WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Методи регулювання платіжного балансу - Курсова робота

Методи регулювання платіжного балансу - Курсова робота

(4.1)-(4.2) наведено умови рівноваги для товарів імпорту та експорту. Обсяги імпорту для даної країни дорівнюють обсягам експорту країн-торговельних партнерів. Відповідно обсяги експорту з даної країни дорівнюють обсягом імпорту за кордоном.
Рівняння (4.3) визначає рівновагу торговельного балансу (в національній грошовій одиниці). У рівняннях (4.4) і (4.5) показано зв'язок між внутрішніми і світовими цінами для товарів імпорту та експорту, відповідно. Визначені цінові залежності означають дотримання правила "однієї ціни". Рівні цін у даній країні повторюють зміни рівнів цін країн-торговельних партнерів ( з врахуванням номінального обмінного курсу). Обидва товари є такими, що виробляють окремо у даній країні (експорт) або за кордоном (імпорт).
У моделі Бікердайка-Робінсон-Метцлера девальвація грошової одиниці зменшує пропозицію товарів імпорту та збільшує попит на експорт. Водночас попит на товари імпорту та пропозицію товарів експорту в даній країні не змінюється (у внутрішніх цінах). Графічно наслідки девальвації проілюстровано на рис.4. для умов рівноваги на обох ринках - товарів імпорту та експорту. Приймається, що девальвація грошової одиниці є одноразовою подією, покликаною зменшити надлишковий попит на іноземну грошову одиницю.
Після девальвації країни-торговельні партнери зменшують пропозицію товарів імпорту (рівняння (4.1)), оскільки підвищується їх вартість на експортних ринках. Відповідно змінюється рівновага на ринку товарів імпорту для даної країни . При сталому попиті на товари імпорту (лінія М зберігає початкове положення) вирівнювання попиту і пропозиції призводить до зменшення обсягів імпорту (М0?М1). Правило "однієї ціни" зумовлює підвищення внутрішньої ціни товарів імпорту з до (рівняння 4.4)). За кордоном девальвація грошової одиниці обмежує попит на місцевий експорт, що призводить до зменшення кількісних показників та зниження рівня цін на товари експорту.
Подібним чином збільшення попиту на експорт даної країни за кордоном (рівняння (4.2)) створює стимули для реалізації товарів експорту ( ? ). Після девальвації іноземні партнери усвідомлюють здешевлення вартості товарів імпорту, що збільшує їх пропозицію. Відповідно ціна імпорту в країнах-торговельних партнерах знижується. При сталій пропозиції товарів експорту відбувається збільшення обсягів експорту (Х0?Х1) та підвищення внутрішньої ціни товарів експорту. Вирівнювання торговельного балансу (TRADE=0) завершується після досягнення рівноваги ринків імпорту та експорту. При цьому підвищується рівноважне значення ціни товарів імпорту ( ? ) та експорту ( ? ).
Отже девальвація грошової одиниці має три наслідки:
1. збільшення обсягів експорту;
2. зменшення обсягів імпорту;
3. підвищення внутрішньої ціни обох товарів - експорту й імпорту.
Хоча обсяги імпорту зменшуються, підвищення його вартості може спричинити протилежний до очікуваного наслідок - погіршення торговельного балансу. Так само збільшення обсягів експорту не означає автоматичного збільшення валютних надходжень, оскільки вартість експорту в іноземній грошовій одиниці знижується. Дещо по-іншому зменшення видатків на імпорт може не створювати очікуваного зменшення надлишкового попиту на іноземну валюту, оскільки цьому перешкоджатимуть обмежені можливості експорту.
Торговельний баланс поліпшується лише за умови високої цінової еластичності експорту, коли збільшення обсягів експорту з надлишком компенсує втрати від зниження уціни товарів експорту. Якщо цього немає, о збільшення фізичних обсягів супроводжується зниженням вартості експорту. Пропозиція іноземної валюти збільшується лише тоді, якщо цінова еластичність експорту перевищує 1; інакше пропозиція іноземної валюти зменшується.
З іншого боку, невисока цінова еластичність імпорту може спровокувати одночасне підвищення цін та спад виробництва (стагфляція). Після підвищення цін на імпорт наступне зменшення доходу з високою ймовірністю обмежить сукупний попит, що призведе до спаду виробництва.
ІІ. Аналіз платіжного балансу України
1. Стан платіжного балансу України у 2005 році
Визначальною рисою платіжного балансу 2005 року став значний приплив валюти за статтями фінансового рахунку, який компенсував скорочення позитивного сальдо поточного рахунку та дозволив удвічі збільшити рівень резервних активі країни.
У 2005 році сальдо поточного рахунку платіжного балансу скоротилося порівняно з 2004 роком у 2,7 рази й становило 2,5 млрд. дол. США (3,1% до ВВП).
Погіршення умов торгівлі, зменшення світового попиту зумовили значне перевищення темпів зростання імпорту товарів (21,8%) над експортом (4,8%), що призвело до формування від'ємного сальдо товарного балансу в розмірі 1,1 млрд. дол. США та різкого скорочення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (з 4,9 до 0,8 млрд. дол. США).
Характерною ознакою 2005 року є суттєве уповільнення темпів зростання експорту товарів. Вартісні обсяги експорту у звітному періоді становили 35 млрд. дол. США і збільшилися до попереднього року лише на 4,8% (у 204 році - на 40,8%).
Політика уряду, спрямована на збільшення реальних доходів населення та внутрішнього споживання, разом з активізацією дій по боротьбі з контрабандою та зниження митних тарифів, а також зміцнення реального ефективного валютного курсу з початку року на 15,9%, стимулювали зростання у 2005 році обсягів неенергетичного імпорту вищими темпами, ніж у 2004 році (30,7 проти 26,5%).
Від'ємне сальдо балансу доходів за 2005 рік збільшилося до рівняпопереднього року в 1,5 рази й становило 985 млн. дол. США. Необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними середньо- та довгостроковими кредитами, збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам і зростання платежів уряду за прямим та гарантованим боргом були головною причиною зростання обсягів виплат у 2005 році в 1,7 рази. Показник нарахованих відсотків із зовнішнього боргу відносно експорту товарів і послуг збільшився до 2,8 проти 1,8% у 2004 році.
Визначальною рисою фінансового рахунку в 2005 році став значний приплив валюти за такими статтями, як прямі іноземні інвестиції, а також середньострокові та довгострокові негарантовані кредити при одночасному зменшенні відпливу капіталу. Це дозволило збільшити резервні активи до рівня, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг упродовж 4,7 місяця.
Дані платіжного балансу свідчать про відсутність у 2005 році тенденції до перевищення обсягів платежів за імпорт товарів над обсягами фактичного імпорту .
За рахунок нових негарантованих запозичень зовнішній борг України зріс за 2005 рік на 2,6% і на 01.01.2006 становив 38,8 млрд. дол. США.
2. Рекомендації щодо економічної політики
Україні необхідно відійти від політики нарощування зовнішньої заборгованості держави, яка проводиться останнім часом. Інтенсифікація зовнішніх запозичень в період стрімкого економічного зростання і формування значного позитивного сальдо поточних операцій виглядає ірраціональною.
Орієнтація уряду на зовнішні ринки позичкових капіталів стримує розвиток внутрішнього ринку облігаційних позик та обмежує можливості використання державних цінних паперів для цілей регулювання національної грошово-кредитної системи. Крім того, обсяги короткострокового боргу і боргу в іноземній валюті вважаються основним індикатором вразливості боргової позиції уряду до дії зовнішніх шоків. Передусім, значні обсяги зовнішньої заборгованості підвищують вірогідність
Loading...

 
 

Цікаве