WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У - Реферат

Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У - Реферат

розвиток транспортних засобів.
Для сучасної міграції робочої сили характерні такі тенденції.
Основу міграційних потоків становлять робітники, а не службовці. Новою формою є переміщення науково-технічних кадрів. Основним спонукальним мотивом є матеріальні фактори, однак, мають місце і політичні й етнічні причини.
Після здобуття Україною незалежності одним з досягнень демократизації громадського життя стало зняттяобмежень на перетинання державного кордону, забезпечення вільного пересування громадян. Якщо в попередній період у закритій від світу радянській Україні закордонні поїздки були привілеєм лише обраних, то в 90-і роки минулого століття вони стали доступними середнім громадянам. Значна частина цих поїздок обумовлювалася не туризмом, відпочинком або відвідуванням родичів і знайомих, а здійснювалася з метою одержання доходу. Економічні труднощі перехідного періоду, безробіття й неповна зайнятість, низькі доходи працівників і затримки з виплатою зарплати й пенсії примусили багатьох людей шукати заробітку за кордоном.
Проте дані офіційної статистики навіть приблизно не відображають дійсні масштаби трудової міграції за кордон. Загалом у структурі трудової міграції громадян України за ступенем легальності можна виділити наступні чотири рівні. Офіційна трудова міграція - переміщення українських громадян, які, виїжджаючи за кордон, декларують участь у трудовій діяльності як ціль виїзду і є легальними трудовими мігрантами в приймаючих країнах (саме їх і фіксує офіційна статистика). Неофіційна легальна міграція - поїздки наших співвітчизників за кордон із декларованою метою туризму, відвідування родичів, із подальшим працевлаштуванням і реєстрацією в країні-реципієнті; учасники таких поїздок не можуть бути вистежені вітчизняною статистикою, але при цьому стають цілком легальними трудовими мігрантами ,і країнах-реципієнтах. Успішна нелегальна міграція - поїздки за кордон, пов'язані з незареєстрованною зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн. Міграція жертв злочинних угруповань торгівля людьми й інші випадки перебування громадян України в нелюдських умовах.
здійснюються відповідно близько 4% і понад 16% виїздів на західному кордоні, 14% і 25% - на східному.
Разом з цим існують й інші дані щодо кількості українських працівників-мігрантів. Деякі економісти називають цифру від 5 млн. до 7 млн. осіб. Незважаючи на розмаїтість оцінок масштабів трудової міграції, всі вони, однак, засвідчують, що поїздки на заробітки за кордон набули широкого поширення, стали для багатьох українців типовим джерелом доходів, мають завдяки цьому велике суспільно-політичне й соціальне значення.
Можна виділити наступні основні характеристики трудової міграції населення України, які зазнали змін: основна стратегія поїздок або спосіб заробітку; тривалість поїздок; географія поїздок; структура виконуваних робіт; демографічні характеристики мігрантів; фактори, які визначають трудову міграцію.
Причини трудової міграції мають майже винятково економічний характер. Однак якщо на початку 90-х років виїзди на заробітки за кордон визначалися зупинками підприємств, багатомісячними затримками з виплатою заробітної платні, безробіттям, то нині їхньою метою в більшості випадків є підвищення добробуту, рішення житлового питання, фінансування навчання та ін.
До найважливіших позитивних результатів трудової міграції населення України можна віднести наступні: зменшення напруги на ринку праці; значні кошти, які надходять від мігрантів, підвищують платоспроможний попит й у такий спосіб стимулюють виробництво; зовнішня трудова міграція є джерелом досвіду, знань, міжособистісних контактів, школою бізнесу й ринкового поводження.
Разом з тим наслідки трудової міграції далеко не однозначні. Збільшення грошової маси приводить до зростання цін, дешеві імпортні товари, привезені "човниками", створюють конкуренцію товарам вітчизняного виробництва. Орієнтовані на споживання гроші мігрантів лише незначною мірою мають інвестиційне або кредитне використання. Зовнішня трудова міграція руйнує трудові колективи, здатна стати причиною дефіциту робочої сили в певних областях і регіонах. Вона приводить до втрати кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном мало кваліфіковану роботу.
Суперечливість явища трудової міграції приводить до висновку, що основний зміст політики держави у відповідній сфері повинен складатися з мінімізації її негативних наслідків і максимальному використанні позитивних для громадян.
Протягом останнього десятиліття міграційні процеси відбувалися за нових географічних, правових та економічних умов, пов'язаних з виникненням нових незалежних держав, ринковими реформами, входженням України до міжнародної системи обміну населенням. Істотно зменшилася кількість мігруючого населення (якщо наприкінці 80-х р. цей показник становив 3,9 млн., то нині - 1,6 млн.), змінилася його структура. Раніше більшість мігрантів становила молодь, яка абсолютно переважала у навчальній та трудовій міграції, переїздах у зв'язку зі службою в армії. Вищою була частка чоловіків. Нині переїзди набули переважно сімейного характеру, збільшився середній вік мігрантів, статевий склад став більш рівномірним.
Понад половину всіх переїздів здійснюється всередині реґіонів України і близько третини - між ними, загальна міграційна інтенсивність збільшується у напрямку із заходу на схід. Найпотужнішими є міграційні потоки між сусідніми областями. Основним реципієнтом у міжрегіональному обміні населенням є м. Київ, причому його міграційний приріст збільшується: якщо у 1995 р. він становив 4,1 тис. осіб, то у 2001 р. - 15,4 тис. осіб. Позитивне сальдо міжрегіональних міграцій спостерігається також на Харківщині, Дніпропетровщині та у м.Севастополі. Змінився характер міграційного обміну між містами та селами. На відміну від попередніх десятиріч потужний відплив сільського населення значно зменшився.
Істотно скоротилися зовнішні міграції. Основним партнером в обміні населенням для України залишається реґіон СНД, передусім Росія. Проте бурхливі переміщення початку 90-х рр., що характеризувалися масовою репатріацією, поверненням депортованих, припливом біженців з "гарячих точок", змінилися в цілому паритетною міграцією, обсяги якої у 2001 р. були у сім разів меншими, ніж на початку минулого десятиріччя.
Вирішальним для міграційного зменшення населення стає від'їзд за межі колишнього СРСР. Основною його ознакою є "відплив мізків" - майже чверть вибулих мають вищу
Loading...

 
 

Цікаве