WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

окреслилися певні позитивні зрушення, зокрема імплементовано Угоду про безпеку між Урядом України та НАТО .
Далі потребують свого затвердження та бездоганного виконання Правила поводження та забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом. Внутрішнє законодавство повинне бути сумісним з нормативною базою НАТО. Має бути проведена велика робота щодо приведення у відповідність до стандартів НАТО нормативної бази з питань захисту інформації з обмеженим доступом, організації конфіденційного зв'язку з використанням обладнання НАТО, модернізації державних систем телекомунікації та інформації, по яких може передаватись інформація НАТО з обмеженим доступом.
Усі ці технічні питання, хоча й потребують певних фінансових витрат, не обтяжені політичними передумовами, які стоять на заваді просування України до членства в Альянсі. Для їх упровадження практично не існує жодних політичних перешкод, пов'язаних з боротьбою за політичну владу в країні.
4. Формування нової генерації урядовців та службовців, відданих ідеї євроатлантичної інтеграції України, - своєрідної "євроатлантичної" еліти, яка мала б авторитет і довіру в структурах НАТО. Це дасть змогу сформувати з такої еліти певні команди, які б відповідали за практичне втілення в ключових міністерствах і відомствах, задіяних у процесі євроатлантичної інтеграції, курсу на вступ України в НАТО. Видається доцільним паралельно з такими заходами кадрової політики запровадити люстрацію у вищих органах виконавчої влади, особливо в силових відомствах. Слід зазначити, що люстрація є однією з необхідних умов кадрової політики для вступу в НАТО. Вона покликана підняти на ключові керівні посади вищої і середньої ланки державного управління службовців, фахівців, які спроможні втілювати в життя рішення, спрямовані на євроатлантичну інтеграцію. До таких команд слід залучати військовослужбовців та цивільних, які отримували освіту в навчальних закладах країн НАТО, мають досвід роботи в міжнародних штабах, розуміють стратегічну культуру НАТО. Саме такі кадри викликають довіру і розуміння з боку представників країн НАТО.
5. Подачу письмової офіційної заяви про намір вступити в НАТО. Цей захід є необхідною політико-юридичною умовою, яка дає підстави Альянсу сприйняти наміри України як серйозні й вагомі для того, щоб дати їй відповідь щодо залучення до ПДЧ, а потім і запрошення до Альянсу. Подачі заяви має передувати інтенсивний діалог сторін з метою погодження умов і процедур здійснення такого кроку.
6. Запровадження широкої програми політико-дипломатичних заходів у країнах НАТО з метою формування позитивного іміджу країни і переконання політикуму цих держав у необхідності приєднання України до НАТО .
Отже, довіра до України як необхідний чинник набуття членства в Альянсі формується створенням відповідних об'єктивних та суб'єктивних передумов. Важливою суб'єктивною передумовою вважається наявність нових яскравих політичних лідерів та команд нової еліти, відданої ідеї євроатлантичної інтеграції України.
Але не менш важливим чинником, який формує довіру і підвищує шанси на вступ України в НАТО, є її спроможність робити внесок у виконання Альянсом його функцій. Досягнення та демонстрація спроможності виконувати зобов'язання члена Альянсу здійснюється завдяки розв'язанню таких першочергових завдань:
1. Проведення Оборонного огляду та розробка цільових програм реформування та розвитку Збройних сил України з урахуванням майбутнього членства в НАТО.
Оборонний огляд, як відомо, здійснюється з метою перегляду і приведення у відповідність структури збройних сил до ресурсної бази, яка виділяється країною на потреби оборони. На основі аналізу викликів і загроз воєнній безпеці держави та зобов'язань у сфері колективної оборони визначаються вимоги щодо завдань та складу збройних сил, їх оптимальна структура, яка б відповідала й фінансовим можливостям країни.
Проведення Оборонного огляду складається з декількох етапів. Перший із них передбачає діагноз поточного стану збройних сил, відповідності ресурсного забезпечення окресленим завданням та заданому рівню бойової готовності. Далі визначається вартість створення необхідних структур, які виконуватимуть поставлені завдання, у тому числі: вартість утримання особового складу, вартість проведення модернізації та закупівлі військової техніки й озброєння, необхідної інфраструктури за стандартами НАТО, вартість соціальних програм.
Другий етап передбачає розробку середньо - та короткострокових планів імплементації національних цілей військової реформи за напрямками реформування і розвитку Збройних сил України, під які розробляються відповідні національні програми. Вони всебічно обґрунтовуються за пріоритетами, термінами виконання заходів та ресурсним забезпеченням, що знаходить остаточне вираження і у Стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2015 р., який має бути розглянутий та затверджений Урядом України.
Рішення про проведення такого Оборонного огляду для України вперше було прийняте під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони сторін, яке відбулося в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі 7 червня 2002 р. Згідно з Планом дій Україна - НАТО на 2003 р. перший етап Оборонного огляду мав завершитися до грудня 2003 р. Другий етап повинен був тривати до березня 2004 р. й, очевидно, за логікою процесу вступу до НАТО мав бути завершений до Стамбульського (2004 р.) саміту Альянсу, на якому Україна могла б розраховувати на підключення до ПДЧ. Ситуація ще більше ускладнюється тим, що Оборонним оглядом та реформуванням за стандартами НАТО не охоплені інші силові відомства та їх військові формування.
2. Проведення Оборонного огляду в інших складниках сектора безпеки, зокрема в Державній прикордонній службі, МВС, військах цивільної оборони. Проведення такого огляду в зазначених силових відомствах, з одного боку, значно полегшується їх малою чисельністю, з іншого боку, ускладнюється їх закритістю, відсутністю відповідного досвіду співпраці зі структурами НАТО. Але реформування саме цих структур є найбільш яскравимпоказником реальних демократичних зрушень в Україні.
3. Упровадження прозорої системи оборонного планування та процедур укладання оборонного бюджету, перехід на систему НАТО щодо розробки оборонних програм та їх фінансування.
4. Здійснення переходу на єдині з НАТО стандарти і систему управління повітряним рухом, включаючи функціонування служб управління цим рухом та контролю за повітряним простором.
5. Стандартизація засобів зв'язку, управління, штабних процедур з метою досягнення оперативної сумісності між Збройними силами України та Об'єднаними збройними силами НАТО. Це передбачає зокрема такі заходи, як видання топографічних карт території України та складання електронних карт геоінформаційної системи ЗСУ відповідно до стандартів НАТО, впровадження системи кодифікації НАТО тощо.
6. Подальша участь підрозділів Збройних сил України у складі багатонаціональних сил зі створення умов стабільності і безпеки в республіці Ірак.
7.
Loading...

 
 

Цікаве