WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Організація експортної діяльності підприємства (на матеріалах ВАТ „Вероніка”) - Курсова робота

Організація експортної діяльності підприємства (на матеріалах ВАТ „Вероніка”) - Курсова робота

оферта - оферта, що надсилається одночасно на одну й ту саму партію товару декільком можливим покупцям.
Говорячи про оферти, особливо на машини та устаткування, потрібно згадати про так звані стандартні пропозиції, - це заздалегідь розроблені умови продажу різних видів виробів.
Експортні товари - це товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону України, незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок.
При виборі методу експортування товару (прямого або через посередників) необхідно враховувати:
- кількість потенційних замовників;
- частоту продаж;
- тип продукту, що продається;
- обсяг замовлень.
Розрахунки за договором поставки є, як правило, поточними валютними операціями. Однак, вони можуть бути віднесені і до операцій, пов'язаних із рухом капіталу за наступних умов:
1) якщо строк платежу за експортовані товари перевищує 90 днів від дати їх відвантаження (завантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення);
2) якщо строк зустрічної поставки товарів за бартерними, товаробмінними та компенсаційними угодами перевищує 90 днів від дати відвантаження товарів, що доставляються контрагентом;
3) якщо резидент сплачує відсотки після повернення одержаного від нерезидента авансу у випадку невиконання зобов'язань по контракту.
В Україні для здійснення експортної діяльності використовуються генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії.
Індивідуальні ліцензії на експорт товарів Міністерство економіки надає на підставі заявки суб'єкта ЗЕД. Якщо копії складені від руки, текст вписується чорнилом друкованими літерами. Кожен документ повинен мати стандартний серійний номер, за допомогою якого він може бути ідентифікований. На кожен вид товару встановлюється лише один вид ліцензії.
Формування вартості експортних товарів
В основі облікової вартості експортних товарів лежить їх фактична собівартість. Вона залежить від виду експортної операції.
Витрати на експорт товарів складається із 4 основних елементів:
1) витрати виробника товару;
2) витрати в країні експортера;
3) витрати на основне перевезення;
4) витрати в країні імпортера.
По експортних поставках відбувається сплата митних зборів, мита, а по окремих видах експорту сплачується акцизний збір і ПДВ. Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митних зборів відбувається до / або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.
Експорт посуг (робіт) - це експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.
Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експортуються, включає:
- консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;
- медичні послуги;
- послуги та роботи, пов'язані з нерухомим майном, включаючи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;
- надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів, супутників або їх частин чи окремих функцій;
- надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у попередньому пункті;
- надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок, інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформації для резидентів;
- надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;
- забезпечення персоналом нерезидентів україни, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;
- надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.
"
"
1.2. Основні методи операцій з експорту
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортних операцій, а саме: прямий експорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві, і непрямий експорт, що припускає продаж товарів через торговельних посередників.
Для сучасного етапу розвитку великоо виробництва з величезною концентрацією і ценралізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод ЗЕО здійснюється:
- при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
- у разі експоту дорогого і великогабаритного устаткування;
- у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;
- у разі закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
- у разі продажу і закупівлі товарів державою.
Прямі зв'язки мають низку перваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.
Проте і непрямий експорт продовжує зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50% загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:
- разі збуту стандартного промислового устаткування;
- у разі збуту споживчих товарів;
- при реалізації другорядної продукції;
- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;
- при просуванні нових товарів;
- у разі відсутності власної збутової мережі.
Переваги: великий досвід, власна мережа обслуговування, знання ринку та ін
1.3. Організація експортних операцій
Якщо обсяг ЗЕО у фірми назначний і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторговельних операцій вона використовує торговельний апарат, призначений для роботи на внутрішньому ринку.
При здійсненні зовнішньоторговельних операцій створюється спеціальний експортний відділ, що не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило, складається із таких підрозділів:
- функціональні сектори (торговельно-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами) вивчають відповідні функціональні питання, готують керівництву необхідні відомості про умови здійснення зовнішньоторговельних операцій, надають кваліфіковані консультації;
- територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;
- галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром або дуже близькою за характером групою товарів.
Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях,побудовані за регіональним принципом. Їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном. Наприклад, у "Дженерал Моторз" лише одне закордонне відділення, а американської компанії "Зінгер" - п'ять.
Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої.
Створення таких офісів зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально
Loading...

 
 

Цікаве