WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Імідж України в країнах Європейського Союзу: внутрішньо та зовнішньополітичні контексти - Дипломна робота

Імідж України в країнах Європейського Союзу: внутрішньо та зовнішньополітичні контексти - Дипломна робота

сил, що належать до нинішньої парламентської більшості, так і опозиції.
У межах конструктивного політичного діалогу обов'язкового розгляду потребує визначення вихідних положень політичного курсу України після президентських виборів 2004 року. Визнаючи неминучість відповідного корегування державної політики згідно з програмно-ідеологічними настановами майбутнього Глави держави, слід зробити все, щоб забезпечити наступність курсу держави як необхідну умову збереження позитивнихздобутків і зміцнення сприятливих тенденцій суспільного розвитку.
Опрацювання найбільш ефективних шляхів і механізмів зазначеного корегування і складатиме одне з ключових завдань вихідного періоду каденції нового Президента.
6. Майбутня зміна керівництва держави може супроводжуватися надто значними ризиками як економічного, так і політичного характеру. У найбільш узагальненому вигляді їх можна визначити як такі загрози:
" зниження ефективності системи державної влади аж до реальної втрати її дієздатності внаслідок масштабного невиправданого і некваліфікованого кадрового оновлення;
" дезорганізації економічної діяльності та розбалансування ринкових механізмів внаслідок нового масштабного перерозподілу власності та зміни правил функціонування суб'єктів господарювання;
" втрати керованості суспільно-політичними процесами і як наслідок суспільна і соціальна дестабілізація, виникнення загрозливих відцентрових тенденцій аж до небезпеки порушення територіальної цілісності й суверенітету України.
Поза увагою як провідних політичних сил залишається спосіб, напрям і суб'єкт (владна команда) здійснення політичного курсу нового керівництва держави. Це повною мірою стосується як сил, що загалом орієнтуються на спадкоємність із чинною владою, так і тих, що декларують свою альтернативність.
Слід чітко визначитися щодо ключових проблем соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку України та запропонувати суспільству свої пропозиції щодо шляхів, засобів і ресурсів їх вирішення. Такими пріоритетними завданнями насамперед є:
" збереження і бажано подальше підвищення темпів економічного зростання, які були досягнуті протягом 2000-2003 рр., а також здійснення відповідних структурних змін з метою запровадження інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку;
" принципове посилення соціальної спрямованості економічних реформ та вирішення найбільш гострих соціальних проблем, насамперед подолання масової бідності, утвердження в Україні сучасного середнього класу, зменшення невиправданої диференціації доходів і розподілу власності;
" підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на підставі удосконалення ринкових механізмів та системи державного регулювання економічних процесів, виходячи з необхідності створення сприятливих умов для розвитку середнього і малого бізнесу, а також вироблення і здійснення цілеспрямованої державної політики щодо регулювання і стимулювання розвитку великого національного капіталу з метою виправлення його нинішньої деформованості та перетворення на локомотив української економіки і ключовий суб'єкт економічної конкуренції України з іншими країнами;
" запровадження ефективної і політично відповідальної системи державної влади, яка б дійсно задовольняла європейським нормам і стандартам, насамперед у сфері гарантування прав та свобод людини і громадянина, а також забезпечувала подальшу демократизацію Українського суспільства і держави у спосіб суттєвого підвищення ролі представницьких інститутів та насамперед Верховної Ради України у виробленні та реалізації державної політики;
" утвердження громадянського суспільства, характерного для усталених європейських демократій, сприяння зміцненню партійної системи і укоріненню в Україні кількох потужних парламентських політичних партій, спроможних брати на себе відповідальність за ефективне функціонування державної влади, а також створення необхідних умов широкої і вільної суспільної дискусії, висловлення громадянами своїх поглядів і переконань, насамперед через незалежні засоби масової інформації;
" укріплення соборності Української держави, недопущення будь-яких дій, що загрожують суспільству розколом, насамперед за територіально-регіональною ознакою; всебічне сприяння процесам становлення української політичної нації;
" практична реалізація європейського вибору як підґрунтя зовнішньополітичного курсу України через послідовне досягнення суспільством і державою європейських норм і стандартів в економіці, рівні добробуту широких верств населення, в інших сферах суспільного життя. З цією метою необхідно чітко визначитися з політикою України стосовно насамперед Російської Федерації і США, без чого неможливо створення необхідних умов для реального інтегрування України у спільноту європейських демократій [26].
7. Особливої ваги набуває питання забезпечення безумовної легітимності нового Президента України, який повинен бути Президентом всієї України, всіх основних верств населення та регіонів. Його легітимність не повинна піддаватися сумнівам ані в Україні, ані за її кордонами. Лише на основі проведення прозорих, чесних, справедливих і демократичних виборів Глави Української держави можна створити необхідні умови і ресурси для реалізації не лише новим Президентом, але й усією системою державної влади стратегічних пріоритетів подальшого поступу України. Понад те, недостатня легітимність нового керівництва держави може суттєво ускладнити вирішення поточних завдань життєдіяльності країни та активізувати небезпечні суспільні тенденції.
Гостро постала також проблема забезпечення ефективності діяльності державної влади у період до парламентських виборів 2006 р. Йдеться насамперед про неприпустимість фактичного переходу відразу після президентських виборів до парламентської виборчої кампанії і підпорядкування виборчим завданням діяльності вищих органів державної влади, насамперед Верховної Ради. Починаючи з весни 2004 р., основні політичні сили дедалі більше концентрують свої зусилля на виборах 2006 р. Після обрання нового Глави держави провідні політичні партії і блоки незалежно від їхнього спрямування зосередяться на підготовці та розгортанні наступної парламентської виборчої кампанії.
Саме тому як чинна влада, так і основні політичні сили, насамперед парламентські, повинні консолідувати свої зусилля для забезпечення ефективної, стабільної та продуктивної діяльності системи влади у період 2004 - 2006 рр. Ці ж завдання слід невідкладно вирішувати і новому Главі держави.
Підсумовуючи, потрібно констатувати, що нині Україна знаходиться на надзвичайно важливому і відповідальному етапі становлення власної політичної системи. Саме на цьому етапі незалежній Українській державі належить остаточно позбутися сутнісних ознак тоталітарного суспільства та зробити вирішальний крок на шляху приєднання до спільноти
Loading...

 
 

Цікаве