Коефіцієнт ліквідності є відношенням суми грошових коштів (ф1, р.230=240), короткотермінових вкладень (ф1, р.220) і дебіторської заборгованості (ф1, р. 160,170, 180, 190, 200, 210) до суми поточних зобов'язань.
Індекс постійного активу - відношення вартості основних коштів (ф1, р.030) та інших необоротних активів (ф1, р.070) до джерел власних коштів (ф1, р.380).
Коефіцієнт
Loading...

 
 

Цікаве