WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

Проблема набуття Україною членства в НАТО - Дипломна робота

залежатиме її подальше майбутнє.
Приєднання до НАТО гарантує Україні зміцнення її державного суверенітету, збереження незалежності і територіальної цілісності, оскільки ні сам Альянс, ні його члени не зазіхають на ці базові національні інтереси - вважає О.Палій. Поглинання України Росією чи приєднання першої до другої призведе до повної втрати цих базових цінностей української нації і зникнення України як незалежної суверенної держави. Усвідомлення такої перспективи формує геополітичні інтереси України, пов'язані з приєднанням її до Північноатлантичного альянсу.
В.Горбулін у своїй праці зазначає, що інший базовий стратегічний інтерес України щодо НАТО пов'язаний передусім з тими сприятливими умовами, які надає членство в Альянсі для зміцнення демократичних цінностей і розбудови громадянського суспільства в нашій країні. Отже, вступ України в НАТО - це реалізація її цивілізаційних інтересів. Він означатиме входження України в європейську цивілізацію.
Дослідники Н. Дмитренко та О.Дергачов вважають, що членство в НАТО надає вагомі гарантії збереження національної ідентичності та єдності української нації. Перебування в спільноті цивілізованих демократичних країн - членів Альянсу сприяє формуванню української національної еліти, орієнтованої на національні та європейські цінності, розвиткові української національної культури та культури національних меншин України. Водночас воно значно обмежує можливості російської інформаційної і культурної експансії в Україну, що закріпляє в українцях малоросійську провінційну ментальність - широко висвітлено у роботах Ю. Саєнко та О. Куця .
Ряд публікацій Д. Кульмія , І. Іванова і Т. Брежнєва стосується проблем безпеки, вирішення яких пов'язане з процесом євроатлантичної інтеграції, зокрема здійснено ідентифікацію нових загроз регіональній безпеці після другої хвилі розширення НАТО та механізмів їх нейтралізації, дано оцінку балансу сили в регіоні, окреслено такі проблеми, як неврегульованість питання кордонів, нелегальна міграція, територіальні питання та міжетнічні суперечки. Велику увагу приділено розв'язанню проблеми іноземної військової присутності.
Так як кордони посідають особливе місце серед вимог до країни-претендента на вступ до Європейського союзу та НАТО, то для України першочерговим завданням є вирішення всіх проблем, що стосуються проблем кордонів з її сусідами - Росією , Румунією, Молдовою , Білоруссю.
Важливою складовою частиною роботи Ф. Ларрабі є оцінка внутрішньої готовності України до набуття членства в НАТО, того, наскільки вона відповідає політичним та військовим критеріям членства в Альянсі. У праці А. Уткіна проаналізовано також ставлення українського суспільства до вступу України в Альянс, визначено роль засобів масової інформації у формуванні суспільної думки щодо НАТО.
Окрім того, робота О. Зарубінського покликана вирішити цілу низку практичних завдань, пов'язаних з реалізацією євроатлантичного курсу України. У статтях І. Копняка та В. Косевцева зокрема викладено концептуальні підходи до формування Стратегії дій з набуття Україною членства в НАТО. Така проблема загальнодержавного значення як нелегальна міграція та біженці докладно висвітлена у статтях В. Павлюха , М. Литвина та С. Ратушного.
Щодо проблем зовнішньополітичного вибору України в умовах розширення НАТО , то це чітко висвітлено у матеріалах науково-практичного семінару Чернівецького національного університету.
Таким чином, метою магістерської роботи є докладніше ознайомлення з цілим спектром проблем, пов'язаних з формуванням та реалізацією одного з найважливіших стратегічних пріоритетів зовнішньої політики України - курсу на євроатлантичну інтеграцію.
Відповідно до історіографічного огляду та джерельної бази, автор, висвітлюючи основні аспекти процесу набуття Україною членства в НАТО ставить перед собою такі завдання:
- розкрити політичні критерії вступу до НАТО та проблеми соціально-економічних і політичних реформ в Україні, громадську думку щодо НАТО, роль регіональних мас-медіа у формуванні позитивного іміджу Альянсу
- указати на проблеми кордонів, іноземної військової присутності та нелегальної міграції України на шляху до НАТО
- визначити пріоритети України в процесі набуття членства в Північноатлантичному Альянсі на перспективу.
Дана робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та резюме англійською мовою.
РОЗДІЛ I. ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У ВНУТРІШНЬОМУ ВИМІРІ
У загальному вимірі зв'язок між наміром України вступити до НАТО і внутрішніми реформами є очевидним і не потребує доведення. Він полягає передусім у заохоченні до реформ за зразком розвинених демократичних держав. Фактично йдеться про доповнення внутрішніх рішень щодо реалізації певної моделі суспільного розвитку відповідними міжнародними зобов'язаннями і залученням зовнішніх чинників.
Вплив міжнародних зобов'язань на внутрішній розвиток держав - явище, яке набуло значних масштабів і нової якості в рамках еволюції й розширення європейської та євроатлантич ної спільноти. Найбільш наочно це виявляється у процесі подо лання ізольованості й переходу до повномасштабної міжнарод ної співпраці посткомуністичних, у тому числі нових незалежних держав, для яких внутрішні трансформації і зміни геополітичних координат відбуваються синхронно й певною мірою взаєм но обумовлені. Такий вплив став одним з ключових чинників розвитку міждержавного співробітництва в регіоні, що об'єднує колишні "Захід" та "Схід", і формування відносної надрегіональної суспільно-політичної та економічної гомогенності.
Намір вступити до таких організацій, як НАТО та ЄС, без посередньо пов'язаний з обранням і реалізацією певної моделі національного розвитку. Такий намір, за логікою, мав би базу ватися на цілковитій визначеності засад суспільно-політичного ладу. Досвід держав, що становили першу та другу хвилі роз ширення НАТО, це цілком підтверджує. В українському випад ку маємо набагато складніший і суперечливіший варіант, коли рішення про інтеграцію було ухвалено не тільки задовго до набуття країною необхідних характеристик, а й за умов відсут ності відповідних виразних тенденцій. Хоча таке рішення поки що не може бути реалізоване, воно вже перетворюється на вагомий зовнішній чинник внутрішнього розвитку.
Україна в будь-якому разі стала б об'єктом впливу глобаль них, а надто - європейських тенденцій і сферою інтересів Заходу, але, проголосивши про намір стати членом НАТО і ЄС, вона змінює режим такого впливу й породжує складний сус пільний феномен. Його сутність полягає в тому, що суспільст во і політична еліта, розраховуючи на підтримку Заходу, все ще хворобливо реагують на конкретні прояви впливу привабливих партнерів, а внутрішні політичні та економічні реалії далеко не відповідають цивілізованим стандартам. Тобто цей вплив не має в Україні сприятливого середовища.
Однією з закономірних особливостей сприйняття міжна родних чинниківнаціонального буття в масовій свідомості нашого суспільства є певна недовіра до
Loading...

 
 

Цікаве