WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили - Реферат

Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили - Реферат


Реферат
Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили
?
Зміст
1. Поняття міжнародної міграції робочої сили.
2. Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції.
3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці.
Список використаної літератури.
1.Поняття міжнародної міграції робочої сили
Міжнародна міграція робочої сили є складовою світової системи господарювання, вона є результатом еволюції робочої сили, системи міжнародного поділу праці та інтеграції. За розрахунками експертів ООН, у 2000р. близько 140 млн. Людей, тобто близько 2% світового населення мешкали не в тій країні, в якій родилися.
Міжнародна міграція робочої сили пов'язана з формуванням, розвитком та занепадом націй і держав. Вона є результуючою функцією цілого комплексу економічних і неекономічних чинників: її обумовлюють як різниця в рівнях поточних доходів, безробіття, необхідність пошуку роботи в інших країнах та інші економічні причини, так і війни, стихійні лиха і інші позаекономічні події.
Під міграцією розуміють зумовлене економічними, а також політичними, соціальними причинами, інколи військовими подіями постійне або тимчасове переселення людей через існуючі державні кордони. Можна навести таке, більш формальне визначення цього явища.
Міжнародна міграція робочої сили - це постійне або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що викликається як економічними так і неекономічними причинами.
Історично явище міграції - необхідний та природний атрибут міжнародних відносин, спільного існування різних народів, етнічних і соціальних груп, країн. Тому витоки міграції навіть неможливо визначити. Вільне або примусове переміщення великих мас людей відбувалось завжди - настільки, наскільки "вистачає" історичної пам'яті людства.
Натомість можна вести мову про те, як і коли завдяки міжнародній міграції сформовувалися окремі нації та держави. Адже такі сучасні країни, як США, Австралія, взагалі є країнами, населення яких, крім індіанців та аборигенних племен, сформовано завдяки принципу мігрантів, і переважна більшість людей є або нащадками мігрантів, або є самими мігрантами. До речі, чимала частина цих людей є вихідцями з України, типова доля яких була, як відомо, описана вітчизняним письменником В.Короленком.
2. Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції
Міжнародна міграція, подібно до монети, має два боки, які не існують окремо один від одного, а є аспектами єдиного міграційного процесу. Це - еміграція та імміграція.
Еміграція - це виїзд працездатного населення з території країни за її межі.
Імміграція - це в'їзд працездатного населення на територію країни з-за її меж.
Отже, одна й та сама людина є емігрантом стосовно країни виїзду та іммігрантом стосовно країни в'їзду.
Стосовно ж певної країни, то вона, залежно від вектора руху людей, постає країною еміграції та імміграції. Нерівність кількості людей, які виїздять або приїздять до країни на постійне місце проживання (часто як критерій використовують термін один рік), зумовлює необхідність визначати міграційні тенденції. Найбільш загальним показником, що їх характеризує, є міграційне сальдо - різниця між імміграцією до країни та еміграцією за її межі.
Нарешті, використовується ще один термін - реімміграція, яким позначають повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.
З погляду економічної науки та економічного аналізу, причини та фактори міжнародної міграції можна поділити на такі, що описуються властивими їм інструментарієм та логікою, та такі, що зумовлені чимось іншим, тобто - ендогенні та екзогенні за природою. Відтак класифікація таких факторів має поділяти їх на економічні та неекономічні.
Економічні фактори пов'язані з відмінностями, що існують між країнами щодо рівнів життя, заробітної плати, можливості знайти роботу (зокрема за певним фахом). Звичайно, "суто економічних" мотивів виїзду з країни або в'їзду до неї не існує: всі вони так або інакше проецються на соціальну, психологічні системи цінностей людей. Разом з тим їх об'єднує те, що економічні підходи принаймі можуть досить повно їх зрозуміти та описати.
Неекономічні фактори пов'язані з подіями, які сприймаються економістами як певна даність, природа якої не описується суто професійними методиками. Такими факторами можуть бути стихійні лиха, війни, примусове висилання людей.
Щодо класифікації самої міжнародної міграції, то вона є особливо диверсифікованою та такою, що використовує складну систему соціально-економічних, часових та інших критеріїв. Розглянемо окремі класифікаційні елементи міжнародної міграції відповідно до таких критеріїв.
Таблиця 1.
Види міжнародної міграції робочої сили______________________________
Критерій Види міграції
За часовою ознакою остаточна
тимчасова
" маятникова
" сезонна
За юридично-обліковою ознакою легальна
нелегальна
За характером прийняття рішення добровільна
примусова
За соціальною належністю мігрантів робітників
спеціалістів
У зв'язку з окремими видами міграції виділяють додаткові її підвиди. Можна виокремити і найбільш типові "наповнювачі" певних класифікаційних елементів (так, сезонна міграція - це передусім міграція аграрних працівників).
За деякими з таких елементів криються специфічні явища, які інколи розглядаються як самостійні економічні явища, наприклад відплив умів. Так, країни в'їзду, зважаючи на значно більшу привабливість для себе в'їзду висококваліфікованих кадрів, ніж малокваліфікованих працівників, можуть застосовувати стосовно перших пільгові правила в'їзду, навіть стимулювати такий в'їзд. Навпаки, країни від'їзду кваліфікованих працівників можуть намагатися обмежувати цей процес, зокрема застосовувати податок на відплив умів, а також за допомогою прямих заборон, як це було, наприклад, в СРСР.
3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці
Аналіз наслідків міграції на ринку праці або вивчення того, що відбувається в рівнях та структурі зайнятості внаслідок міграційних процесів, має враховувати багатоаспектність цього явища. Його можна розглядати із найбільш загальної точки зору, у світовому масштабі, з точки зору країн виїзду та країн в'їзду робочої сили, фахівців.
У загальносвітовому масштабі міжнародна міграція робочої сили зумовлює оптимізацію розміщення продуктивних сил. Цю оптимізацію можна розглядати в контексті загальної тенденції до уніфікації та зближення умов життя внаслідок міжнародного співробітництва. Справді, в багатьох випадках міграція робочої сили сприяє розв'язанню проблеми зайнятості, коли безробітні люди з однієї країни переїздять до іншої, де вони можуть знайти роботу. Але зазначену тенденцію не слід сплутувати з практичною уніфікацією, на заваді якій стоять глобальна конкуренція, інші тенденції розміщення продуктивних сил, зокрема концентрація, з одного боку, високотехнологічного, науковомісткого виробництвав країних Заходу, ОЕСР, а з іншого - брудного, такого, що не потребує високої кваліфікації, - у країнах, що розвиваються.
Аналогічним чином можна стверджувати про певний тиск, який здійснює міграція робочої сили в напрямку вирювнювання цін на цей фактор виробництва. Цю тенденцію до вирівнювання можна розглядати в контексті теорії Хекшера-Оліна, теореми Самуельсона, і, як уже зазначалося, її не варто абсолютизувати, адже інші тенденції можуть її "перекрити" та зумовити зовсім інший кінцевий результат.
Інші міграції мають більш національне "звучання". Інакше кажучи, вони залежать від того, чи є розглядувана країна країною в'їзду, чи країною виїзду.
Міграція впливає на обсяг ВВП. Для країни в'їзду вона, як правило, означає можливість збільшення сукупного продукту. Навіть у найгіршому випадку, якщо іммігранти стають безробітними, воно відіграють певну роль відносно загальної зайнятості, здійснюючи поножувальний тиск на зарплату. Іммігранти виконують суспільно корисну роботу, сплачують податки до державного бюджету країни перебування.
У сучасному світі міграційні процеси дедалі активніше виявляють себе у сфері наукомісткого виробництва, впливаючи на неї. У даному разі виграші та програші для країн є більш очевидними, оскільки йдеться про виїзд та в'їзд людей, праця яких є, як правило, високо затребуваною та використовується на важливих, інколи стратегічних ділянках економіки. Від такої еміграції сильно потерпає Україна, інші пострадянські країни, ряд держав, що розваються.
Тимчасові (сезонні) роботи за кордоном також є статтею міжнародної міграції. Для України актуальні приклади цьому - робота водіїв у московських автопарках, виїзди шахтарів на заробітки до російських шахт. Італійські, мексиканські, турецькі будівельники традиційно виїздять на заробітки у найбільш багаті європейські країни.
Хто виграє?
Самі мігранти. Очевидно, вони, як правило, у виграші, адже саме заради такого виграшу вони і хдійснюють переїзд з країни до країни. Їх виграш - це передусім збільшення заробітної плати, можливість отримати роботу.
Роботодавці. Вони теж виграють, що можна констатувати "за фактом": інакше, якби вони не мали зиску, то не наймали б працівників-іммігрантів. Взагалі іммігранти кількісно збільшують "сторону пропозиції" робочої сили, і вже це зумовлює зниження вимог щодо ставок зарплати.
Робітники, які залишаються в країні імміграції. Вони теж, як правило, виграють, оскільки позбавляються конкурентів на ринку праці.
Хто програє?
Це, передусім, конкурентні працівники та потенційні працівники у країні в'їзді, які потерпають від нестачі робочих місць та погіршення умов зарплати.
Інша категорія тих, хто програє, це - наймачів країні виїзду, яку позбавляються як самих працівників, так і можливостей користуватися конкуренцією на ринку праці з метою зниження зарплати.
Список використаної літератури
1. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник/ Под ред. Л.Е. Стровского. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 823 с.
2. Зовнішньоекономічна діяльність. - Донецьк: КП "Регіон", 1998. - 292 с.
3. Международные еконмические отношения: Учеб. пособие/Под ред. С.Ф. Сутырина, В.Н. Харламовой. - СПб.: Изд-во С.-Петербург. Ун-та, 1996. - 248 с.
4. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.
Loading...

 
 

Цікаве