WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

головною метою яких стане набуття Україною членства в НАТО. Відповідно до цієї мети потрібно переробити всі керівні документи, які регламентують реалізацію політики євроатлантичної інтеграції України. Це стосується зокрема Цільового плану Україна - НАТО на 2004 р.
Він, як і аналітичний Цільовий план на 2003 р., повторює структуру ПДЧ, але за своїм змістом хибує на занадто велику абстрактність, механічний набір цілей без визначення їх пріоритетності, хаотичне поповнення заходами, які не завжди підпорядковані головній меті - вступу України в НАТО. Так, з усього комплексу цілей та заходів тільки ціль II. А І. "Реформування Збройних сил" (у підрозділі "Реформування в галузі безпеки і оборони") поновлено більш-менш конкретними заходами, які відповідають головній меті . Весь інший зміст Плану дій поновлено загальнодержавними заходами, які зовсім не пов'язані з набуттям Україною членства в НАТО або пов'язані опосередковано. Отже, хибність такого методологічного підходу може бути виправлена селекцією цілей відповідно до головної мети.
2. Визначення короткотермінових та середньотермінових цілей, які б найбільшою мірою відповідали досягненню головної мети - вступу в НАТО.
На короткотермінову перспективу ці цілі мають забезпечити набуття Україною статусу кандидата на членство в НАТО. Для цього необхідно, по-перше, завоювати довіру з боку країн НАТО до України в її відданості євроатлантичним цінностям та намірах стати членом Альянсу і, по-друге, продемонструвати спроможність робити реальний внесок у колективну оборону, підтримку миру та інші нові місії Альянсу. Відповідно до цих двох вимог потрібно розробити відповідне дерево цілей, котрі необхідно досягти.
Середньотермінова перспектива повинна передбачати набір таких цілей, які б дали можливість успішно пройти юридичний етап набуття членства в НАТО. На відміну від короткотермінових, пов'язаних переважно з військовою та політико-дипломатичною площиною, середньотермінові цілі передбачають трансформацію соціально-політичної, економічної, духовної сфери суспільства і країни в цілому. Такі цілі не можуть бути досягнуті за короткий час, оскільки вони передбачають більш глибинні зрушення, наближення не тільки Збройних сил, а й усієї країни до стандартів Альянсу. У військовій і політичній сферах це означає набуття спільного мислення і спільної стратегічної культури, несумісної зі старим радянським стереотипом. Реалізація такої мети - це процес звільнення від пострадянськості (в його тоталітарному сенсі) в підходах до принципів управління країною, світоглядних і політичних цінностей. Звісно, що цей процес є досить тривалим. Що необхідно зробити для досягнення поставленої мети? Потрібно передусім розробити низку заходів за наступним третім принципом.
3. Відповідність заходів задекларованим короткотерміновим та середньотерміновим цілям.
Аналіз заходів, що містяться в Цільовому плані Україна -НАТО на 2004 р., показує значні вади в методиці їх добору. Занадто велика абстрактність формулювання не дає можливості оцінити відповідність цих заходів цілям, на досягнення яких вони спрямовані. Більше того, в такому разі втрачається критерій оцінки їх виконання та ефективності. Наприклад, такі формулювання, як "удосконалення нормативно-правового регулювання порядку реалізації конституційного права громадян", чи "удосконалення структури та діяльності державних органів у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом", чи "сприяння прийняттю законів, необхідних для забезпечення вступу України до СОТ" ні до чого конкретного не зобов'язують і оцінити їх ефективність чи рівень виконання надзвичайно важко.
Деякі заходи, внесені в Цільовий план на 2004 р., взагалі не належать до сфери євроатлантичної інтеграції, наприклад, "розробка та прийняття в установленому порядку нормативно-правових актів у сфері стандартизації з метою мінімізації можливих негативних наслідків розширення ЄС для українських експортерів" .
Подібні приклади свідчать про те, що заходи, передбачені Цільовим планом на 2004 р., значною мірою є неконкретними, нецілеспрямованими, малоефективними. За своїм змістом вони мало впливають на реалізацію поставленої мети. Отже, добір та формулювання заходів потрібно здійснювати до відповідних вимог. Заходи мають бути:
- цілеспрямованими;
- конкретними;
- ефективними;
- реалістичними.
Щодо останніх вимог, то тут необхідно враховувати такі чинники, як зовнішні та внутрішні умови, наявність відповідних ресурсів, політичної волі та відповідних структур, часові терміни, а також персональну спроможність здійснювати зазначені заходи.
4. Побудова та реалізація цілком вивіреної стратегії набуття членства в НАТО на короткотермінову та середньотермінову перспективу.
Така стратегія повинна враховувати весь комплекс зовнішньополітичних та внутрішньополітичних, об'єктивних і суб'єктивних умов, які складаються в певний історичний проміжок часу.
Стратегія дій на короткотермінову перспективу має бути підпорядкована досягненню головної мети, а також проміжних цілей. Головною метою на короткотермінову перспективу є отримання запрошення від країн НАТО на приєднання до Альянсу. Проміжні цілі мають бути спрямовані на досягнення головної мети. Вони полягають у забезпеченні двох вимог з боку НАТО: досягненню довіри до України і її здатності робити внесок у колективну спроможність Альянсу, тобто спроможність виконувати відповідні зобов'язання.
Досягнення довіри передбачає від України розв'язання таких завдань:
1. Відмову від проведення двовекторної політики в зовнішньополітичній і воєнно-політичній сферах, що означає пере-підпорядкування відносин з Росією інтересам, пов'язаним зі вступом України в Альянс. Дотепер орієнтація на Росію у воєнно-політичній сфері гальмує рух України до НАТО і підриває довіру до неї з боку Альянсу як до надійного партнера.
Наприклад, з одного боку, Україна планує приєднатися до Програми НАТО щодо обміну даними про повітряну обстановку і в той же час ратифікує Договір про забезпечення польотів авіації збройних сил держав СНД аеронавігаційною інформацією, якийбув розроблений на підставі міждержавної Угоди про використання повітряного простору від 15 травня 1992 р. Цей Договір є важливим складником Ташкентського договору з колективної безпеки, до якого Україна не належить .
З одного боку, в Плані дій Україна - НАТО задекларовано мету створення необхідних умов для вступу в СОТ та сприяння економічному співробітництву між Україною та Альянсом, з іншого боку, Україна ратифікує Договір про єдиний економічний простір, який фактично перекреслює всі досягнення, здобуті на шляху набуття членства у Світовій організації торгівлі, і відкладає перспективи набуття такого членства на невизначений час.
2. Забезпечення свободи преси та громадських свобод шляхом упровадження відповідних законодавчих, нормативно-правових актів, адміністративно-організаційних та економічних заходів.
3. Поглиблення довіри у сфері захисту інформації з обмеженим доступом. У цьому контексті
Loading...

 
 

Цікаве