WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Методи регулювання платіжного балансу - Курсова робота

Методи регулювання платіжного балансу - Курсова робота

зниження цін попереджують "втечу" капіталу. В доларизованій економіці девальвація грошової одиниці практично завжди "прискорює" інфляцію через зменшення попиту на гроші і погіршує цінову конкурентоспроможність товарів експорту.
3. Нейтральність. Автоматична адаптація зменшує загрозу політично "коректних" рішень експансійного характеру (встановлення "реалістичного" обмінного курсу, емісійне фінансування дефіциту бюджету), які вирівнюють платіжний баланс з точністю до навпаки.
Для автоматичного вирівнювання платіжного балансу за допомогою плаваючого обмінного курсу не бракує вагомих недоліків:
" J-ефект. Відразу після девальвації грошової одиниці сальдо поточного рахунку (торговельного балансу) може не поліпшитися, принаймні у короткочасному плані (точка В на рис.5). J-ефект пояснюється невисокою короткочасною ціновою еластичністю попиту на імпорт і експорт, ІМ і Х відповідно. Очікуване вирівнювання торговельного балансу відбувається лише у віддаленій перспективі (точка С). докладніше J-ефект пояснюють декілька причин. По-перше, часовий лаг у виконанні раніше підписаних контрактів. По-друге, інерція споживачів, які звикли до певних товарів імпорт і неохоче змінюють власні смаки. По-третє, економічні агенти не поспішають змінювати постачальників, аж доки не переконаються у тривалому характері зміни цінових співвідношень;
" Інфляційна "віддача" знецінення грошової одиниці. Поширено вважати, що обмінний курс є одним із самостійних джерел інфляційної інерції:
де - інфляція;
- темп підвищення заробітної плати;
- темп знецінення грошової одиниці.
Якщо ваговий коефіцієнт є достатньо високим, від знецінення грошової одиниці слід очікувати відчутного прискорення інфляції.
" Фактор ризику. Це може перешкодити очікуваному припливу капіталу, попри значне підвищення процентної ставки. Джерелом ризику можуть стати J-ефект, прискорення інфляції тощо;
" Залежність сукупної пропозиції від критичного імпорту. Якщо виробництво залежить від імпортних компонент і немає можливостей заміщення імпорту власним виробництвом, девальвація грошової одиниці позначиться глибоким спадом у реальному секторі.
Потенційних переваг вирівнювання платіжного балансу за допомогою плаваючого обмінного курсу декілька:
" Оперативність. Знецінення грошової одиниці знижує RER негайно;
" Незалежність від валютних резервів. За умов фіксованого валютного курсу зменшення грошової маси вимагає значних валютних резервів. Якщо цього немає, валютні резерви можуть вичерпатися задовго до вирівнювання платіжного балансу. З іншого боку, тривале збільшення валютних резервів може супроводжуватися підтриманням підвищеної процентної ставки та безпосередніми втратами центрального банку від операцій стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу;
" Мінімізація втрат доходу. В ідеальному випадку немає підстав для зниження доходу нижче "природного" значення YN, адже погіршення платіжного балансу коригується зниженням обмінного курсу.
Декілька особливостей цінового підходу обмежують його використання для ширшого аналізу економічних процесів у відкритій економіці. По-перше, модель Бікердайка-Робінсон-Метцлера передбачає розрахунок індивідуальних цінових еластичностей для окремих товарів експорту-імпорту. Це достатньо складно навіть для країн з розвиненою системою статистики зовнішньої торгівлі.
По-друге, не аналізується рівновага грошового ринку. Це важливо передусім для країн з високою залежністю сукупного попиту від процентної ставки, адже девальвація грошової одиниці впливає на цей показник. За умови високої мобільності капіталу центральний банк втрачає контроль за пропозицією грошової маси, що перешкоджає підтриманню цінової стабільності ( відсутність інфляції є одним з важливих припущень моделі Бікердайка-Робінсон-Метцлера).
По-третє, теоретична модель цінового підходу не враховує залежності сальдо зовнішньої торгівлі від доходу. Країни з низькою ціновою еластичністю та високою залежністю попиту на імпорт від доходу потерпатимуть від постійного у часі погіршення торговельного балансу за умови власного прискорення економічно розвитку стосовно країн-торговельних партнерів. У міру збільшення доходу підвищений попит на імпорт вимагатиме значного знецінення грошової одиниці з метою підтримання рівноваги торговельного балансу.
По-четверте, девальвація грошової одиниці може безпосередньо впливати на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів.
Нарешті, ціновий підхід не передбачає врахування повної зайнятості, коли немаєможливостей залучення додаткових трудових ресурсів для виробництва товарів експорту.
Висновок
Отже, проаналізувавши досліджуване мною питання можна дійти висновку, що кожен метод вирівнювання платіжного балансу має свої специфічні особливості.
Економісти класичної школи припускали, що вільний рух золота і гнучкі ціни самостійно (і оперативно) відновлюють рівновагу доходу на "природному" рівні та вирівнюють платіжний баланс. Безперешкодна корекція рівнів цін і заробітної плати попереджувала виникнення значних платіжних дисбалансів.
На думку кейнсіанської школи, погіршення сальдо платіжного балансу зменшує сукупний попит. Відповідно зменшується дохід, що обмежує попит на імпорт. Таким чином зміни доходу самостійно вирівнюють платіжний баланс.
Автоматична адаптація - це саморегуляційний процес вирівнювання платіжного балансу і стабілізації доходу на деякому рівноважному (або "природному") рівні YN, що здійснюється через зміни у рівнях цін, заробітної плати, процентної ставки, а також пропозиції грошової маси (фіксований обмінний курс) або номінального обмінного курсу (плаваючий обмінний курс).
Прихильники цінового підходу головним чинником вирівнювання платіжного балансу визнають девальвацію грошової одиниці.
Однак, методи регулювання платіжного балансу мають як і переваги, так і недоліки.
Щодо України, то сальдо поточного рахунку є негативним. Україні необхідно відійти від політики нарощування зовнішньої заборгованості держави, яка проводиться останнім часом. Для вітчизняної економіки підтримання додатного сальдо поточного рахунку - незаперечний чинник економічного піднесення.
Список використаної літератури
1. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 2000.
2. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. - М.: ЮНИТИ, 1999.
3. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. - СПб.: ПИТЕР, 2001.
4. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - К.: МАУП, 2002.
5. Савельєв Є. Міжнародна економіка. - Тернопіль: Економічна думка, 2003.
6. Шевчук В. Міжнародна економіка теорія і практика. - Львів: Каменяр, 2003.
7. Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України. - Львів: Каменяр, 2001.
8. Вахненко Т. П., Перспективні напрями політики державних запозичень в Україні // Економіка і прогнозування -2005.- №1
9. Петренко О. М., Методика прогнозування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності до держбюджету // Фінанси України. -2004.- №1
10. Про стан платіжного балансу України у 2005 році // Платіжний баланс України 2005
11. Шевчук В., Взаємодія зростання ВВП і рахунків платіжного балансу - поточного і фінансового // Вісник НБУ -2006.- №7
12. Яремко Л. А., Імпорт та його вплив на макроекономічні процеси // Фінанси України -2005.- №7
Loading...

 
 

Цікаве