WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

ґрунтується на спільному із західним світом розумінні та баченні суспільних цінностей. Створення громаданського суспільства, розвиток демократичних інституцій, забез печення прав і свобод людини виступають пріоритетними на ціональними інтересами України, які визначено ще на початку її утворення як незалежної держави... Для досягнення постав леної мети - набуття повноправного членства в НАТО - дер жавна влада має вдосконалити політичну систему, розвивати інститути громадянського суспільства... Україні належить адап тувати законодавство до права Європейського Союзу, яке не зводиться лише до законодавства ЄС, а включає спільні прин ципи, цінності та правову культуру" .
Стосунки з НАТО одним ривком були виведені на більшу висоту, ніж з ЄС, і набули чіткіших перспектив - якщо не стосовно членства, то щодо запланованих внутрішніх реформ. У Плані дій Україна - НАТО, підписаному восени 2002 р., як принцип зафіксовано таке: "З метою більш тісної євроатлан тичної інтеграції Україна продовжуватиме проводити внутріш ню політику, основану на зміцненні демократії та верховенстві права, повазі до прав людини, принципі розподілу влад і неза лежності судів, демократичних виборах відповідно до норм Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), по літичному плюралізмі, свободі слова, повазі до прав національ них та етнічних меншин та недискримінації за політичними, релігійними або етнічними ознаками" .
Цільовий план Україна - НАТО на 2003 р. передбачав конкретні дії, спрямовані на вирішення актуальних політичних проблем: здійснення заходів щодо вдосконалення виборчих процедур, зокрема підготовку законопроектів про внесення змін до Законів України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та "Про вибори народних депутатів України"; вдосконалення роботи та реформування Центральної виборчої комісії, вдосконалення діяльності членів виборчих комісій щодо забезпечення відкритості виборчого процесу в день виборів та оприлюднення результатів виборів з урахуванням рекомендацій ОБСЄ; здійснення заходів щодо поліпшення ситуації у сфері свободи слова та друку і сприяння розширенню кола власників ЗМІ; сприяння, виходячи з реко мендацій ОБСЄ, вільним і чесним виборам згідно із законо давством, проведення конференції з цієї тематики із запрошенням представників іноземних держав та міжнародних організацій; зміцнення повноважень та незалежності судів; здійснення за ходів щодо прийняття адміністративно-процесуального кодексу України, інших законів України з метою забезпечення належ ного функціонування судової системи, в тому числі новоутво рених Вищого адміністративного суду України, Апеляційного суду України та Касаційного суду України; подальше реформу вання законодавства України у сфері правосудця відповідно до євроатлантичних стандартів; сприяння постійному розвиткові і зміцненню громадянського суспільства, забезпеченню верхо венства права, захисту основних прав людини і громадянських свобод; перегляд законів та інших нормативно-правових актів України з метою зміцнення громадянського суспільства .
Чи зробить Альянс реформи більш вірогідними? Те, що реформи - справа суто українська, не викликає сумніву. Але на сьогодні залишається під питанням серйозність намірів і практична здатність державного керівництва здійс нити такі радикальні перетворення в політичній та економічній сфері, які потрібні для вступу до НАТО. Тому необхідно з'ясу вати, у чому передусім має полягати роль НАТО - у сприянні і допомозі чи в примусі до реформування - і що може стати результатом різних намірів партнерів?
Альянс безумовно зацікавлений у демократичних перетво реннях в Україні. Але слід чітко розуміти, у чому конкретно полягає ця зацікавленість і якою мірою він готовий сприяти їх проведенню. Досить очевидно, що все може обмежитися праг ненням до стабільності, передбачуваності або навіть запобіган ням участі в альтернативних об'єднаннях. Те, на що погоджується НАТО у взаєминах з Україною, спрямоване насамперед на вирішення актуальних для Альянсу завдань, а вже потім - на впорядкуван ня і можливий розвиток співпраці, що лише створює перед умови для переходу до інтеграційного етапу в майбутньому.
Фактично останні українсько-натовські документи містять найповнішу і найконкретнішу програму проведення внутрішніх реформ. Чи створюють вони більше передумов для справді де мократичних перетворень, для яких досі не вистачало реаль ного бажання та політичної волі? Донедавна предметна програма реформування політичної та правової сфери і виве дення її на мінімальний рівень демократизації були пов'язані з членством в Раді Європи . Зазначимо, що вимоги дотримання норм демократії передбачені і для членів ОБСЄ. Таким чином, протягом перших років незалежності склався комплекс між народних зобов'язань та орієнтованих на міжнародну співпрацю самозобов'язань щодо загальних засад політичного розвитку. Фактично цей комплекс, хоча й був позбавлений певної сис темності, у ключових питаннях є більш чітким і послідовним, ніж суто внутрішні програми політичних реформ. Він не містить компромісних орієнтирів, продиктованих суперечливими внут рішніми суспільно-політичними реаліями, і передбачає більш визначену, хоча й не пряму відповідальність. Те, що Україна досі не виконала стартових умов членства в Раді Європи і зали шається об'єктом моніторингу з її боку, є свідченням неготовності держави дотримуватися зобов'язань. І це створює показо вий фон для оцінки її ініціатив у стосунках з ЄС та НАТО.
Укладення угод з Європейським Союзом та НАТО, які за своїм змістом набагато ширші, ніж класичні міжнародні догово ри про співпрацю, і містять деталізовані зобов'язання щодо роз витку національної політичної системи, не має серйозного опер тя в українському суспільстві і в українській владі. Маємо феномен сучасної України: наміри влади здійснити й демократич ні реформи найбільш чітко і категорично зафіксовані не у внут рішніх, а в міжнародних документах. Звичайно, там немає де тальних програм, проте окреслено ключові принципові позиції.
Зазначимо, що НАТО не належить до тих міжнародних акторів, які мають вагомий вплив на внутрішню ситуацію в Україні. Альянс, зрештою, ніколи не розвивав діє вих механізмів такого впливу і - головне - не виділяв для цьо го значних ресурсів. Активізація стосунків з НАТО мало що змінює в цьому сенсі.
Вашингтон цілком відверто пов'язує перспективи взаємин України і Північноатлантичного альянсу з майбутніми прези дентськими виборами. Тодішній посол США в Україні Карлос Паскуаль, перебуваючи в червні 2003 р. у Полтаві, заявив, що в найближчі 1,5 року вирішиться доля України щодо вступу в НАТО, яка багато в чому залежатиме від майбутніх прези дентських виборів, а також від формування ринкової економіки і демократії, основою якої є свобода слова. "Наявність виборчого процесу за стандартами ОБСЄ і результат, який відображаєволю народу, є життєво необхідним для успіху в прагненні України приєднатися до НАТО та просунутися ближче до Європейського Союзу. США також наполегливо
Loading...

 
 

Цікаве