WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

чином, фактично перетворює свою кредитну операцію по торговій угоді в операцію з готівкою у цьому випадку він відповідає одноразово лише зазадовільне виготовлення і постачання товарів, а також за правильне оформлення документів по зобов'язаннях. Ці остання обставина разом із наявністю фіксованої процентної ставки, стягнутої за всю операцію на самому її початку, робить форфейтування цілком прийнятою послугою для експортера і відносно недорого. Альтернативою іншим сучасним формам комерційного рефінансування (погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів).
Після того, як форфейтер одержав вексель, має місце дисконтування, тобто утримання узгодженої знижки за відповідний період із номінальної суми векселя. У результаті дисконтування експортер одержує за вексель визначену суму готівки. З боку експортера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одержав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами угоди з форфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються за плаваючими дисконтними ставками.
Як уже згадувалося, величезна кількість зобов'язань які підлягають форфейтуванню, приймає форму простих або переказних векселів, виставлених на боржника бенефіціаром і акцептованих боржником. Переважання цих форм боргових доку ментів визначається такими міркуваннями:
1 популярність, тому що ці види зобов'язань існують в усьому світі із давнини. Багаторічний досвід користування такого роду документами веде до значного полегшення спілкування сторін-учасників і, як правило, сприяє швидкому і безперешкодному здійсненню операцій;
2 узгоджена на міжнародному рівні правова основа закладена Міжнародною конвенцією про комерційні векселі (прийнята Женевською конференцією в 1930 p.). Ця конвенція - чіткий кодекс практичних дій. Хоча вона підписана лише представниками країн-учасниць, там були розроблені принципи, пізніше прийняті зовнішньоторговельним законодавством більшості держав.
Іншими кредитними документами, також придатними для форфейтування є рахунки дебіторів і відстрочені зобов'язання по акредитиву.
Форфейтер повинен визначити для себе характер угоди, тобто з'ясувати з якими цінними паперами йому доведеться мати справу - фінансовими чи товарними. Фінансові векселі - цінні папери, випущені з метою акумуляції засобів, що позичальник надалі може використовувати за своїм розсудом. Товарні ж векселі оформляються у випадку угод купівлі-продажу продукції. Однак границя між фінансовими і товарними угодами у визначеній мірі розмита (скажемо, випускається вексель без здійснення торгової угоди, але потім отримані засоби використовуються для покупки яких-небудь товарів).
Велика частина векселів, які продаються на вторинному форфейтинговому ринку, є товарними. Тому у випадку пропозиції фінансових паперів обов'язковим вважається попереднє письмове попередження про це. Якщо ця умова порушена, покупець фінансових паперів має право зажадати анулювання угоди.
1.3. Правові засади міжнародного кредитування при обслуговуванні банками зовнішньоекономічної діяльності
Основна мета державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це захист інтересів вітчизняних виробників і національного бізнесу, який держава здійснює за допомогою різних засобів і методів.
Всі методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності можна розподілити на прямі та непрямі.
Якщо регулювання досягають шляхом впливу на фактори, які перебувають у безпосередньому зв'язку, то це прямі методи. Навпаки, якщо між об'єктом регулювання і його кінцевою метою існує ряд посередницьких ланок, то це непрямий спосіб впливу.
До прямих відносять чисто адміністративні заходи. Наприклад, обмеження кількості товарів, які ввозять із-за кордону. На цю величину впливає державний контроль за зовнішніми потоками шляхом використання митних тарифів, ліцензування імпорту тощо. Непрямі методи базуються на використанні таких інструментів, як кредитування, страхування, субсидування, оподаткування агентів зовнішньоекономічної діяльності. Вони здатні справляти стимулюючий або обмежуючий вплив на обсяги і напрямки зовнішньоекономічних угод не інакше, як шляхом регулювання розмірів витрат і прибутку.
До конкретних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності належи тать такі:
- митний тариф;
- ліцензування;
- квотування;
- інші нетарифні заходи;
- фінансові важелі;
- організаційно-розпорядчі засоби.
Митний тариф - це систематизоване зведення митних тарифів, якими обкладають товари, що ввозять або вивозять. Причинами митного оподаткування є захист внутрішнього ринку і одержання додаткового доходу державою.
Спеціальні митні платежі застосовують як захисний захід, якщо товари ввозять на територію країни в таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів; або вивозу за межі території товарів за цінами суттєво нижчими, ніж ціни експертів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивозу, якщо такий вивіз наносить або загрожує завдати шкоди інтересам держави.
Компенсаційні митні платежі застосовують у випадках ввезення товарів, при виробництві або експорті яких прямим чи непрямим чином використовували субсидію, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів; або при вивозі товарів, у виробництві чи експорті яких використовували субсидії, якщо такий вивіз завдає або загрожує завдати шкоди інтересам держави.
Ліцензування - це видача державними органами дозволу на ввезення або вивезення товарів і послуг. Ліцензування є прямим адміністративним методом регулювання зовнішньоекономічної діяльності та формою контролю держави за зовнішньоекономічної діяльністю підприємств, раціональним використанням ресурсів і збалансованістю імпорту.
Квотування - це регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою встановлення експортних та імпортних квот. Таким чином обмежують ввезення і вивезення тих або інших товарів. У рамках встановлених квот зовнішню торгівлю здійснюють за ліцензіями, які видають державні органи.
Призначення організаційно-розпорядчих засобів впливу держави на зовнішньоекономічні зв'язки - забезпечити загальні політичні й організаційно-технічні умови зовнішньоекономічного обміну. До цих засобів відносять дипломатичні та торгово-політичні засоби впливу: система міжнародних договорів та угод з різних аспектів економічних відносин, односторонні акції, спрямовані на дискримінацію тих або інших держав. Дія таких заходів ґрунтується на примусі, який здійснює держава стосовно окремих учасників зовнішньоекономічних зв'язків.
Правову основу вказаних заходів становить серія нормативних актів, які застосовує держава, і, перш за все, зовнішньоекономічне законодавство, а також положення міжнародних
Loading...

 
 

Цікаве